Read in English
Упродовж останнього часу Росія трансформується в ресурсну базу для Китаю, у той час як місцеві суспільства все рідше отримують обіцяні переваги.
Ключові тези:
- Росія перетворюється на ресурсну базу Китаю через проєкти з видобутку сировини на Далекому Сході та в Сибіру.
- Транспортування кам’яного вугілля до Китаю та освоєння вугільного покладу є прикладами економічної залежності, що посилюється.
- Місцеві жителі не отримують обіцяних благ від сумісних проєктів, а робочі місця обіймають китайські фахівці.
Росія стає сировинним додатком Китаю
Росія все більше втягується в економічну залежність від Китаю. Проєкти з видобутку сировини на Далекому Сході та в Сибіру перетворюють цей регіон на ресурсну базу для Пекіна, а місцеві суспільства дедалі рідше отримують обіцяні вигоди.
Повідомляється, що одним із головних прикладів є Зашуланське родовище вугілля в Забайкаллі. Його розробкою займається спільне підприємство російської En+ Group Олега Дерипаски та китайської Shenhua Group.
Видобуток розраховано на сторіччя, а російська влада надала компанії податкові звільнення. З 2027 року планується транспортувати 5 млн тонн вугілля щорічно до Китаю — приблизно 500 вантажівок на день.
Для цього будується нова дорога, що пройде лише за 200 метрів від сільських садів, за 1,6 км від джерела мінеральної води "Ямаровка" та через ліси з рідкісними видами рослин. Незважаючи на обіцянки, робочі місця місцевим не дісталися: ключові посади займають китайські спеціалісти.
Водночас компанія вирубує кедрові ліси, а спроби віддалити дорогу від заповідної зони гальмує бюрократія.
Залежність від Китаю проявляється і в сфері туризму. Іркутська область активно розширює маршрути для китайських туристів, бізнесмени з Пекіна викуповують землю та будують готелі на березі Байкалу, витісняючи місцевих підприємців і дедалі відвертіше називають озеро "своїм". За підрахунками, на Далекому Сході вже проживає до 2 млн громадян Китаю.
Отже, навіть символ російського природного багатства — Байкал — поступово стає складовою китайських економічних інтересів, наголошуючи, наскільки Москва втратила контроль над власними ресурсними регіонами.
