Так званий репараційний кредит Європейського Союзу для України може сягнути 130 мільярдів євро.
Основні тези:
- Європейський Союз може надати Україні репараційний кредит у розмірі 130 мільярдів євро для фінансування оборонних потреб.
- Ідея репараційного кредиту базується на залишках готівки російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну.
Україна може отримати від ЄС кредит у розмірі 130 мільярдів євро
Про це повідомляє Reuters з посиланням на європейських чиновників, близьких до переговорів.
Ідею «репараційного кредиту» для Києва, що базується на залишках готівки російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Вона сказала, що кредит, спрямований на допомогу Києву у фінансуванні оборонних потреб, буде повернутий Україною лише після отримання репарацій від Росії в рамках потенційної мирної угоди. Кредитні ризики будуть колективно нести європейські та, можливо, деякі інші країни G7.
Більшість російських активів, що зберігаються в Європі, вартістю близько 210 мільярдів євро, зберігаються в бельгійському центральному депозитарії цінних паперів Euroclear. За словами чиновників, 175 мільярдів євро активів у Euroclear вже досягли терміну погашення та стали готівкою, яку можна використовувати як основу для нового кредиту.
Водночас чиновники уточнили, що перш ніж ЄС погодиться на репараційний кредит, необхідно повернути кредит G7 у розмірі 45 мільярдів євро (50 мільярдів доларів США), узгоджений минулого року.
За словами трьох чиновників, близьких до переговорів, це залишить близько 130 мільярдів євро, доступних для нового інструменту.
Комісар ЄС з питань економіки та продуктивності Валдіс Домбровскіс заявив, що Європейська комісія зараз працює над умовами, часовими рамками та необхідною сумою «репараційного кредиту», оголошеного днями президентом Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн.
Міністр фінансів України Сергій Марченко позитивно оцінив європейську ініціативу щодо репараційного кредиту під заставу заморожених російських активів, представлену Урсулою фон дер Ляєн. На його думку, такі механізми дозволяють використовувати російські кошти без формальної конфіскації.
