Путін у Пекіні: Розвідка розкрила, чому переговори не дали головного результату

Китай відмовляє Путіну: “Сила Сибіру-2” знову без угоди, інвестиції не йдуть

Нещодавній візит Володимира Путіна до Пекіна не приніс очікуваних результатів у переговорах з Китаєм щодо ключового проєкту газопроводу “Сила Сибіру-2”. Попри спроби російської сторони домовитися, зокрема шляхом зниження цін на газ, угоди так і не було досягнуто. Служба зовнішньої розвідки України (СЗРУ) повідомляє про помітне уповільнення товарообігу між країнами та фактичну відсутність нових спільних інвестиційних проєктів.

путін у Пекіні не отримав головного результату переговорів - розвідка

Володимир Путін вдруге за поточний рік відвідав столицю Китаю. Однак, як повідомляє Служба зовнішньої розвідки України (СЗРУ), головна мета цієї поїздки – досягнення угоди щодо будівництва газопроводу “Сила Сибіру-2” – залишається невиконаною.

Наслідки переговорів

Згідно з даними розвідки, для Москви цей проєкт є стратегічно важливим і обговорюється вже понад десятиліття. Проте, навіть попри численні спроби, остаточного рішення так і не ухвалено. Це вже 25-й візит Путіна до КНР за час його перебування на посаді президента, і п’ятий з моменту початку повномасштабного вторгнення в Україну.

Ключовий для російської сторони проєкт газопроводу “Сила Сибіру-2”, заради якого Москва роками веде переговори, знову залишається невизначеним.

– зазначають у СЗРУ.

За планами, цей газопровід мав би значно збільшити обсяги поставок російського газу до Китаю, сягнувши 100 мільярдів кубометрів щорічно. Речник Кремля Дмитро Пєсков пояснив відсутність прориву “неузгодженими нюансами”.

Загалом, сторони підписали 42 документи, однак, за оцінками СЗРУ, більшість з них мають лише декларативний чи рамковий характер, не закріплюючи конкретних зобов’язань.

Представники російської делегації вкотре озвучили завищені цифри щодо спільних інвестиційних проєктів із Китайською Народною Республікою.

Загальна кількість проєктів у двосторонній міждержавній комісії сягає 89, із заявленою вартістю понад 200 мільярдів доларів. Проте, фактично за весь час було профінансовано лише близько 20 мільярдів доларів, що в десять разів менше за заявлені показники.

– йдеться у звіті СЗРУ.

Розвідка також інформує, що під час візиту російська сторона висловлювала зацікавленість у придбанні китайських чіпів для штучного інтелекту, а також шукала фінансування для транспортних проєктів, що ведуть до Ірану та Афганістану. Цікаво, що безпосередньо перед поїздкою до Пекіна, Росія запропонувала Китаю найнижчу за останні шість років ціну на газ.

Візит Путіна до Сі Цзіньпіна демонструє позицію прохача, а не рівноправного партнера.

– наголошують у Службі зовнішньої розвідки України.

Аналітики СЗРУ підкреслюють, що Китай продовжує розглядати Росію перш за все як джерело дешевої сировини, енергоносіїв та елемент транзитної інфраструктури, не бажаючи надавати стратегічні інвестиції чи технології.

Окремо розвідка звернула увагу на негативну динаміку товарообігу між Російською Федерацією та КНР. За наявними даними, у 2025 році обсяг двосторонньої торгівлі скоротився приблизно на 6,5% у юанях та на 6,9% у доларовому еквіваленті. Китайський експорт до Росії впав майже на 10%, тоді як імпорт російської сировини зменшився на 3,4%.

Порада від АіФ UA:

Ця інформація свідчить про поглиблення економічної ізоляції Росії та її дедалі більшу залежність від Китаю, який, схоже, не поспішає надавати Москві стратегічну підтримку. Для України це може означати зменшення впливу російської газової політики в регіоні.

Джерело

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *