Авіакомпанії під вогнем: Донарахування податків за лізинг літаків змушує бізнес боротися за виживання
Українські авіаперевізники зіткнулися з несподіваним фінансовим тиском: протягом останніх семи років їм донараховують податки за оренду повітряних суден через нове, неочікуване трактування податкового законодавства. Бюро економічної безпеки (БЕБ) вже відкрило кримінальні провадження щодо низки компаній, що створює додаткові ризики для галузі.
Податкова служба України, спираючись на власне трактування, почала розглядати лізингові платежі за повітряні судна як роялті. Це означає, що авіакомпанії, які орендують літаки в іноземних компаній (нерезидентів), тепер мають сплачувати 15% податку на доходи нерезидентів. Проблема полягає в тому, що таке трактування було запропоновано лише у 2024 році, але податківці намагаються застосувати його заднім числом, починаючи з 2017 року.
Зміна парадигми оподаткування
Як зазначив Руслан Мельниченко, керівник юридичного відділу Аерокосмічної асоціації України, це сталося раптово у 2024 році, коли деякі аналітики Державної податкової служби (ДПС) змінили підхід, класифікуючи літаки не просто як транспорт, а як складне обладнання. Це, своєю чергою, стало підставою для перекваліфікації лізингових платежів на роялті.
«За всю історію незалежності України змін у законодавстві не було. Так що змінилося? 2024 рік, війна – що змінилося? А нічого не змінилося», – підкреслив Мельниченко під час круглого столу, присвяченого проблемам оподаткування авіаційного лізингу.
ДПС опублікувала статтю, де запропонувала оподатковувати операції з лізингу повітряного транспорту від нерезидентів як роялті. Податківці вважають, що українські авіакомпанії мали сплачувати податок за користування інтелектуальною власністю, пов’язаною з літаками.
Правова невизначеність та кримінальні провадження
Згідно з даними податкової, з 2017 по 2023 роки компанії, що орендують транспорт (зокрема, літаки та залізничні вагони) у нерезидентів, виплатили близько 13,1 мільйона гривень лізингових платежів. При цьому, на думку податківців, вони мали сплатити 15% роялті в Україні. Податкова служба по-своєму інтерпретувала міжнародні угоди про уникнення подвійного оподаткування, стверджуючи, що йдеться про оренду не транспорту, а саме обладнання.
На підставі такого трактування, Бюро економічної безпеки розпочало кримінальні провадження проти щонайменше п’яти авіакомпаній: МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, H3Operations та “Скайлайн”. Слідчі вважають, що ці компанії недоплатили державі 15% роялті за лізинг літаків та гелікоптерів.
Представники авіакомпаній наголошують, що вони не відмовляються від сплати податків чи просять пільг. Їхнє головне прагнення – це правова стабільність та однакове застосування законодавства.
Юристи висловлюють глибоке занепокоєння тим, що податкова та БЕБ намагаються застосувати це нове трактування не лише до поточних, але й до минулих операцій, тобто за останні сім років.
«Податкова служба претендує ці операції оподатковувати не на майбутнє, а заднім числом. За останніх сім років аналітики складають так звані аналітичні висновки, які не мають жодного юридичного значення», – пояснив юрист.
Мельниченко також зазначив, що ці аналітичні висновки є шаблонними, відрізняючись лише назвами компаній та сумами платежів, тоді як аргументація та навіть помилки залишаються ідентичними. Якщо ці вимоги будуть реалізовані, він прогнозує, що більшість українських авіакомпаній збанкрутують.
«Якщо ми за останніх сім років будемо ці податки стягувати, то компанії гарантовано всі банкрути», – заявив представник Аерокосмічної асоціації.
Ситуація ускладнюється тим, що цивільна авіація України вже четвертий рік працює в умовах закритого неба, що призвело до релокації літаків за кордон та значних втрат інфраструктури. На цьому тлі, додаткове податкове навантаження, яке може сягати 10–15% (залежно від юрисдикції лізингодавця), при середній рентабельності галузі 7–10%, може стати фатальним.
Критика дій державних органів
Святослав Болінський, CEO юридичної компанії “Болінський і команда”, підкреслив, що державні органи самостійно тлумачать законодавство, посилаючись на внутрішні аналітичні документи, а не на судову практику чи закони.
«Якась аналітична довідка податкової… Є в нас суд, який може тлумачити норми закону, і сам законодавець. Питання, чому податкова не звертається за встановленим порядком до тлумачення», – поставив питання Болінський.
Він також зазначив, що навіть якщо окремі договори лізингу мають специфічні умови, це не дає права поширювати однаковий підхід на всі угоди без винятку. Кожен випадок потребує індивідуального розгляду.
«Можливо, в якихось договорах були і роялті. Це можливий варіант. Але ми повинні кожну конкретну ситуацію розбирати. Вона не має бути імплементована на всі лізингові договори, які взагалі є», – пояснив юрист.
Болінський звернув увагу на відсутність відповідальності посадових осіб за неправомірні рішення. Навіть після скасування суддями незаконних арештів чи визнання дій правоохоронців протиправними, чиновники часто уникають персональної відповідальності за збитки, завдані бізнесу.
Юристи закликають законодавців запровадити механізм персональної матеріальної відповідальності посадовців за незаконні рішення, які призводять до блокування діяльності підприємств, арешту рахунків та зриву контрактів.
Ситуація навколо авіаційного лізингу виходить за межі звичайного податкового спору. Вона ставить під сумнів дотримання фундаментальних принципів правової держави. Коли державні органи самостійно переосмислюють закони та міжнародні договори, застосовуючи нові трактування заднім числом, це створює небезпечний прецедент для всього бізнесу. Лише законодавець та суд мають право тлумачити норми права. Податкова служба та БЕБ, як наголошують правники, не наділені повноваженнями змінювати зміст законодавства через внутрішні аналітичні документи чи використовувати їх як підставу для кримінального переслідування.
Порада від АіФ UA:
Ця новина є надзвичайно важливою для українських авіакомпаній та їхніх партнерів. Розуміння нових податкових трактувань та потенційних ризиків дозволить бізнесу краще підготуватися до можливих перевірок та судових спорів, а також вчасно звернутися за юридичною підтримкою для захисту своїх прав та інтересів.