Оборонний сектор України: Ключовий драйвер ВВП та майбутнього розвитку
У 2024 році вітчизняна оборонна промисловість демонструє вражаючі результати, ставши локомотивом економічного зростання. За оцінками, цей сектор забезпечив третину загального збільшення валового внутрішнього продукту (ВВП) України. Наразі внутрішнє виробництво успішно покриває близько 40% потреб фронту у озброєнні, що свідчить про значний прогрес у нарощуванні оборонного потенціалу.

До повномасштабного вторгнення Україна була відома як активний учасник на ринку ІТ-технологій. Однак, війна кардинально змінила фокус розвитку, поставивши оборонну промисловість у центр національного виживання та економічного зростання. На сьогодні Україна стала одним зі світових лідерів у виробництві дронів, пропонуючи понад 1000 видів озброєнь, від FPV-дронів до ракет. Забезпечення фронту близько 40% озброєнням власного виробництва та внесок оборонної сфери у третину зростання ВВП у 2024 році підкреслюють стратегічну важливість цього напрямку.
Феномен глобального переозброєння
Згідно з даними Стокгольмського інституту дослідження миру (SIPRI), світові військові видатки у 2024 році досягли рекордних 2,718 трильйона доларів. Це найвищий показник від часів завершення “холодної війни”, і тенденція до зростання продовжується. За останнє десятиліття витрати на озброєння у світі зросли на 41%. У Європі спостерігається справжня “гонка озброєнь”, яскравим прикладом якої є німецький концерн Rheinmetall, що активно переорієнтовується з машинобудування на виробництво зброї та боєприпасів.
У цьому контексті стає очевидним, що оборонні витрати мають потужний мультиплікативний ефект, стимулюючи економіку. Це розуміють як держави, що інвестують в оборонні контракти та розробляють програми кредитування виробників, так і самі компанії, які реінвестують прибуток у розширення виробничих потужностей. CEO Rheinmetall Армін Паппергер назвав поточну світову ситуацію “ерою переозброєння, що приносить безпрецедентне зростання”. У відповідь на це, концерн протягом 2023-2024 років інвестував близько 8 мільярдів євро у будівництво заводів, придбання інших компаній та розвиток логістичних ланцюгів.
Мультиплікативний ефект як рушійна сила економіки
Дослідники Kiel Institute оцінюють, що додаткові 300 мільярдів євро інвестицій у європейську оборонну промисловість можуть генерувати еквівалентний обсяг економічної активності. За розрахунками німецьких аналітиків, кожен євро, витрачений на оборону, приносить близько 2,7 євро додаткового ВВП завдяки залученню суміжних галузей та технологічним трансферам. Ці трансфери не лише забезпечують миттєвий економічний ефект, але й сприяють розвитку перспективних технологій.
Історично, військові дослідження та розробки (R&D) призвели до появи таких цивільних технологій, як радар, інтернет, GPS та напівпровідники. Сьогодні ж технологічні перетоки з оборонної сфери охоплюють штучний інтелект, логістику, кібербезпеку та енергоощадні технології.
Розширення виробництва, створення нових робочих місць та розробка передових технологій є основними рушіями економічного прогресу. Однак, ці процеси неможливі без належного фінансування. Держави відіграють роль інвесторів, надаючи оборонні замовлення, розробляючи кредитні механізми, впроваджуючи пільгове оподаткування та сприяючи виходу продукції на зовнішні ринки. Особливо важливим є механізм реінвестування прибутку виробниками у розвиток власних потужностей. Це критично актуально для України, де державний бюджет має обмежені ресурси, а експорт озброєнь ще не досяг повного потенціалу.
В умовах України держава пропонує пільгові податкові режими. У 2023 році було підвищено дозволений рівень прибутковості для виробників певних видів озброєнь до 25%, з подальшим розширенням цього переліку на виробників боєприпасів та БпЛА. Ці заходи спрямовані на залучення приватних інвестицій та стимулювання реінвестування, а також на розвиток локалізації виробництва компонентів озброєння.
Чи дотримуються українські виробники встановлених норм прибутковості? Це питання залишається відкритим, оскільки публічно доступною є лише інформація від компанії Fire Point, українського виробника ударних безпілотників та ракети “Фламінго”. Міжнародні аудитори підтвердили рівень прибутковості у 21,5%. За словами засновника та головного конструктора Fire Point Дениса Штілермана, весь отриманий прибуток реінвестується у виробництво. Компанії вдалося досягти 90% локалізації компонентів, що створює нові робочі місця та сприяє розвитку суміжних технологій.
“FP-1, FP-2 – це понад 90%, у FP-5 лише один елемент не українського виробництва. І те саме стосується наступних балістичних ракет – усе буде наше”, – зазначив Денис Штілерман.
Україна пройшла шлях від виробництва кількох тисяч дронів на рік до вражаючих 4 мільйонів. За оцінками Київської школи економіки, ринок оборонних технологій за підсумками 2025 року може сягнути щонайменше 6,8 мільярда доларів. Значна частина зростання ВВП країни забезпечена саме оборонним сектором, але його потенціал ще далеко не вичерпаний. Збільшення завантаженості оборонними замовленнями є ключовим для подальшого масштабування виробництва, вдосконалення технологій та їх виведення на конкурентні зовнішні ринки, що вже викликає значний інтерес у міжнародних партнерів.
Сучасні виклики вимагають прагматичних підходів, усвідомлюючи, що оборонний комплекс є потужним рушієм прогресу та розвитку. Це не є виключно українським явищем, проте в Україні цей потенціал проявляється особливо яскраво.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація демонструє, як оборонний сектор України перетворюється з простої сфери безпеки на потужний двигун економічного зростання. Для громадян це означає нові робочі місця, розвиток передових технологій та зміцнення економічної стійкості країни. Важливо стежити за новинами у цій сфері, оскільки вона безпосередньо впливає на майбутнє України.