Від 1 вересня 2026 року в Україні запроваджується новий рівень зарплатних вимог для заброньованих фахівців – три мінімальні заробітні плати. Особи, які працюють за сумісництвом або мають інші підстави для відстрочки, будуть враховуватися лише за основним місцем роботи.
З 1 вересня 2026 року в Україні набувають чинності оновлені правила бронювання військовозобов’язаних, що є частиною комплексу заходів, започаткованих постановою Кабінету Міністрів №692 від 30 травня 2026 року та подальшими урядовими рішеннями. Особливості впровадження та коло осіб, на яких поширюватимуться ці зміни, проаналізувало видання УНН.
Нові правила бронювання з 1 вересня: що очікує українців та їхніх роботодавців
Основні зміни торкнуться вимог до заробітної плати для заброньованих працівників, а також порядку обліку сумісників та осіб, які вже мають право на відстрочку від мобілізації з інших причин.
Варто зазначити, що деякі нововведення вже діють. Наприклад, підвищення заробітної плати як критерій для визнання підприємств критично важливими застосовується під час отримання або підтвердження цього статусу.
Реформа системи бронювання здійснюється паралельно з переглядом критеріїв визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення. Уряд пояснює ці кроки прагненням зробити процес бронювання більш точним, зменшити можливості для зловживань та забезпечити баланс між потребами держави в обороні та функціонуванням ключових секторів економіки.
Ключові зміни для українців з 1 вересня
Одним із найсуттєвіших нововведень є підвищення мінімальної заробітної плати для військовозобов’язаних, які працюють на підприємствах, визнаних критично важливими. Згідно з постановою №692, цей показник зросте з 2,5 до 3 мінімальних заробітних плат.
У 2026 році це означає мінімальну місячну заробітну плату у розмірі 25 941 грн. Важливо, що враховується нарахована сума до вирахування податків.
Як зазначалося раніше, критерій середньої заробітної плати працівників підприємства вже застосовується при визначенні його критичності. З 1 вересня ця вимога щодо заробітної плати стосуватиметься кожного заброньованого працівника окремо протягом терміну дії бронювання. Виняток передбачено для критично важливих підприємств та установ, розташованих і які фактично функціонують на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих територіях, для яких встановлено нижчий поріг – 2,5 мінімальної заробітної плати. У 2026 році це становить 21 617 грн 50 коп., що офіційно округлюється до 21 618 грн.
Водночас, нові зарплатні вимоги мають винятки. Міністерство економіки уточнило, що зміни щодо середньої заробітної плати не поширюються на державні та комунальні підприємства.
Як враховуватимуться сумісники та особи з іншими підставами для відстрочки
Інша важлива зміна стосується визначення загальної кількості військовозобов’язаних, від якої залежить ліміт бронювання для підприємства.
З 1 вересня військовозобов’язані, які вже мають відстрочку від мобілізації згідно зі статтею 23 Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, а також ті, хто працює за сумісництвом на іншому критично важливому підприємстві, будуть враховуватися у загальній кількості військовозобов’язаних лише за одним місцем роботи. Згідно з липневими коригуваннями, таким основним місцем роботи вважатиметься те, де особа працює найдовше.
Важливо підкреслити, що нові правила не забороняють бронювання сумісників загалом. Міністерство економіки роз’яснює, що військовозобов’язаний може бути заброньований за сумісництвом, якщо саме це підприємство враховує його при розрахунку свого ліміту. Основний принцип полягає в тому, щоб одна особа не збільшувала базу для розрахунку бронювання одночасно в кількох роботодавців.
Статус критично важливих підприємств
Постанова №692 передбачала перехідний період для підприємств, які вже мали статус критично важливих. Початково рішення про критичність, чинні на момент набрання чинності постановою, мали діяти до 1 вересня 2026 року.
Водночас центральні органи виконавчої влади та військові адміністрації отримали завдання переглянути галузеві та регіональні критерії критичності, аби статус отримували лише підприємства, діяльність яких справді є значущою для економіки, безпеки держави та життєдіяльності населення.
Однак у липні уряд вніс додаткові корективи. Для підприємств, які в установлені терміни подали документи щодо середньої заробітної плати та податкових розрахунків, передбачено можливість продовження дії попереднього рішення про критичність протягом терміну його дії. Таким чином, 1 вересня не означає автоматичну втрату статусу для всіх попередньо заброньованих підприємств.
Працівникам рекомендується орієнтуватися на чинність рішення про критичність конкретного роботодавця та власного бронювання. Підтвердженням цього займається підприємство, а не працівник. Водночас, Міністерство економіки радить громадянам перевіряти актуальність своїх військово-облікових даних та заздалегідь уточнювати у роботодавця стан бронювання.
Критерії для отримання статусу критично важливих підприємств
Базові критерії визначені Постановою Кабміну №76. Зазвичай, підприємство має відповідати щонайменше трьом встановленим критеріям, хоча для окремих категорій існують спеціальні умови.
Серед критеріїв залишається значний обсяг сплачених податків, зборів та ЄСВ. За звітний податковий рік їх сукупна сума має перевищувати еквівалент 1,5 мільйона євро. Інший критерій передбачає надходження в іноземній валюті (окрім кредитів та позик) на суму понад 32 мільйони євро за звітний податковий рік.
Також враховується стратегічне значення підприємства для економіки та безпеки держави, його важливість для певних галузей національної економіки або територіальної громади, відповідність зарплатному критерію та інші умови, визначені урядом.
Статус резидента Дія.City є окремим критерієм. Проте, відповідність одному критерію не завжди гарантує набуття статусу критично важливого підприємства: необхідно відповідати необхідній сукупності умов та отримати відповідне рішення від уповноваженого органу.
Процес бронювання через “Дію”
Після того, як підприємство набуло права на бронювання працівників, списки військовозобов’язаних подаються в електронному форматі через портал “Дія”. Керівник або уповноважена особа авторизується за допомогою електронного підпису, зазначає працівників для бронювання, перевіряє сформовану заяву та підписує її.
Далі відомості перевіряються за державними реєстрами. Результат надходить до особистого кабінету заявника, а заброньований працівник може переглянути актуальний статус у застосунку “Резерв+” та отримати електронний військово-обліковий документ.
На порталі “Дія” зазначається, що термін обробки заявок для критично важливих компаній та установ становить до трьох робочих днів, а для державних органів – до одного дня.
Для продовження вже чинного бронювання існує окрема електронна послуга. Вона дозволяє продовжити бронювання без попереднього анулювання, якщо всі необхідні умови зберігаються. Для цієї процедури “Дія” вказує термін обробки до 24 годин.
Підстави для відмови у бронюванні
Бажання роботодавця зберегти фахівця не є єдиною умовою. Підприємство повинно мати чинне право на бронювання, а працівник – відповідати встановленим вимогам, які система перевіряє за державними реєстрами.
Можливі проблеми виникають, зокрема, якщо вичерпано ліміт бронювання для підприємства, інформація про трудові відносини не підтверджується, працівник не відповідає зарплатній вимозі (якщо вона застосовується), або ж дані в державних реєстрах унеможливлюють проведення бронювання.
Фізичні особи-підприємці не можуть забронювати себе самостійно лише на підставі статусу ФОП. Закон “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” не передбачає такого механізму.
Бронювання за правилами для працівників вимагає наявності трудових відносин. Цивільно-правовий договір сам по собі не прирівнює виконавця до працівника для цілей бронювання. Варто пам’ятати, що порядок бронювання не містить універсальної заборони виключно на підставі військово-облікової спеціальності працівника.
Умови анулювання бронювання
Відстрочка, надана заброньованому працівнику, не є безстроковою. Вона пов’язана як зі статусом роботодавця, так і з трудовими відносинами конкретного працівника.
Законодавство передбачає підстави для анулювання бронювання, зокрема, у разі припинення трудових відносин працівника з підприємством, втрати підприємством підстав для бронювання або завершення терміну, на який була надана відстрочка. Через “Дію” роботодавець може подати заяву про анулювання бронювання, після чого інформація оновлюється і в “Резерв+”.
Підготовчі кроки для роботодавців та працівників до вересня
Для бізнесу ключовими завданнями перед 1 вересня є перевірка чинності рішення про критичність, достовірності даних про працівників, доступного обсягу бронювання та відповідності зарплатним вимогам. Особливу увагу слід приділити працівникам, які одночасно працюють у кількох компаніях або вже мають законну відстрочку від мобілізації.
Працівникам не потрібно самостійно підтверджувати статус підприємства. Однак, доцільно перевірити власні військово-облікові дані, актуальний статус у “Резерв+” та уточнити у роботодавця термін дії рішення про критичність і оформленого бронювання.
Важливо пам’ятати, що 1 вересня 2026 року не є початком нової системи бронювання, а завершенням важливого етапу її трансформації. Найбільш помітними змінами для працівників та роботодавців стануть посилений зарплатний критерій та новий порядок врахування сумісників і військовозобов’язаних з іншими відстрочками. Для бізнесу це означає ретельнішу перевірку даних, а для працівників – посилення залежності чинності бронювання від коректності інформації в державних реєстрах та дотримання роботодавцем встановлених вимог.
Нагадаємо
Раніше ми повідомляли, що оборонні підприємства мали подати документи для підтвердження статусу критично важливих до 10 серпня.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є надзвичайно важливою для розуміння актуальних правил бронювання військовозобов’язаних в Україні, які набувають чинності з 1 вересня 2026 року. Знання про нові зарплатні вимоги, особливості врахування сумісників та осіб з іншими відстрочками, а також процедури бронювання через “Дію” допоможуть як роботодавцям, так і працівникам своєчасно підготуватися до змін та уникнути можливих непорозумінь.