Авіалізинг під прицілом: Мінфін та БЕБ мають різні погляди на оподаткування
Міністерство фінансів України роз’яснило, що оренда літаків та гелікоптерів підпадає під дію Податкового кодексу, який не передбачає сплати роялті за такі операції. Натомість, Бюро економічної безпеки (БЕБ) ініціювало розслідування проти низки авіакомпаній, вимагаючи сплати додаткових 15% податку, інтерпретуючи лізингові платежі як роялті.
У Міністерстві фінансів України наголосили, що оподаткування операцій з лізингу повітряних суден має здійснюватися згідно з нормами Податкового кодексу та міжнародними угодами про уникнення подвійного оподаткування. Ці міжнародні домовленості, які мають вищу юридичну силу, визначають податкові зобов’язання. Українське законодавство не передбачає класифікації лізингових платежів за літаки та вертольоти як роялті. Однак, Бюро економічної безпеки застосувало іншу трактовку, розпочавши кримінальні провадження проти щонайменше п’яти українських авіакомпаній. БЕБ наполягає на сплаті додаткового 15% податку з доходів нерезидентів, пише УНН.
Незважаючи на те, що податкове законодавство України стосовно лізингу залишається сталим протягом десятиліть, а міжнародні угоди чітко окреслюють порядок оподаткування, Бюро економічної безпеки взяло на себе повноваження щодо нового тлумачення цих норм. БЕБ розслідує справи щодо щонайменше п’яти авіаперевізників, зокрема МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations та “Скайлайн”. Причина – ймовірна несплата до українського бюджету додаткових 15% податку з доходів нерезидентів за договорами лізингу повітряних суден. Слідчі прирівнюють лізингові платежі до роялті, а повітряні судна розглядають не як транспорт, а як “обладнання”.
Позиція Мінфіну
“Щодо оподаткування операцій з лізингу повітряних суден, повідомляємо, що таке оподаткування відбувається відповідно до порядку та ставок, визначених Податковим кодексом України”, – наголошується у відповіді Мінфіну на запит УНН.
Важливо зазначити, що Податковий кодекс України не містить положень, які б зобов’язували сплачувати роялті за операції лізингу повітряного транспорту у нерезидентів.
“Резидент, який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, що провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, здійснюючи будь-які виплати з доходів, джерелом походження яких є Україна, на користь нерезидента або уповноваженої ним особи, утримують податок з таких доходів (…), якщо інше не передбачено міжнародними договорами України (…). Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються через їх постійні представництва на території України”, – йдеться у Податковому кодексі України.
Україна має низку ратифікованих угод про уникнення подвійного оподаткування з багатьма країнами. Ці міжнародні домовленості мають пріоритет і визначають, чи підлягають певні доходи оподаткуванню в Україні, а також за якою ставкою. Вони можуть повністю звільняти дохід від повторного оподаткування або суттєво знижувати податкове навантаження. Мінфін підкреслює, що саме конвенції мають першочергове застосування.
“Відповідно до пункту 3.2 статті 3 Податкового кодексу України, у разі суперечності між міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою, та нормами Кодексу, застосовуються положення міжнародного договору”, – зазначили у відомстві у відповідь на запит УНН.
Розслідування БЕБ проти авіакомпаній
Правоохоронці розпочали ці справи після того, як у 2024 році аналітичний матеріал Державної податкової служби запропонував оподатковувати лізингові операції з нерезидентами як роялті. Документи, які, за словами представників авіаційного ринку, мають схожість, лягли в основу кримінальних справ проти перевізників.
Юристи, з якими поспілкувалося УНН, вказують на ігнорування слідчими чинних міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування. На їхню думку, автоматичне донарахування 15% податку в Україні без врахування положень конкретної конвенції є сумнівним.
Варто зазначити, що, за даними Державної податкової служби, авіакомпанії пройшли податкові перевірки, і лише в одному випадку було виявлено порушення щодо оподаткування лізингу. Інші перевірки не виявили жодних порушень.
“За результатами однієї перевірки було перекваліфіковано лізингові платежі у роялті. Лише однієї перевірки”, – повідомила заступниця директора департаменту трансферного ціноутворення Державної податкової служби України Вікторія Касьян.
Однак, відсутність порушень не зупинила БЕБ від відкриття кримінальних справ, стверджуючи, що авіакомпанії не сплатили 15% податку за останні сім років. Список авіакомпаній, до яких у правоохоронців є претензії, може розширюватися, оскільки послугами лізингу користуються близько 40 перевізників. Це ставить під загрозу всю галузь цивільної авіації.
Представники авіаційної галузі вже відкрито заявляють про тиск з боку Бюро економічної безпеки. Вони вважають, що дії державних контролюючих органів можуть призвести до краху компаній, які вже пережили закриття неба та релокацію за кордон через повномасштабну війну. Українська авіатранспортна асоціація звернулася до профільних комітетів Верховної Ради та Громадської ради при Міністерстві фінансів з проханням розробити єдиний підхід до оподаткування авіаційного лізингу.
Таким чином, якщо підхід БЕБ стане загальноприйнятим, авіакомпаніям можуть бути донараховані податки за попередні роки за договорами, які раніше не викликали претензій. Для галузі, яка виживає завдяки роботі за кордоном, це створює ризик нових кримінальних проваджень, фінансових претензій та можливого виходу з українського ринку.
Порада від АіФ UA:
Ця новина є надзвичайно важливою для всіх авіакомпаній, які працюють з іноземними лізингодавцями, а також для юридичних та фінансових консультантів. Розуміння розбіжностей у трактуванні податкового законодавства між Мінфіном та БЕБ може допомогти запобігти потенційним фінансовим втратам та юридичним проблемам, дозволяючи вчасно вжити необхідних заходів для захисту бізнесу.