Старт нового навчального року: скільки шкіл працюватиме в Україні та чи загрожує столиці дефіцит місць?
У 2026/2027 навчальному році в Україні функціонуватиме 11 941 школа, з яких 8 424 забезпечуватимуть освітній процес в очному форматі. Водночас, хоча загального дефіциту учнівських місць у столиці не спостерігається, деякі окремі навчальні заклади можуть зіткнутися з переповненістю.
Наближення 2026/2027 навчального року демонструє певне скорочення загальної кількості українських шкіл порівняно з попередніми роками. Це зумовлено низкою факторів, зокрема демографічною ситуацією, міграційними процесами, що активізувалися після повномасштабного вторгнення, внутрішнім переміщенням населення, а також оптимізацією освітньої мережі на рівні громад.
Однак, сама лише кількість закладів не дає повної відповіді на головне батьківське запитання: чи буде достатньо місць для всіх дітей. Ситуація значно варіюється по країні. У менших громадах, навпаки, спостерігається брак учнів, що ускладнює утримання шкіл. Натомість у Києві та інших великих містах деякі школи та цілі мікрорайони можуть бути перевантажені.
В умовах війни до цих викликів додається критично важливий аспект безпеки. Навіть за наявності достатньої кількості класів та парт, головним питанням стає забезпечення безпечних умов для очного навчання, зокрема наявність та місткість укриттів. Аспекти організації роботи шкіл напередодні нового навчального року досліджував УНН.
Кількість шкіл, що працюватимуть в Україні у новому навчальному році
За даними Міністерства освіти і науки України, у 2026/2027 навчальному році планується, що 8 424 школи працюватимуть в очному режимі. Ще 2 211 закладів застосовуватимуть змішаний формат навчання, а 1 306 шкіл перейдуть на дистанційну форму. Загалом в Україні функціонуватиме 11 941 заклад загальної середньої освіти. Очікується, що до перших класів цього року вступлять близько 243,3 тисячі дітей.
Для порівняння, на початку 2025/2026 навчального року в Україні діяло приблизно 11,8 тисячі шкіл. За останні п’ять років їхня кількість скоротилася приблизно на 15,5%.
Ця тенденція зумовлена комплексом причин: тривале зниження народжуваності, міграційні процеси, повномасштабна війна, виїзд дітей за кордон, внутрішнє переміщення сімей з прифронтових регіонів, а також закриття чи реорганізація малокомплектних шкіл.
Таким чином, ситуація в різних регіонах України суттєво відрізняється. У сільській місцевості деякі школи відвідують лише кілька десятків учнів, тоді як у великих містах окремі заклади приймають сотні дітей. Київ демонструє помітну відмінність: середня наповнюваність однієї столичної школи становить приблизно 528–535 учнів, тоді як у середньому по Україні цей показник сягає близько 303 учнів.
Отже, стверджувати про загальний дефіцит місць у школах по всій країні було б некоректно. Проблема має більш локальний характер: одні громади стикаються з недостатньою кількістю учнів для підтримки існуючої мережі закладів, тоді як інші — з переповненістю популярних шкіл.
Кількість шкіл, що працюватимуть у Києві у новому навчальному році
Згідно з інформацією, наданою Департаментом освіти і науки КМДА у відповідь на запит УНН, у 2026/2027 навчальному році мережа комунальних закладів загальної середньої освіти столиці охоплюватиме 412 шкіл. Однак, департамент не надав даних про загальну проєктну місткість цих закладів та кількість вільних місць, що унеможливлює точне визначення їхньої додаткової спроможності прийняти учнів.
Для порівняння, у 2025/2026 навчальному році в столиці функціонувало понад 600 шкіл усіх форм власності, зокрема 415 комунальних, 187 приватних та вісім державних. Загальна кількість учнів у київських школах становила майже 326 тисяч осіб.
Важливо розрізняти загальну кількість шкіл у столиці та виключно комунальні заклади. Хоча приватний освітній сектор у Києві є значним, основне навантаження лягає саме на комунальну систему освіти.
Чи існує нестача місць у київських школах
Департамент освіти і науки КМДА у відповіді на запит УНН не надав офіційних даних, які б підтверджували загальну нестачу місць у школах Києва. Таким чином, наразі не можна говорити про підтверджений загальноміський дефіцит учнівських місць.
Ситуація може значно варіюватися навіть між сусідніми мікрорайонами. Найбільше навантаження зазвичай спостерігається в районах активної житлової забудови, де темпи будівництва шкіл та іншої соціальної інфраструктури не встигають за появою нових будинків.
Існує й інший фактор: батьки часто прагнуть віддати дитину до конкретного навчального закладу з хорошою репутацією, а не просто до найближчої школи. Це може призводити до переповненості окремих шкіл, тоді як у сусідніх ще залишаються вільні місця.
Тому для родин, враховуючи безпекову ситуацію в столиці, важливо не лише знайти “фізичне” місце в школі, але й обрати навчальний заклад поблизу місця проживання, спланувати безпечний маршрут до нього, податися на відповідну освітню програму та мати можливість навчатися очно.
Окремим важливим аспектом є наявність укриттів.
За даними КМДА, 94% київських закладів освіти обладнані найпростішими укриттями. Якщо школа не має власного укриття, допускається використання захисних споруд сусідніх об’єктів, за умови їхньої близькості та достатньої місткості. Це може впливати на фактичну місткість школи під час війни, порівняно зі звичайною. Навіть за наявності вільних місць у класах, недостатня місткість укриття для одночасного розміщення всіх учнів може вимагати зміни формату навчання або розкладу.
Як працюватимуть київські школи з 1 вересня
Новий навчальний рік у Києві розпочнеться 1 вересня 2026 року. Формат роботи кожної школи залежатиме насамперед від безпекової ситуації. Департамент освіти і науки КМДА повідомив УНН, що більшість столичних шкіл планують працювати переважно очно та в одну зміну.
“За прогнозом міської влади, 95,3% київських закладів загальної середньої освіти працюватимуть очно. Ще 4% використовуватимуть змішану форму, а близько 0,7% — дистанційну”, – йдеться у відповіді профільного відомства.
Однак, у департаменті визнають: у разі зміни безпекової ситуації, школи матимуть змогу коригувати організацію навчального процесу. Керівники навчальних закладів можуть використовувати різні моделі роботи в умовах воєнного стану. Крім того, школи мають певну автономію: педагогічна рада визначає структуру навчального року, режим роботи, форму навчання, тривалість навчального тижня і дня, графік уроків та перерв.
Чи закривають школи в Україні
Якщо великі міста можуть стикатися з проблемою переповнених шкіл, то деякі громади відчувають протилежну тенденцію — зменшення кількості учнів у класах. Це особливо помітно у сільській місцевості. Через демографічне скорочення та міграцію деякі школи відвідують лише кілька десятків учнів.
З 1 вересня 2026 року вступають у дію нові правила державного фінансування для малокомплектних шкіл. Освітня субвенція не надаватиметься закладам, де кількість учнів нижча за встановлений поріг. Для шкіл з 1–12 класами це менш як 60 дітей, для закладів з 1–11 класами — менш як 55, а для шкіл з 1–9 або 5–11(12) класами — менш як 45 учнів.
Це не означає автоматичного закриття таких шкіл з 1 вересня. Рішення про реорганізацію чи ліквідацію комунального закладу ухвалює його засновник, як правило, місцева громада. Якщо громада вважає школу необхідною, вона може фінансувати її з власного бюджету. Однак для невеликих громад це може бути значним фінансовим тягарем, тому процес оптимізації освітньої мережі, ймовірно, триватиме.
Навіть у разі реорганізації або закриття школи, громада зобов’язана забезпечити учням можливість навчатися в інших закладах та, за потреби, організувати підвезення.
Які зміни очікують на українські школи найближчими роками
Найближчим часом на українські школи чекає ще одна значна зміна — реформа старшої школи. З 2027 року планується перехід до профільної середньої освіти. Після дев’ятого класу учні зможуть обрати подальший шлях: академічний ліцей або здобуття професійної освіти.
Це призведе до змін у мережі закладів. Не кожна школа, що сьогодні охоплює класи з першого по одинадцятий, надалі функціонуватиме як заклад повної середньої освіти. Деякі заклади перетворяться на початкові школи або гімназії, що охоплюватимуть навчання до дев’ятого класу. Опанування 10–12 класів поступово концентруватиметься в академічних ліцеях.
Чи можуть приватні школи компенсувати брак місць у державних закладах
У Києві досить розвинений приватний освітній сектор, що налічує близько двох сотень шкіл. Вони дійсно можуть частково зменшувати навантаження на комунальні заклади, особливо в районах нової житлової забудови, де разом із житловими комплексами з’являються і приватні освітні проєкти.
Однак, приватні школи не можна розглядати як повноцінне вирішення проблеми нестачі місць у державних закладах.
По-перше, навчання в приватних школах є платним, що робить його недоступним для багатьох родин. По-друге, приватні школи мають обмежену кількість місць, власні правила прийому та не зобов’язані приймати всіх дітей з навколишніх будинків.
Комунальна система освіти працює за іншим принципом: гарантує доступ до загальної середньої освіти незалежно від рівня доходів родини. Тому приватні школи можуть доповнювати освітню мережу великого міста і частково її розвантажувати, але не можуть замінити комунальні заклади.
Нагадаємо
УНН раніше повідомляв про ситуацію з місцями у дитячих садках напередодні нового навчального року.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація буде корисною для батьків, які планують зарахування дітей до школи у 2026/2027 навчальному році, особливо у великих містах, як Київ. Вона допоможе зрозуміти загальну картину та потенційні виклики, пов’язані з кількістю місць, форматами навчання та безпековими аспектами, а також зорієнтує щодо майбутніх змін в освітній системі.