## БЕБ звинувачує авіакомпанії у несплаті роялті: експерти вказують на хибне трактування закону
Детективи Бюро економічної безпеки (БЕБ) розслідують справи проти п’яти українських авіаперевізників, звинувачуючи їх у нібито несплаті 15% роялті за лізинг літаків. Фахівці галузі стверджують, що така інтерпретація суперечить чинному законодавству та міжнародним угодам.
Кримінальні провадження, ініційовані Бюро економічної безпеки проти вітчизняних авіаперевізників, ґрунтуються на хибному припущенні: нібито платежі за лізинг повітряних суден від нерезидентів слід класифікувати як роялті. Таке тлумачення суперечить як нормам українського податкового законодавства, так і міжнародним конвенціям про уникнення подвійного оподаткування, а також усталеній судовій практиці. Такої думки дійшли юристи, аудитори та податкові консультанти під час спеціалізованого круглого столу, присвяченого проблемам оподаткування в авіаційній галузі, як повідомляє УНН.
Наразі БЕБ веде низку кримінальних розслідувань стосовно українських авіакомпаній. Правоохоронці наполягають, що перевізники зобов’язані були сплачувати додатковий 15% податок з доходів нерезидентів, розглядаючи орендні платежі за літаки як роялті. Цей підхід вже торкнувся щонайменше п’яти авіаперевізників, серед яких — МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations та “Скайлайн”.
Казус лізингових платежів: перевірки та нове трактування
Найбільш резонансним аспектом цієї ситуації експерти вважають той факт, що більшість згаданих авіакомпаній уже пройшли податкові перевірки за ті ж періоди, які сьогодні стали предметом розслідувань БЕБ.
За даними Державної податкової служби (ДПС), усі авіакомпанії успішно пройшли попередні перевірки. Лише за результатами однієї з них було виявлено порушення щодо оподаткування лізингу. Інші перевірки не виявили жодних недоліків.
“За результатами однієї перевірки по компаніях авіаційної галузі було перекваліфіковано лізингові платежі у роялті. Тільки однієї перевірки”, – зазначила заступниця директора департаменту трансферного ціноутворення Державної податкової служби України Вікторія Касьян.
Попри це, правоохоронні органи повернулися до тих самих господарських операцій, але вже з новим, незвичним трактуванням законодавства. Компанії намагаються змусити сплатити додаткові 15% роялті за останні сім років, тобто ретроспективно.
Позиція експертів: міжнародні норми та українське законодавство
Сертифікований аудитор та податковий консультант Тетяна Шевцова, яка є членом Громадської ради при Міністерстві фінансів, підкреслила, що міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування, на які посилаються правоохоронці, не надають підстав автоматично прирівнювати орендні платежі за літаки до роялті.
За її словами, навіть офіційні Коментарі до Модельної конвенції ОЕСР, які українська податкова традиційно використовує для тлумачення міжнародних угод, пояснюють, що згадки про оренду обладнання стосуються виняткових випадків передачі інноваційних технологій чи виробничих процесів. Це не стосується звичайного лізингу транспортних засобів, до яких належать літаки та гелікоптери.
Крім того, експертка звернула увагу на те, що українське законодавство взагалі не відносить орендні платежі до визначення роялті.
“Визначення роялті в українському законодавстві не передбачає оренду. Більш того, окремим видом доходів нерезидентів за українським законодавством є орендні платежі. А літаки, контейнери, вагони – вони не є обладнанням, вони є транспортними засобами”, – пояснила Шевцова.
На її думку, саме тому нинішні спроби БЕБ інтерпретувати лізинг як користування інтелектуальною власністю виглядають “настільки натягнутими”, що це питання вимагає комплексного розгляду з участю фахівців Мінфіну, ДПС та експертної спільноти.
Керуюча партнерка юридичної компанії LAW GUIDE, експертка з міжнародного оподаткування Олена Кузнечікова поділяє цю позицію. Вона зазначила, що проблема полягає не у відсутності законодавства, а у викривленні практики його застосування.
За словами юристки, одна й та сама операція міжнародного лізингу, залежно від конкретної конвенції, може підпадати під різні статті міжнародних договорів. Це може бути господарська діяльність, транспортні перевезення, інші доходи або ж лізингові платежі. Тому універсальне трактування всіх таких операцій як роялті є юридично необґрунтованим.
Вона також нагадала, що за наявності неоднозначності Податковий кодекс України передбачає застосування принципу презумпції правомірності рішень платника податків. “Якщо щось можна розтлумачити і на користь бюджету, і на користь платника податків, це треба тлумачити на користь платника податків”, – підкреслила Кузнечікова.
Зміна офіційної позиції та ризики для бізнесу
Експертка звернула увагу на ще один важливий факт: офіційна позиція податкових органів щодо авіаційного лізингу зазнала змін лише у 2024 році. Водночас договори більшості авіакомпаній залишалися незмінними протягом багатьох років.
Попередня команда ДПС у 2024 році опублікувала статтю, в якій запропонувала розглядати лізинг транспорту як роялті. У цій публікації ДПС зазначає, що з 2017 по 2023 роки компанії виплатили нерезидентам 13,1 млн грн доходів у вигляді лізингу, але при цьому не сплатили 15% роялті в Україні.
“До 2024 року не виникало ніяких питань у правоохоронних органів, що хтось умисно не доплачував якісь значні кошти до бюджету. Переглядають зараз і попередні періоди”, – зазначила вона, вказуючи на спробу нарахувати авіакомпаніям податки заднім числом.
Окрему критику експерти висловили щодо залучення БЕБ до цих спорів. На думку Кузнечікової, відкриття кримінальних проваджень до моменту, коли ще не існує узгодженого податкового зобов’язання, суперечить самій логіці податкового законодавства.
“Кримінальна справа по факту повинна починатися тільки тоді, коли виникає узгоджене податкове зобов’язання… Не раніше. Але це за законом, а не за його практикою застосування в цій країні”, – наголосила юристка.
Експерти підкреслюють, що ситуація давно вийшла за рамки звичайного податкового спору. Вона створює правову невизначеність для всієї авіаційної галузі, яка, навіть в умовах повномасштабної війни, продовжує функціонувати, виконувати міжнародні контракти та сплачувати податки в Україні.
Якщо практика кримінального переслідування, заснована на новому трактуванні норм, які десятиліттями застосовувалися інакше, стане прецедентом, подібні ризики можуть виникнути й для інших секторів економіки, що працюють з міжнародними договорами.
Саме тому учасники дискусії наголошують на необхідності втручання держави, зокрема Міністерства фінансів, для встановлення єдиного правозастосування. На їхню думку, лише чітка державна позиція здатна припинити практику довільного тлумачення міжнародних конвенцій, зняти правову невизначеність та запобігти подальшому тиску на українську цивільну авіацію з боку правоохоронних органів.
Порада від АіФ UA:
Ця новина є важливою для українських авіакомпаній та всіх, хто працює з міжнародними лізинговими операціями. Розуміння того, як трактуються законодавчі норми, може допомогти уникнути потенційних правових проблем та фінансових збитків. Експертна оцінка ситуації від фахівців свідчить про необхідність уважного ставлення до податкового планування та можливого врегулювання спірних питань на державному рівні.