Розслідування БЕБ: Лізингові платежі авіакомпаній трактують як роялті, що загрожує галузі
Бюро економічної безпеки (БЕБ) ініціювало кримінальні провадження проти кількох українських авіаперевізників, перекваліфікуючи платежі за лізинг повітряних суден у роялті. Цей крок викликає занепокоєння серед фахівців галузі, адже він ігнорує усталену судову практику, міжнародні угоди та результати попередніх податкових перевірок, які не виявляли порушень.

Бюро економічної безпеки порушило низку кримінальних справ проти авіакомпаній, пов’язаних з лізингом літаків та гелікоптерів від нерезидентів. Слідчі наполягають на тому, що такі лізингові внески слід класифікувати як роялті, що, на їхню думку, вимагає сплати додаткових 15% податку в Україні. Однак, податкове законодавство щодо таких операцій не зазнавало змін, і раніше контролюючі органи не мали претензій. Правоохоронці застосовують нове трактування до минулих періодів, нехтуючи міжнародними конвенціями та прецедентним правом, повідомляє УНН.
Розслідування БЕБ щодо лізингу
Бюро економічної безпеки започаткувало декілька кримінальних проваджень стосовно авіаперевізників. Правоохоронці вважають, що щонайменше п’ять компаній, зокрема МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations та “Скайлайн”, мали б сплатити до українського бюджету додаткові 15% податку з доходів нерезидентів за угодами лізингу повітряних суден. Для обґрунтування цього, БЕБ прирівнює лізингові платежі до роялті, а літаки та гелікоптери розглядає не як транспортні засоби, а як “обладнання”.
Цей підхід почав застосовуватися після 2024 року, коли попередній керівний склад Державної податкової служби (ДПС) опублікував матеріал з пропозицією оподатковувати лізингові операції з нерезидентами, що стосуються транспорту, як роялті.
У зазначеній публікації ДПС вказує, що з 2017 по 2023 роки компанії виплатили нерезидентам 13,1 мільйона гривень (приблизно $330,000 за курсом 2026 року) у вигляді лізингових платежів, не сплативши при цьому 15% податку на роялті в Україні.
Зважаючи на цю публікацію, БЕБ отримало аналітичні висновки від податківців, які стверджують, що українські авіаперевізники мали б сплачувати роялті за лізинг повітряних суден. Ці висновки стали підґрунтям для порушення кримінальних справ. Окрім класифікації оренди літаків та гелікоптерів як користування обладнанням, правоохоронці також не враховують наявність міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування. Ратифіковані українським парламентом угоди з іншими державами мають вищу юридичну силу, ніж національне законодавство. Саме ці конвенції визначають, в якій країні та за якою ставкою може оподатковуватись дохід нерезидента. Тому автоматичне нарахування 15% податку в Україні без врахування положень відповідної конвенції є, щонайменше, сумнівним.
Важливо зазначити, що українське податкове законодавство стосовно оподаткування лізингу не змінювалося ні до, ні після 2024 року. До того ж, згідно з даними ДПС, авіакомпанії пройшли податкові перевірки, і лише одна з них виявила порушення щодо оподаткування лізингу. Інші перевірки не виявили жодних невідповідностей.
За результатами однієї перевірки по компаніях авіаційної галузі було перекваліфіковано лізингові платежі у роялті. Тільки однієї перевірки
– зазначила заступниця директора департаменту трансфертного ціноутворення Державної податкової служби України Вікторія Касьян.
Однак, відсутність порушень не завадила БЕБ відкрити кримінальні провадження одразу щодо п’яти авіакомпаній.
Нове трактування – заднім числом
Одним із найдискусійніших аспектів цих кримінальних справ є спроба застосувати до операцій, що відбувалися багато років тому, підхід, який раніше державою ніколи не використовувався.
Як вже зазначалося, протягом десятиліть договори оперативного лізингу повітряних суден виконувалися відповідно до усталеної практики, що відповідала положенням Податкового кодексу України, міжнародним конвенціям про уникнення подвійного оподаткування та офіційній позиції контролюючих органів.
Мова йде про донарахування податкових зобов’язань за операціями, які здійснювалися багато років тому, згідно з чинною на той час практикою застосування законодавства.
Юристи неодноразово наголошували, що такий підхід суперечить принципу правової визначеності, який є одним із фундаментальних принципів верховенства права. Бізнес не може нести відповідальність за те, що державний орган через сім років самостійно вирішив по-іншому трактувати норми, які весь цей час застосовувалися однаково.
За всю історію незалежності України змін у законодавстві не було. Так що змінилося? 2024 рік, війна – що змінилося? А нічого не змінилося
– зазначив керівник юридичного відділу Аерокосмічної асоціації України Руслан Мельниченко.
За його словами, податківці разом із правоохоронцями намагаються оподаткувати лізинг як роялті не в майбутньому, а ретроспективно.
За останніх сім років аналітики складають так звані аналітичні висновки, які не мають жодного юридичного значення
– пояснив юрист.
Юристи пояснюють, що аналітичні довідки чи висновки не можуть самостійно замінити акт податкової перевірки, податкове повідомлення-рішення або судове рішення. Вони не встановлюють узгодженого податкового зобов’язання і не повинні підміняти повноцінну процедуру доведення порушення.
Мельниченко стверджує, що всі ці документи є фактично шаблонними: у них змінюються лише назви компаній та суми лізингових платежів, тоді як текст, аргументація і навіть помилки залишаються незмінними.
На його думку, якщо вимоги про донарахування платежів за сім років будуть реалізовані, більшість українських авіакомпаній не зможуть продовжити свою діяльність.
Якщо ми за останніх сім років будемо ці податки стягувати, то компанії гарантовано всі банкрути
– заявив представник Аерокосмічної асоціації.
Хто має тлумачити закон
Ще однією проблемою експерти авіаційної галузі називають сам механізм появи нової правової позиції.
Жодних змін до Податкового кодексу щодо оподаткування лізингових платежів парламент не ухвалював. Не змінювалися й положення міжнародних конвенцій, які мають пріоритет над нормами національного законодавства у сфері міжнародного оподаткування.
Попри це, правоохоронні органи самостійно почали застосовувати нове трактування закону, прирівнюючи лізингові платежі до роялті.
Юристи звертають увагу, що питання офіційного тлумачення законодавства не належить до повноважень правоохоронних органів. Якщо існує правова невизначеність або різне розуміння норми, остаточну оцінку має надавати суд, а не слідчий чи детектив у межах кримінального провадження.
Якась аналітична довідка податкової… Є в нас суд, який може тлумачити норми закону, і сам законодавець. Питання, чому податкова не звертається за встановленим порядком до тлумачення
– пояснив СЕО юридичної компанії “Болінський і команда” Святослав Болінський.
Варто зазначити, що в Україні вже сформувалася судова практика з питань лізингу. Зокрема, Шостий апеляційний адміністративний суд у справі ТОВ “Рейл Лоджистік” дійшов висновку, що транспортні засоби не є об’єктами інтелектуальної власності, а отже, платежі за їх використання не можуть автоматично вважатися роялті. Суди в інших справах займали аналогічну позицію. Однак, у БЕБ, очевидно, вирішили проігнорувати позицію суддів.
Ризики для всієї галузі
Представники авіаційної галузі наголошують, що проблема давно перестала бути виключно податковою.
Українська цивільна авіація вже пережила пандемію COVID-19, четвертий рік повномасштабної війни, втрату внутрішнього ринку та вимушене переміщення діяльності за кордон. Водночас компанії продовжують сплачувати податки в Україні, зберігати льотний склад, інженерів та інфраструктуру, необхідну для відновлення польотів після відкриття повітряного простору.
Зокрема, за даними голови Державної авіаційної служби України Даніїла Меньшикова, підприємства авіагалузі у 2022-2025 роках сплатили до бюджету майже 27 мільярдів гривень податків та зборів. Однак, кримінальне переслідування авіаперевізників ставить під загрозу їхню подальшу діяльність.
Такий підхід створює ризики не для окремої компанії, а для всієї авіаційної галузі. Українські авіакомпанії й без того працюють в умовах надзвичайних викликів: небо закрите, ринки втрачені або суттєво обмежені, операційна діяльність ускладнена війною, питаннями фінансування, страхування та технічного обслуговування. Попри це, галузь не зупинилася. Вона пристосовується, виживає і продовжує працювати у надскладних умовах, демонструючи стійкість, яка викликає повагу всього світу
– зазначив Меньшиков.
На цьому тлі кримінальне переслідування через нове трактування законодавства може мати значно ширші наслідки, ніж окремі податкові спори. Представники галузі попереджають, що така практика створює ризики втрати української цивільної авіації, виведення бізнесу за кордон та скорочення бюджетних надходжень.
Отже, ситуація навколо авіаційного лізингу демонструє одразу кілька системних проблем: спробу застосувати нове трактування законодавства до правовідносин минулих років, підміну судового тлумачення норм позицією правоохоронних органів та кримінальне переслідування компаній, діяльність яких раніше не викликала претензій під час податкових перевірок. Якщо такі підходи стануть звичною практикою, під загрозою може опинитися не лише авіаційна галузь, а й базовий принцип правової визначеності, без якого неможливі ані інвестиції, ані стабільний розвиток економіки, наголошують експерти.
Порада від АіФ UA:
Ця новина є надзвичайно важливою для всіх, хто працює в авіаційній сфері або пов’язаний з нею. Вона висвітлює потенційні ризики для бізнесу через зміну трактування законодавства заднім числом, що може призвести до фінансових труднощів або навіть банкрутства компаній. Важливо стежити за розвитком подій та можливими юридичними рішеннями, які можуть захистити права авіаперевізників та стабільність галузі.