Рубль стає “токсичним”: чому банки сусідніх країн масово підвищують комісії за російську готівку
Фінансові установи Казахстану, Білорусі, Киргизстану та Вірменії ввели нові тарифи на прийом готівкових рублів. Протягом літа низка банків синхронно збільшила комісійні збори за внесення та обмін російської валюти, які сягнули 15–20%. Це робить операції з рублями невигідними для клієнтів та фактично перетворює його на неліквідний актив навіть у державах, які Москва традиційно вважала своїми економічними союзниками. Про це повідомляє УНН.
Чому виникла така ситуація?
За даними Служби зовнішньої розвідки, у самій росії посилюється моніторинг обігу готівки. Це змушує власників значних рублевих сум шукати шляхи виведення коштів за кордон для зарахування на банківські рахунки та подальшої конвертації у більш стабільні валюти. Водночас, спостерігається значне зростання обсягів готівки, яка надходить до сусідніх країн, але відсутній реальний попит на неї. Місцевий бізнес та громадяни не виявляють зацікавленості в розрахунках рублями, залишаючи банки з надлишком “мертвого вантажу” іноземної валюти. Зберігання, транспортування та повернення такої готівки до росії є значно витратним процесом. Встановлення високих тарифів є спробою компенсувати ці витрати та відбити бажання клієнтів приносити рублі до банків.
Наслідки цього процесу є вкрай небажаними для кремля за будь-яких обставин. Ліквідність рубля на зовнішніх ринках стрімко падає: за таких комісійних ставок вигідніше взагалі відмовитися від операцій з російською готівкою. Банки країн Євразійського економічного союзу (ЄАЕС) втрачають зацікавленість у накопиченні валюти, яку потім складно розмістити. Це, своєю чергою, прискорює перехід до розрахунків у національних валютах та китайських юанях. Для російського бізнесу та громадян, які раніше покладалися на прямі банківські операції, процес отримання доступу до своїх коштів ускладнюється. Вони змушені звертатися до посередників, користуватися послугами позабанківського обміну, сплачувати за багатоетапну конвертацію та миритися з непрозорістю й високим ризиком втрати грошей на кожному етапі.
– йдеться у повідомленні.
Експерти зазначають, що ця тенденція навряд чи зміниться самостійно. Допоки приплив рублевої готівки не зменшиться, тарифи будуть поширюватися на нові фінансові установи та типи операцій. Показовим є те, що до цього процесу вже долучаються навіть дочірні структури російських державних банків. Це свідчить про системний характер проблеми, а не про поодинокі випадки. Російська влада, ймовірно, спробує перевести розрахунки в безготівковий та цифровий формат, однак без відновлення реального попиту на рубль за кордоном такі заходи будуть лише косметичними. Простір, який москва роками намагалася створити для використання рубля в межах ЄАЕС, звужується, а разом з ним слабшає і фінансовий важіль впливу кремля на сусідні країни.
Порада від АіФ UA:
Ця новина свідчить про зростаючу ізоляцію російського рубля на міжнародній арені. Для громадян України, які можуть мати справи з російськими фінансами, це означає необхідність бути вкрай обережними при проведенні будь-яких операцій з цією валютою, враховуючи потенційні високі комісії та ризики.