“Роялті” за лізинг літаків: як податкові новації загрожують майбутньому української авіації
Українські авіакомпанії стикаються з несподіваним фіскальним тиском: податкова служба та Бюро економічної безпеки (БЕБ) почали розглядати лізингові платежі за повітряні судна як роялті. Така інтерпретація може стати серйозним ударом по галузі, яка, попри виклики війни, продемонструвала рекордну сплату податків у розмірі 702 млн грн.
Під час активних бойових дій небо над Україною закрите для цивільних рейсів. Однак, паралельно з обговоренням мирних перспектив, експерти зосереджуються на економічному відродженні, зокрема на підтримці ключових галузей. Авіація, яка вже зараз опинилася під загрозою, може стати однією з перших жертв. Кримінальні провадження, пов’язані з трактуванням лізингових платежів як роялті, несуть ризики, що виходять далеко за межі звичайних податкових спорів. Йдеться про саме існування української цивільної авіації після війни, як пише УНН.
Авіакомпанії працюють навіть під час війни
Існує хибна думка, що цивільна авіація в Україні припинила своє існування через заборону польотів. Насправді, більшість українських авіаперевізників адаптувалися: вони активно працюють на міжнародних ринках, виконуючи закордонні контракти, зберігаючи при цьому українську реєстрацію, команду та експертизу. Крім того, українські авіакомпанії забезпечують виконання гуманітарних місій ООН, успішно конкуруючи з російськими компаніями на цьому напрямку.
Таким чином, галузь не лише зберегла кваліфіковані кадри, а й продовжує робити внесок у державний бюджет. За даними Державної податкової служби, у 2025 році підприємства авіаційної галузі спрямували до бюджету понад 702 млн грн податків, що є найвищим показником за останні вісім років.
Водночас, фінансовий стан самих компаній свідчить про складнішу картину. Попри зростання виручки у деяких операторів, значна частина підприємств працює на межі рентабельності або навіть зі збитками. Це зумовлено високими витратами на релокацію, обслуговування повітряних суден, страхування та утримання персоналу.
В таких обставинах будь-яке додаткове фіскальне навантаження або кримінальне переслідування може стати фатальним для галузі.
Нове трактування оподаткування створює ризики для бізнесу
Галузь цивільної авіації опинилася під значним тиском після того, як Державна податкова служба та Бюро економічної безпеки (БЕБ) з 2024 року почали розглядати оподаткування операцій з лізингу повітряних суден у нерезидентів України як роялті.
Хоча десятиліттями такі платежі здійснювалися відповідно до міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, правоохоронці нині кваліфікують їх як плату за використання інтелектуальної власності. Це, на думку слідства, вимагає сплати додаткових 15% податку.
Від такого підходу постраждали щонайменше 5 українських авіакомпаній, серед яких МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations та “Скайлайн”. Їх намагаються звинуватити у несплаті 15% роялті за оренду літаків та вертольотів.
Представники авіаційної галузі наголошують, що таке трактування податкового законодавства з боку БЕБ створює надмірне фіскальне навантаження та знижує конкурентоспроможність компаній на міжнародному ринку. Більше того, такий підхід суперечить міжнародному праву та ставить під загрозу репутацію України як надійного партнера з передбачуваними правилами для бізнесу.
Ця проблема виходить за рамки окремих справ. Якщо така правова позиція стане сталою практикою, під загрозою опиняться всі українські перевізники, які використовують літаки за міжнародними операційними лізинговими договорами. Згодом ця практика може поширитися й на інші галузі, що використовують орендований транспорт, наприклад, залізничний чи сільськогосподарську техніку.
Після війни літаки не з’являться самі по собі
Коли українське небо знову відкриється, держава зіткнеться з масштабним завданням відновлення регулярного авіасполучення та повернення вітчизняних авіаперевізників на ринок.
Для цього недостатньо просто відкрити аеропорти. Потрібні авіакомпанії, літаки, екіпажі, інженери, технічні бази, навчальні центри та міжнародні контракти. Найголовніше – необхідно створити умови для повернення саме українських компаній, адже вони зможуть забезпечити максимальні надходження до бюджету та сприятимуть відродженню економіки.
Якщо значна частина українських операторів до цього часу втратить можливість працювати через кримінальні переслідування або буде змушена змінити юрисдикцію, відновлення авіаперевезень може затягнутися на роки. Нішу швидко займуть іноземні компанії, і можливості можуть бути втрачені.
У такому сценарії Україна ризикує втратити не лише сотні мільйонів гривень податкових надходжень, а й власний авіаційний сектор загалом. Варто згадати, що Україна має потужний потенціал у сфері авіаремонту та авіабудування, розвиток якого безпосередньо залежить від функціонування цивільної пасажирської та транспортної авіації.
Отже, дискусія навколо лізингових платежів вийшла далеко за межі податкового права. Фактично, вирішується питання, чи зможе Україна зберегти власних авіаперевізників до завершення війни. Кожне нове кримінальне провадження – це не лише ризик для конкретної компанії, а й сигнал для всього ринку про непередбачуваність державної політики та правозастосування.
Якщо сьогодні під загрозою опиняються компанії, які навіть за умов закритого неба продовжують працювати, сплачувати податки та зберігати українські команди, то після настання миру може постати значно складніше питання: хто саме виконуватиме рейси під українським прапором.
Порада від АіФ UA:
Ця новина є надзвичайно важливою для розуміння поточних викликів, з якими стикається українська авіаційна галузь. Вона показує, як неоднозначне трактування законодавства може поставити під загрозу розвиток стратегічно важливого сектору економіки, особливо в контексті майбутнього відновлення України. Уважне стеження за розвитком цієї ситуації допоможе вам бути в курсі потенційних змін у сфері повітряних перевезень та їхньому впливі на економіку.