Податкові перевірки позаду: чому кримінальні справи БЕБ проти авіакомпаній викликають питання
Бюро економічної безпеки України ініціювало кримінальні провадження стосовно п’яти авіаперевізників. Приводом для цього стали операції з лізингу повітряних суден, які БЕБ прирівнює до роялті. Експерти-юристи розглядають такі дії як тиск на бізнес, особливо враховуючи, що Державна податкова служба (ДПС) раніше проводила перевірки цих компаній і не виявила жодних порушень.
Українські авіаперевізники, проти яких Бюро економічної безпеки (БЕБ) відкрило кримінальні провадження через операції з лізингу повітряних суден у нерезидентів, раніше вже проходили перевірки Державною податковою службою. За результатами цих перевірок жодних порушень виявлено не було. Саме тому відкриття кримінальних справ БЕБ ставить під сумнів їх правові підстави та може свідчити про використання кримінального процесу як інструменту тиску на бізнес. Таку думку висловили юристи, опитані УНН.
Кримінальні справи проти авіаперевізників: у чому суть
Бюро економічної безпеки розпочало низку кримінальних проваджень стосовно авіакомпаній. Слідчі вважають, що щонайменше п’ять авіакомпаній, зокрема МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, H3Operations та “Скайлайн”, мали сплатити до українського бюджету додаткові 15% податку з доходів нерезидентів за договорами лізингу літаків і вертольотів. Для цього лізингові платежі в БЕБ прирівнюють до роялті, а повітряні судна трактують не як транспортні засоби, а як “обладнання”.
Такий підхід слідчі почали застосовувати після 2024 року, коли попередня команда Державної податкової служби опублікувала статтю, у якій запропонувала оподатковувати лізингові операції з транспортом у нерезидентів України як роялті.
У цій публікації ДПС зазначає, що з 2017 по 2023 роки компанії виплатили на користь нерезидентів 13,1 мільйона гривень (близько $330 000 за курсом 2023 року) доходів у вигляді лізингу і при цьому не сплатили 15% роялті в Україні. Після цього БЕБ почало отримувати аналітичні висновки від представників ДПС, які, за словами представників авіагалузі, стали підставою для відкриття кримінальних проваджень.
На основі цих документів правоохоронці вважають оренду літаків і вертольотів користуванням обладнанням. Окрім того, слідчі ігнорують наявні міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Ратифіковані українським парламентом договори з іноземними державами мають пріоритет над національним законодавством. Саме ці конвенції визначають, у якій державі та за якою ставкою може оподатковуватися відповідний дохід нерезидента. Тому автоматичне донарахування 15% в Україні без урахування положень конкретної конвенції є щонайменше спірним.
Варто зауважити, що українське податкове законодавство в частині оподаткування лізингу не змінювалося десятиліттями. До того ж, за даними ДПС, авіакомпанії пройшли податкові перевірки, і лише за результатами однієї з них було встановлено порушення з оподаткування лізингу. Решта податкових перевірок таких порушень не виявила.
“За результатами однієї перевірки по компаніях авіаційної галузі було перекваліфіковано лізингові платежі у роялті. Тільки однієї перевірки”, – зазначила заступниця директора департаменту трансферного ціноутворення Державної податкової служби України Вікторія Касьян.
Проте відсутність порушень не завадила БЕБ відкрити кримінальні провадження відразу щодо щонайменше п’яти авіакомпаній. Таким чином, перевізників хочуть змусити сплатити додаткові 15% роялті за останні сім років, тобто заднім числом.
БЕБ ставить під сумнів результати перевірок ДПС: що кажуть юристи
Партнерка юридичної компанії “Болінський і команда” Людмила Усатюк зазначає, що перш ніж говорити про можливе кримінальне правопорушення, необхідно відповісти на головне питання: що саме змінилося після того, як ці самі операції вже були перевірені податковою.
“Якщо контролюючий орган (ДПС – ред.) дослідив відповідні операції та не встановив порушень, то, фактично, БЕБ ставить під сумнів висновки спеціально уповноваженого державного органу, який наділений законом повноваженнями здійснювати податковий контроль”, – пояснила юристка в коментарі УНН.
За її словами, саме по собі право БЕБ відкривати кримінальні провадження не означає, що таке рішення може ґрунтуватися виключно на новому трактуванні операцій з лізингу, при тому, що законодавство у цій частині не змінювалось, а самі операції досліджувались в межах податкових перевірок.
“Безумовно, БЕБ має право відкривати кримінальні провадження. Однак таке право не є абсолютним. Воно повинно ґрунтуватися на нових доказах або нових фактичних обставинах, які не були предметом дослідження під час податкових перевірок. Якщо ж змінюється лише правова оцінка тих самих господарських операцій за умови незмінності законодавства, виникає закономірне питання: що саме стало підставою для такого перегляду через сім років?” – пояснила Усатюк.
Вона підкреслює, що слідчі Бюро економічної безпеки не повинні підміняти собою систему податкового контролю.
“Правоохоронна діяльність не повинна підміняти собою податковий контроль. Якщо держава через компетентний контролюючий орган уже здійснила перевірку та не виявила порушень, то подальший перегляд такої оцінки можливий лише за наявності нових, об’єктивних обставин. В іншому випадку йдеться не про встановлення нових фактів, а про зміну підходу до застосування тих самих норм права, що саме по собі не може автоматично свідчити про вчинення кримінального правопорушення”, – наголосила юристка.
Окремо Усатюк звернула увагу на принцип правової визначеності, який є одним із базових елементів верховенства права. На думку юристки, важливо, щоб у бізнесу була можливість розраховувати на послідовність державної політики та передбачуваність правозастосування.
“Якщо підприємства діяли відповідно до чинного законодавства, виконували свої податкові обов’язки, проходили документальні перевірки без будь-яких зауважень, а через сім років отримують кримінально-правову оцінку щодо тих самих операцій без зміни законодавства, це ставить під сумнів стабільність правового регулювання та рівень правової визначеності для всіх учасників господарських відносин”, – наголосила Усатюк.
Підхід БЕБ суперечить фундаментальним принципам права
Подібної позиції дотримується засновник юридичної компанії “Касьяненко і партнери” Дмитро Касьяненко. Він зазначає, що авіакомпанії не приховували лізингові операції, а навпаки – декларували їх.
“На мою думку, позиція авіакомпаній є достатньо сильною, оскільки вони відкрито декларували лізингові операції, надавали договори та документи під час комплексних перевірок ДПС, за результатами яких порушень не встановлено. БЕБ не може ігнорувати ці обставини та перетворювати складний податковий спір щодо тлумачення міжнародних конвенцій на кримінальне переслідування”, – зазначив адвокат у коментарі УНН.
За його словами, для притягнення до відповідальності за ухилення від сплати податків недостатньо лише змінити трактування оподаткування операцій з лізингу повітряних суден.
“Для відповідальності за ухилення від сплати податків недостатньо лише іншого погляду на природу платежів – необхідно довести конкретний умисел посадових осіб, приховування операцій та фактичне ненадходження коштів до бюджету”, – пояснив Касьяненко.
Юрист також наголосив, що застосування нового підходу до вже перевірених операцій через багато років суперечить фундаментальним принципам права.
“Якщо законодавство протягом семи років не змінювалося, а держава раніше не висувала претензій, застосування нового фіскального тлумачення заднім числом виглядає як спроба покласти на бізнес відповідальність за зміну позиції самого державного органу, що суперечить принципам правової визначеності, презумпції правомірності дій платника податків і недопустимості використання кримінального провадження як засобу тиску”, – вказав Касьяненко.
Якщо практика кримінального переслідування через нове трактування вже перевірених операцій стане нормою, під загрозою опиниться не лише окремий бізнес, а й здатність України зберегти власну цивільну авіацію до моменту відкриття повітряного простору.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є надзвичайно важливою для представників авіаційної галузі та бізнесу загалом, який працює з нерезидентами. Вона піднімає питання щодо стабільності податкового законодавства та правозастосування. Представникам бізнесу варто уважно стежити за розвитком подій та консультуватися з юристами щодо захисту своїх прав у подібних ситуаціях, а також враховувати можливі ризики при укладанні договорів лізингу.