## Авіаційна галузь України на межі краху: нове трактування лізингу ставить під удар перевізників 
Представники української авіаційної спільноти висловлюють серйозне занепокоєння, заявляючи про реальну загрозу існуванню галузі. Причина – нове трактування податковими органами операцій з лізингу літаків у нерезидентів України. Замість звичних платежів, ці платежі почали прирівнювати до роялті, що, поряд з кримінальними провадженнями та спробами донарахування податків за минулі роки, може поставити крапку в історії компаній, які вже пережили закриття повітряного простору та релокацію бізнесу за кордон через повномасштабне вторгнення. Про це повідомляє видання УНН.
“Українська цивільна авіація витримала дворічний вплив пандемії COVID-19, пережила початок війни, яка завдала ще потужнішого удару. Попри це, вітчизняні авіакомпанії продовжують функціонувати. Однак, існує висока ймовірність, що вони не зможуть подолати поточні виклики”, – зазначив Микола Щербина, виконавчий директор Громадської спілки “Українська авіатранспортна Асоціація”, під час обговорення за круглим столом.
За його словами, додатковий фіскальний тиск, спричинений спробами оподатковувати лізингові операції з нерезидентами як роялті, ставить під сумнів фінансову стабільність авіаперевізників.
“Важливо зазначити, що в Європі, згідно з відповідною директивою, авіакомпанія, отримуючи ліцензію на авіаперевезення, повинна демонструвати фінансову спроможність”, – додав Щербина.
Михайло Пінкевич, голова Української авіатранспортної асоціації, підкреслив, що проблема, з якою зіткнулися українські авіакомпанії, що використовують міжнародний лізинг повітряних суден, давно вийшла за межі податкових спорів і стала питанням національної безпеки. Він пояснив, що правова невизначеність виникла не через зміни в законодавстві, а через новий підхід контролюючих органів, які почали класифікувати звичайні лізингові платежі як роялті.
Суть проблеми полягає в тому, що Державна податкова служба у 2024 році, незважаючи на відсутність змін до податкового законодавства, опублікувала роз’яснення, яке пропонує оподатковувати операції з лізингу повітряного транспорту в нерезидентів як роялті. Податківці обґрунтовують це тим, що українські авіакомпанії мають сплачувати податок за використання інтелектуальної власності.
Представники ДПС стверджують, що в період з 2017 по 2023 роки компанії, які орендували транспорт (зокрема, повітряні судна та залізничні вагони) у нерезидентів, виплатили 13,1 мільйона гривень лізингових платежів, не сплативши при цьому 15% податку на роялті в Україні. Податкова служба інтерпретувала міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування на свій лад, вважаючи, що компанії орендували не транспорт, а обладнання.
Зважаючи на цю позицію, Бюро економічної безпеки (БЕБ) ініціювало низку кримінальних проваджень стосовно авіакомпаній. Слідчі вважають, що щонайменше п’ять авіаперевізників, серед яких МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, H3 Operations та “Скайлайн”, мали сплатити до бюджету додаткові 15% роялті за використання літаків і вертольотів.
Микола Щербина, виконавчий директор Громадської спілки “Українська авіатранспортна Асоціація”, нагадав, що авіакомпанії користуються послугами лізингу десятиліттями, і раніше подібних питань щодо оподаткування не виникало.
“Моя думка полягає в тому, що Міністерство фінансів та Державна податкова служба мали б спочатку чітко пояснити, як оподатковуються різні типи угод. Хоча компанії мають кваліфікованих спеціалістів, протягом років незалежності був сформований певний підхід до лізингу літаків, і проблем не виникало. Це тривало значно довше, ніж сім років, і раптом виявилося, що існує проблема”, – зазначив він.

Нарахування податків має відбуватися у правовому полі
“Я хочу наголосити, що авіакомпанії не відмовляються від сплати податків, передбачених законом. Однак, податкові спори мають вирішуватися виключно у правовому руслі, а не через кримінальні переслідування. Податкові зобов’язання повинні визначатися відповідно до чинного законодавства, міжнародних договорів та фактичного змісту операцій, а не шляхом зміни адміністративних підходів чи застосування кримінального тиску на платників податків”, – підкреслив Михайло Пінкевич.

Пінкевич також зазначив, що навіть після закриття українського неба, авіакомпанії змогли зберегти свою присутність на міжнародному ринку, виконують важливі гуманітарні місії ООН та успішно витіснили російських перевізників з частини міжнародних контрактів. Водночас, поточна ситуація ставить під загрозу не тільки бізнес, але й майбутнє всієї галузі після війни.
“Ця проблема набула системного характеру, впливає на діяльність більшості українських авіакомпаній і створює реальну загрозу існуванню цивільної авіації як галузі в Україні. Хочу підкреслити, що правова невизначеність у цій сфері породжується не законодавством, а позицією контролюючих органів, які намагаються штучно розширити поняття “роялті”, поширюючи його на звичайні лізингові платежі за використання повітряних суден. Наша позиція, як і позиція авіакомпаній, полягає в тому, що повітряне судно є транспортним засобом, а не об’єктом інтелектуальної чи промислової власності”, – заявив Пінкевич.
Він додав, що такий підхід узгоджується з чинним українським законодавством, зокрема з класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності та практикою митних органів, які при оформленні повітряних суден класифікували їх як транспортні засоби, а не як обладнання.
“Особливу стурбованість викликає той факт, що слідчі БЕБ, не чекаючи остаточного судового рішення у спірних правових питаннях, відкрили кримінальні провадження проти авіакомпаній та їхніх посадових осіб, трактуючи лізинг як роялті. На нашу думку, лізинг літака не є роялті”, – додав Пінкевич.
Загроза банкрутства авіакомпаній
Руслан Мельниченко, голова юридичного комітету Аерокосмічної асоціації України, повідомив, що до асоціації звернулася значна частина українських цивільних авіакомпаній, які продовжують працювати в умовах закритого неба. Усі вони повідомляють про ідентичну проблему – спроби донарахування податку на репатріацію, виходячи з хибного трактування лізингу літаків як роялті.

“Ми консультуємося з фінансистами, податківцями, адвокатами з компаній “Великої Четвірки” як в Україні, так і за кордоном. Жодна країна світу не називає лізинг повітряних суден роялті”, – підкреслив Мельниченко.
Він також звернув увагу на те, що контролюючі органи намагаються застосувати новий підхід заднім числом, вимагаючи додаткові податки за останні сім років. За його словами, з огляду на середню рентабельність авіаційного бізнесу на рівні 7-10%, таке фінансове навантаження неминуче призведе до банкрутства більшості українських перевізників.
“Якщо ми будемо стягувати ці податки, компанії гарантовано збанкрутують. Усі компанії на ринку гарантовано збанкрутують”, – наголосив він.
Водночас, представники авіаринку наголошують, що галузь не вимагає податкових пільг чи особливих умов. Єдиною вимогою є правова визначеність та послідовне застосування законодавства.
Позиція профільного комітету Верховної Ради
Володимир Крейденко, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури, визнав, що найбільше занепокоєння викликає саме поєднання податкових спорів з кримінальними провадженнями. На його думку, якщо компанії відкрито декларували свої операції, а спір виник лише через різне тлумачення законодавства, то вирішувати його повинні податкові органи та суд, а не правоохоронці.

“Найбільшу тривогу викликає той факт, що податковий спір супроводжується кримінальними провадженнями щодо авіакомпаній та їхніх посадових осіб. Це створює значний тиск, особливо в умовах воєнного стану. Ми бачимо, що така ситуація є неприйнятною і перешкоджає розвитку галузі. Держава, безумовно, повинна реагувати на випадки приховування доходів, підробки документів або використання фіктивних договорів. Однак, якщо операція була відкритою, задекларованою, платежі здійснювалися через банківські установи, а спір виник через різні тлумачення закону, то спершу його мають вирішити податкові органи та суд. Податковий спір не повинен автоматично призводити до кримінального переслідування”, – наголосив народний депутат.
Крейденко також вважає особливо небезпечною практику зміни правил гри заднім числом, коли підприємствам виставляють багатомільйонні претензії за операції, які протягом багатьох років проводилися без зауважень з боку держави. Це, на його думку, може мати довгострокові негативні наслідки для країни, оскільки авіакомпанії можуть припинити свою діяльність в Україні та повністю перенести її за кордон.
Учасники круглого столу звернулися до Кабінету Міністрів, Міністерства фінансів, Державної податкової служби та Бюро економічної безпеки з закликом терміново розробити єдину офіційну позицію щодо оподаткування лізингових платежів за повітряні судна, яка б ґрунтувалася на українському законодавстві та міжнародному праві. На їхню думку, без цього Україна ризикує втратити високотехнологічну галузь, яка, попри повномасштабну війну, продовжує функціонувати, виконувати міжнародні контракти та сплачувати податки до державного бюджету.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є надзвичайно важливою для всіх, хто пов’язаний з авіаційною галуззю в Україні. Розуміння потенційних податкових ризиків та правових колізій допоможе авіакомпаніям краще планувати свою діяльність та захищати свої інтереси. Також це сигнал для державних органів щодо необхідності чіткого та послідовного правозастосування для підтримки стратегічно важливих галузей економіки.