Artem Lyashanov – підприємець, фінтех-експерт та інвестор, понад 10 років досвіду в побудові платіжних продуктів в Україні та світі.
У лютому 2026 року Банк Італії офіційно звернувся до поліції через хвилю дипфейк-відео з губернатором Фабіо Панеттою, які закликали людей інвестувати за його начебто особистою рекомендацією. Кількома роками раніше працівник міжнародної компанії в Гонконгу перевів 25,6 мільйона доларів шахраям після відеодзвінка, на якому сидів весь топ-менеджмент компанії, підроблений за допомогою дипфейків.
Artem Lyashanov розібрав, чому фінансовий сектор став головною мішенню ШІ-шахрайства і що з цим можна зробити.
Чому фінансовий сектор це головна мішень
Фінансові установи особливо вразливі, бо вся їхня робота базується на швидко встановленій довірі. Клієнт довіряє голосу в трубці, обличчю на відеодзвінку, документу на екрані і ця довіра традиційно була достатньою підставою для дії: перевести гроші, підтвердити операцію, відкрити рахунок.
Дипфейк-технології зробили саме цю довіру головною мішенню. Європол визначає дипфейк як використання штучного інтелекту для створення синтетичних копій голосу і зображення реальної людини, найчастіше у відеоформаті. Для шахрайства це означає одне: будь-яке обличчя й будь-який голос можна підробити настільки переконливо, що жертва не встигає засумніватися.
Доступність інструментів робить загрозу масовою, а не нішевою:
- Клонування голосу потребує лише 20–30 секунд аудіозапису;
- Переконливий відео-дипфейк можна створити приблизно за 45 хвилин за допомогою безкоштовного софту.
За даними Deloitte, понад 40% фінансових професіоналів уже безпосередньо стикалися з дипфейками у спробах шахрайства, а 90% опитаних визнають, що зловмисники активно використовують генеративний ШІ у своїх схемах.
Два кейси, які показують масштаб проблеми
Гонконг, 2024 рік. Працівник міжнародної компанії отримав запит від начебто фінансового директора на організацію відеодзвінка. На дзвінку він побачив і почув колег, яких добре знав. Переконаний у легітимності інструкцій, працівник погодився на перекази на суму близько 200 мільйонів гонконгських доларів (приблизно 25,6 мільйона доларів США) на п’ять локальних рахунків. Усі учасники дзвінка, крім самого працівника, були дипфейками.
Показово не лише саме шахрайство, а й те, як воно подолало первинну підозру. Працівник спочатку поставився до запиту з обережністю, але візуальна й соціальна реальність зустрічі цю підозру усунула.
Італія, 2026 рік. Шахраї використали дипфейк-відео губернатора Банку Італії Фабіо Панетти, щоб створити фальшиве враження інституційної надійності й переконати людей робити інвестиції за нібито особистою рекомендацією центробанку. Банк Італії офіційно попередив про поширення таких відео й закликав до обережності щодо контенту, який штучно відтворює голос чи зображення представників фінансової влади.
Різниця між кейсами показова, де один атакував внутрішній процес компанії, інший масову довіру публіки до фінансового регулятора.
Artem Lyashanov
Чому традиційний захист тут не працює
Дипфейк-атаки атакують механізми людської довіри, а не лише технічні вразливості. Тому статичні протоколи автентифікації і правило-орієнтовані системи виявлення шахрайства недостатні, коли працюють окремо.
Захоплення облікових записів (account takeover) – одна з найшвидше зростаючих категорій шахрайства, і дипфейки докорінно змінили цю загрозу: зловмисники тепер можуть генерувати переконливі голосові зразки, відеоверифікацію і навіть біометричні дані, через що шахрайські спроби доступу стає дедалі важче відрізнити від легітимної активності клієнта.
Прогнозовані сценарії на 2026 рік включають:
- Шахраїв, що використовують синтезовані голоси керівників для авторизації переказів;
- Фейкові відео клієнтів для обходу віддаленої верифікації особи;
- ШІ-персонажів, які поступово вибудовують довіру перед самим шахрайством.
Лише за першу половину 2025 року збитки від дипфейк-шахрайства перевищили 410 мільйонів доларів, а окремі інциденти вже перевищують 680 тисяч доларів. Галузеві прогнози оцінюють, що шахрайство на основі генеративного ШІ у фінансовому секторі може досягти приблизно 40 мільярдів доларів на рік до 2027 року проти 12,3 мільярда у 2023-му.
Британська асоціація UK Finance додає важливий нюанс, що 70% випадків шахрайства походять з онлайн-джерел, але саме шахрайство через телекомунікаційні канали, хоч і менше за обсягом (16% випадків), формує 36% усіх фінансових втрат. Інвестиційне шахрайство зросло до 144,4 мільйона фунтів збитків у 2024 році, на 34% більше за попередній рік.
Що мають робити фінансові установи
Загроза дипфейків виходить за межі прямих фінансових втра, вона підриває довіру до фінансової системи загалом. Тому відповідь не може обмежуватися точковими технічними патчами.
Регулятори вже реагують. У ЄС рамки на кшталт EU AI Act та DORA вимагають від фінансових установ одночасно:
- Посилених заходів захисту приватності даних, узгоджених із AI-специфічним регулюванням;
- Операційної стійкості систем на основі штучного інтелекту;
- Прозорих, пояснюваних механізмів прийняття рішень, доступних для регуляторного нагляду.
На рівні конкретних інструментів галузь рухається до трьох напрямків захисту:
- ШІ-системи виявлення шахрайства, що показують, як саме приймається рішення;
- Біометрична верифікація з перевіркою живості;
- Адаптивні системи безпеки, що балансують захист із зручністю клієнта — бо надмірне тертя в легітимних операціях шкодить так само, як і недостатній захист.
Окремо експерти наголошують на координації, що команди з протидії шахрайству, кібербезпеки та операційних ризиків мають працювати разом, бо дипфейк-шахрайство стирає межі між соціальною інженерією, підробкою особи та платіжним шахрайством.