За 1979–2023 роки крижані щити Гренландії та Антарктиди втратили 11,3 трильйона тонн льоду. Це призвело до підняття рівня світового океану на 3,14 сантиметра.
Нове дослідження, яке ґрунтується на супутникових даних, зібраних з 1970-х років, виявило значні втрати полярного льоду в Гренландії та Антарктиді. Ці два регіони містять найбільші крижані щити Землі, і їхнє танення сприяє підвищенню рівня світового океану.
Деталі
З 1979 по 2023 рік, за даними 27 супутникових місій, Гренландія та Антарктида разом втратили 11,3 трильйона тонн льоду. Це спричинило підвищення рівня світового океану на 1,24 дюйма, або 3,14 сантиметра.
Дослідження, проведене міжнародною групою Ice Sheet Mass Balance Inter-comparison Exercise, використало найтриваліший масив супутникових даних про крижані щити, щоб скласти найповнішу картину втрат льоду в Гренландії та Антарктиді.
Науковці зазначають, що отримані результати є черговим свідченням наслідків глобальних змін клімату, спричинених діяльністю людини.
“Щоб краще уявити масштаби цієї величезної цифри: 11,3 трильйона тонн льоду — це обсяг, достатній для утворення куба заввишки 23 кілометри”, — пояснила провідна авторка дослідження, кліматологиня Інес Отосака з Університету Нортумбрії (Англія). Результати опубліковані в журналі Scientific Data.
Близько 60% втраченого льоду припадає на Гренландію, а 40% — на Антарктиду, попри те, що площа Гренландії становить лише близько однієї восьмої площі Антарктиди.
“Коли крижані щити тануть, це призводить до підвищення рівня світового океану. З кожним додатковим сантиметром зростання рівня моря від 2 до 3 мільйонів людей опиняються під загрозою щорічних прибережних повеней. Нині крижані щити є одним із головних чинників підвищення рівня моря, на які припадає близько 25% загального зростання цього показника”, — додала Отосака.
Науковиця також повідомила, що дослідники розширили часовий діапазон супутникових даних до 1970-х років. Це підтверджує, що втрати льоду почалися в 1990-х роках і відтоді зростали. Темпи втрати льоду збільшилися вчетверо між 1980-ми та 2010-ми роками.
Дослідження зафіксувало сповільнення темпів втрати льоду в період з 2020 по 2023 рік, хоча науковці вважають це, ймовірно, короткостроковим коливанням, а не зміною довгострокової тенденції. Надзвичайно рясні снігопади у Східній Антарктиді дещо компенсували втрати льоду з льодовиків, а помірне літо в Гренландії зменшило танення поверхневого льоду.
Близько 84% втраченого льоду походить від льодовиків, які прискорено сповзають в океан, а не від танення на поверхні. Це свідчить про те, що довгострокова тенденція зумовлена реакцією крижаних щитів на потепління океану, пояснила Отосака.
Дослідники зазначають, що хоча загальний показник підвищення рівня моря через втрату льоду в Гренландії та Антарктиді може здаватися незначним, він ставить під загрозу затоплення прибережних територій та ерозії ґрунту для 6–9 мільйонів людей у світі.
“Ці результати мають важливе значення для планування розвитку прибережних зон і свідчать про нагальну потребу в розробці планів захисту прибережних громад у всьому світі від наслідків танення крижаних щитів”, — підсумувала Отосака.