Як батько й хресний вивели “науковця” в еліту НАН України — журналістське розслідування
Авторське розслідування
35‑річний економіст Михайло Пітюлич менш як за два роки здобув статус члена‑кореспондента НАН України й очолив Закарпатський регіональний центр академії. За блискавичним кар’єрним злетом проглядається тіньова система «такс» для студентів, умовні вироки за хабарництво та впливове родинне лобі. Коли до керівних посад у науці приходять люди з корупційним шлейфом, під загрозою опиняється довіра до дипломів, грантів і держфінансування науки.
1. Стрімка кар’єра
• 2024 р. — обраний членом‑кореспондентом НАН України (відділення економіки) • 2024 р. — директор Закарпатського регіонального центру
соціально‑економічних досліджень НАНУ
• 2023‑нині — завідувач кафедри економіки УжНУ; голова та член кількох спецрад (за сумісництвом)
2. Родинне лобі
Батько – Михайло Іванович Пітюлич. Колишній викладач УжНУ, у 1990‑х здобув славу системними поборами зі студентів. Нині — професор Мукачівського університету.
Хресний батько – Василь Мікловда. Відомий економіст УжНУ. У 2013‑му засуджений умовно за хабар (ч. 3 ст. 368 ККУ). Після відбуття строку повернувся до викладання й зберіг вплив у НАНУ.
3. «Такса» за залік: свідчення студентів
“Не заніс — готуйтеся до перескладання: 50 € за залік, 200 € за іспит”, — анонімний студент 3‑го курсу економічного факультету.
Схема працює так:
1) Асистенти формують «списки боржників» і викликають на «розмову». 2) Сума озвучується відкрито; оплату беруть готівкою або переказом на картку родичів викладачів.
3) Відмова — «незадовільно» й повторне складання безкінечно, поки студент не заплатить.
4. Конфлікти й сумнівна науковість
• Конфлікт інтересів. Директор регіонального центру НАНУ одночасно керує кафедрою, затверджує програми й приймає іспити.
• Сумісництво понад норму. Дві керівні посади у державних установах створюють подвійне підпорядкування та ризик зловживань.
• Низька публікаційна активність. У Scopus за 2019‑2024 рр. — лише 2 статті з імпакт‑фактором < 0,1.
5. Юридична перспектива
• Вимагання неправомірної вигоди — ч. 3 ст. 368 ККУ, до 10 років ув’язнення. • Академічна недоброчесність — Закон «Про освіту», позбавлення вченого звання.
6. Що далі?
1) Президія НАН України — розглянути питання тимчасового відсторонення Пітюлича на час перевірки.
2) Службове розслідування в УжНУ — перевірити факти вимагання коштів та конфлікту інтересів.
Ігнорування цих кроків створить прецедент, коли академічні титули купуються завдяки родинним зв’язкам і поборам, а не науковим досягненням. Довіра до української науки — надто дорога, щоб ризикувати нею.
Матеріал підготовлено на основі відкритих джерел та свідчень студентів і викладачів, які побажали залишитися анонімними.
