МОН пропонує університетам гнучкі графіки навчання: адаптація до енергетичних викликів
Міністерство освіти і науки України рекомендувало закладам вищої освіти розглянути можливість ущільнення освітнього процесу, зокрема, шляхом проведення занять у суботи. Таке рішення покликане підготуватися до потенційних перебоїв з енергопостачанням в осінньо-зимовий період 2026/2027 навчального року. Конкретні графіки та формат занять визначатимуться кожним університетом самостійно.
Заступник міністра освіти і науки України Микола Трофименко 28 серпня в ефірі національного телемарафону повідомив, що лист відомства щодо організації освітнього процесу має виключно рекомендаційний характер. Це означає, що запровадження шестиденного навчального тижня не є обов’язковим для українських університетів. Кожен заклад вищої освіти має автономію в самостійному визначенні графіків навчального процесу, роботи та методів їх реалізації.
Деталізація рекомендацій
Лист МОН від 20 серпня цього року, спрямований на організацію освітнього процесу в умовах осінньо-зимового періоду 2026/2027 років, наголошує на необхідності завчасного планування з урахуванням потенційних ускладнень, пов’язаних із роботою енергетичної інфраструктури, повітряними тривогами та іншими безпековими ризиками.
Одним із запропонованих механізмів є ущільнення навчального графіка. Зокрема, університетам пропонується розглянути можливість використання субот для проведення занять восени 2026 року та навесні 2027-го. Це дозволить перенести частину навчального навантаження на періоди, коли очікується стабільніше енерго- та теплопостачання.
Важливо наголосити, що документ не передбачає обов’язкового переходу всіх закладів вищої освіти на шестиденний навчальний тиждень. Кожен університет має змогу самостійно оцінити власну ситуацію та вирішити, чи доцільно проводити заняття по суботах, які саме суботи будуть навчальними, які дисципліни викладати в ці дні та який формат навчання обрати.
Крім того, університети зберігають право самостійно коригувати тривалість семестрів, графіки екзаменаційних сесій, практик та інших елементів навчального процесу, дотримуючись чинного законодавства.
За потреби, МОН також допускає можливість продовження освітнього процесу влітку 2027 року. Однак, такий підхід не рекомендується для студентів випускних курсів, для яких критично важливо своєчасно завершити навчання, пройти атестацію та отримати документи про освіту.
Інші рекомендації МОН
Окрім ущільнення навчальних графіків, Міністерство освіти і науки України надає й інші рекомендації для забезпечення безперервності освітнього процесу:
- Активізація дистанційних та асинхронних форматів: Рекомендується за можливості переводити лекційні заняття, індивідуальні завдання та окремі форми контролю в онлайн-режим. Очний формат слід залишати переважно для тих занять, які неможливо ефективно провести дистанційно.
- Цифровізація навчальних матеріалів: Важливо максимально переводити навчальні матеріали в цифровий формат, включаючи записи лекцій, електронні курси, матеріали для самостійної роботи, лабораторні практикуми та засоби самоконтролю. Це дозволить студентам продовжувати навчання навіть за умов неможливості регулярного відвідування занять.
- Енергетична автономність: Університетам радять не обмежуватися використанням генераторів, а розвивати власні системи енергозабезпечення, такі як сонячні електростанції, промислові накопичувачі електроенергії та системи безперебійного живлення.
- Концентрація ресурсів: У випадку дефіциту енергоресурсів, пропонується концентрувати навчальний процес, роботу адміністративних служб та проживання студентів у найбільш захищених та енергоефективних будівлях.
- Облаштування укриттів: При формуванні графіків очного та змішаного навчання слід враховувати місткість захисних споруд, а також облаштовувати їх таким чином, щоб студенти могли продовжувати навчання в безпечних умовах під час тривалих повітряних тривог.
- Резервне копіювання та зв’язок: Рекомендується резервувати критично важливі дані, використовувати захищені хмарні сервіси та готувати альтернативні варіанти зв’язку на випадок перебоїв з електроенергією чи інтернетом.
- Використання зовнішніх приміщень: За потреби, заклади вищої освіти можуть домовлятися з місцевими органами влади, підприємствами та установами щодо тимчасового використання їхніх приміщень для організації навчального процесу.
- Психологічна підтримка: МОН наголошує на важливості психологічного супроводу студентів і працівників університетів для профілактики емоційного виснаження та професійного вигорання.
- Технічне забезпечення: Необхідно подбати про резерви пального, стабільну роботу систем опалення та водопостачання, автономне живлення критично важливих об’єктів та системи оповіщення.
Причини перегляду графіків
Основною причиною таких рекомендацій є прогнозований ризик атак на українську енергетичну інфраструктуру, що може призвести до перебоїв з електро- та теплопостачанням. МОН прагне запобігти хаотичним зупинкам навчального процесу під час опалювального сезону. Ущільнення графіка дозволить провести частину занять раніше, у більш сприятливий період, та потенційно скоротити навчальні дні в найхолодніші місяці.
Приклади адаптації
Деякі українські університети вже почали адаптувати свої навчальні графіки. Зокрема, Київський національний університет імені Тараса Шевченка переніс десять навчальних днів з кінця листопада та початку грудня на суботи вересня, жовтня та листопада. Ці суботні заняття переважно проводяться з використанням інформаційно-комунікаційних технологій у першій половині дня, щоб мінімізувати ризики в умовах можливих перебоїв з енергопостачанням.
Автономія університетів
Українське законодавство гарантує автономію закладів вищої освіти у питаннях організації освітнього процесу. Це означає, що університети мають право самостійно визначати форми навчання, графіки, види занять та способи їх проведення. Рекомендаційні листи МОН не є нормативно-правовими актами і не можуть встановлювати обов’язкові правила, якщо вони прямо не передбачені законодавством. Таким чином, рішення про використання субот, дистанційне навчання чи зміну тривалості семестрів ухвалюватиме адміністрація кожного вищого навчального закладу, виходячи з безпекової та енергетичної ситуації.
Фінансова підтримка
У 2026 році уряд виділив 600 мільйонів гривень на підвищення енергетичної стійкості державних закладів вищої освіти системи МОН. Ці кошти спрямують на встановлення когенераційних установок, сонячних електростанцій, систем накопичення електроенергії та іншого обладнання для забезпечення автономної роботи навчальних корпусів, гуртожитків, лабораторій та укриттів.
Порада від АіФ UA: Ця інформація буде корисною для студентів та викладачів українських університетів, оскільки вона пояснює можливі зміни в навчальних графіках та надає розуміння причин цих змін. Рекомендації МОН спрямовані на забезпечення стабільності освітнього процесу в умовах безпекових викликів, тому важливо бути поінформованими та готовими до гнучкого підходу до навчання.