Загроза для авіації: Мінфін шукає вирішення податкового казусу з лізингом
Громадська рада при Міністерстві фінансів України планує детально розглянути питання оподаткування лізингових платежів за повітряні судна. Мета – ініціювати розробку чіткого узагальнюючого податкового роз’яснення. Причиною такого кроку стало розмаїття підходів до класифікації таких операцій, зокрема, як роялті, що, своєю чергою, призвело до відкриття кримінальних проваджень стосовно українських авіакомпаній.
Проблематика оподаткування платежів за повітряні судна, взяті в лізинг, незабаром стане предметом обговорення податкового комітету Громадської ради при Міністерстві фінансів України. За підсумками дискусії планується ініціювати розробку узагальнюючого податкового роз’яснення від Мінфіну. Про це ексклюзивно для УНН повідомила Тетяна Шевцова, членкиня Громадської ради при Міністерстві фінансів, сертифікована аудиторка та податкова консультантка.
Податкове роз’яснення: ключ до вирішення проблеми
Цього тижня я направлю до Міністерства фінансів усі матеріали, що стосуються цього питання, а саме – оподаткування операцій з лізингу транспортних засобів у нерезидентів України. Також заплановано засідання податкового комітету Громадської ради при Мінфіні. Орієнтовно, це відбудеться цього або наступного тижня.
– поділилася Тетяна Шевцова.
Насамперед, члени податкового комітету прагнуть отримати офіційну позицію Міністерства фінансів України щодо коректного оподаткування таких платежів.
Першочергово ми обговоримо це питання з Міністерством фінансів під час засідання податкового комітету та попросимо надати нам, як Громадській раді, письмову відповідь щодо їхнього бачення оподаткування відповідних платежів. Нам необхідно детально та якісно обговорити це питання з Мінфіном і почути їхню офіційну позицію.
– підкреслила Шевцова.
Згодом, за словами пані Шевцової, рішення податкового комітету буде представлено на розгляд усієї Громадської ради.
Також на засідання комітету планують запросити представників Української авіатранспортної асоціації. Раніше ця асоціація вже зверталася до профільних державних органів із закликом розробити єдиний підхід до застосування податкового законодавства у сфері міжнародного лізингу повітряних суден. Крім того, до обговорення можуть долучитися представники Державної податкової служби України та Бюро економічної безпеки.
Якщо за результатами обговорення вдасться сформувати узгоджену позицію, Громадська рада виступатиме ініціатором підготовки відповідного податкового роз’яснення від Міністерства фінансів.
У разі досягнення консенсусної позиції, ми будемо ініціювати також податкове роз’яснення Міністерства фінансів. Цей документ підписується Міністерством фінансів і надалі враховується іншими державними органами.
– зазначила Шевцова.
Лізинг та роялті: розмежування у Податковому кодексі
Одним із центральних питань дискусії є можливість трактування платежів за оренду повітряних суден як роялті. Саме неоднозначне трактування подібних операцій стало причиною тиску на українських авіаперевізників.
Тетяна Шевцова звернула увагу на те, що українське податкове законодавство окремо регулює питання лізингових платежів та роялті.
Це питання українського податкового законодавства, оскільки воно чітко визначає об’єкт лізингу. При цьому, у визначенні роялті Податковий кодекс не передбачає орендних платежів. Існує окрема стаття щодо орендних платежів та окрема – щодо роялті.
– пояснила податкова консультантка.
За її словами, з точки зору українського законодавства, ці норми мають ключове значення для подальшого застосування правил міжнародного оподаткування та податку на доходи нерезидентів.
Водночас, для остаточного висновку необхідно провести аналіз міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, адже їхні положення можуть варіюватися залежно від конкретної країни.
Окремо будуть вивчені підходи міжнародних організацій, зокрема ОЕСР та ООН, до трактування відповідних норм.
Проблема, що виходить за межі авіації
Шевцова наголосила, що питання оподаткування операцій з лізингу транспортних засобів має значно ширший контекст і не обмежується лише авіаційною галуззю. Аналогічна проблема може виникати, зокрема, при оренді залізничних вагонів.
На мою думку, це стосується не лише авіаційної галузі. Це також стосується оренди вагонів, яка наразі є дуже поширеною.
– зазначила вона.
За словами експертки, щодо подібних правовідносин уже формується судова практика. Тому врегулювання цього питання може мати значення не тільки для авіаперевізників, але й для інших українських компаній, які орендують транспортні засоби у нерезидентів.
Додаткова інформація
Як раніше повідомляв УНН, представники авіаційної галузі публічно заявили про тиск з боку Бюро економічної безпеки. Причиною стало трактування слідчими операцій з лізингу повітряного транспорту як роялті, що призвело до відкриття кримінальних проваджень та спроб донарахування податків за останні сім років. За їхніми словами, цивільна авіація опинилася під загрозою знищення через дії державних контролюючих органів. Ці дії можуть остаточно підірвати роботу компаній, які вже пережили закриття неба та релокацію за кордон через повномасштабну війну.
БЕБ наразі розслідує справи щодо щонайменше п’яти авіакомпаній, включаючи МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3 Operations та “Скайлайн”. Причина – ймовірна несплата до українського бюджету додаткових 15% податку з доходів нерезидентів за договорами лізингу літаків та вертольотів. Слідчі прирівнюють лізингові платежі до роялті, а повітряні судна трактують не як транспортні засоби, а як “обладнання”.
БЕБ отримало аналітичні висновки після того, як у 2024 році попередня команда Державної податкової служби опублікувала статтю, в якій запропонувала оподатковувати лізингові операції з транспортом у нерезидентів України як роялті. Ці документи лягли в основу кримінальних справ проти авіаперевізників.
Проте, на думку опитаних УНН юристів, під час розслідування слідчі ігнорують чинні міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Ратифіковані Верховною Радою договори з іноземними державами мають пріоритет над національним законодавством та визначають, у якій державі та за якою ставкою може оподатковуватися відповідний дохід нерезидента. Тому автоматичне донарахування 15% в Україні без урахування положень конкретної конвенції є щонайменше сумнівним, наголошують експерти.
Варто зазначити, що українське податкове законодавство в частині оподаткування лізингу залишається незмінним протягом десятиліть. До того ж, за даними ДПС, авіакомпанії проходили податкові перевірки, і лише за результатами однієї з них було встановлено порушення щодо оподаткування лізингу. Решта перевірок таких порушень не виявила.
За результатами однієї перевірки щодо компаній авіаційної галузі було перекваліфіковано лізингові платежі на роялті. Лише однієї перевірки.
– зазначила заступниця директора департаменту трансферного ціноутворення Державної податкової служби України Вікторія Касьян.
Проте, відсутність порушень не завадила БЕБ відкрити кримінальні справи проти авіакомпаній, вважаючи, що вони не сплатили 15% роялті за останні сім років. Водночас список авіакомпаній, до яких правоохоронці мають претензії через лізинг, може розширюватися будь-якої миті, адже послугами оренди користуються близько 40 авіаперевізників. Таким чином, під ударом може опинитися вся галузь цивільної авіації.
Порада від АіФ UA:
Ця новина є надзвичайно важливою для українських авіакомпаній та всіх підприємств, що використовують лізинг транспортних засобів у нерезидентів. Ініціатива Громадської ради при Мінфіні має на меті усунути правову невизначеність та запобігти зловживанням з боку контролюючих органів, що може врятувати цілу галузь від критичних наслідків. Слідкуйте за подальшими роз’ясненнями Міністерства фінансів.