На античному поселенні «Дикий Сад» у Миколаєві, протягом повномасштабної війни, археологи дослідили низку артефактів, що свідчать про доволі високий рівень розвитку суспільства та його соціальне та майнове розшарування.
Про це інформує Укрінформ у статті «Сучасник Трої в Миколаєві: дослідники „Дикого Саду“ змінюють уявлення про найдавнішу історію України».
«За роки війни на „Дикому Саду“ нам вдалося дослідити новий об’єкт — так зване приміщення №23, розташоване у ближньому передмісті. Також цього року розпочали вивчення ділянки між далеким та ближнім передмістями. І тепер можемо припустити, що саме в цьому місці знаходився третій рів, що розділяв ближнє та дальнє передмістя», — розповів відомий археолог, дослідник городища «Дикий Сад», старший викладач кафедри історії Чорноморського національного університету імені Петра Могили Кирило Горбенко.
За його словами, хоча останнім часом знайдено менше артефактів, водночас вдалося по-новому оцінити й переосмислити окремі знахідки та всю архітектурну структуру поселення. Саме це дозволило зробити низку важливих висновків.
«Однією з ознак розвитку „Дикого Саду“ було соціальне та майнове розшарування суспільства. Воно, зокрема, проявлялося і в тому, де саме проживали представники різних соціальних груп. А рови городища виконували не лише оборонну функцію, а й розмежовували різні прошарки його мешканців», — наголосив Горбенко.
Він зазначив, що в цитаделі мешкала еліта, частина якої були майстрами високого рівня, які володіли технологіями виготовлення бронзових та рогових виробів, кераміки тощо.
У ближньому передмісті також проживали ремісники. Археологи виявили тут оселю майстра з обробки рогу та кістки, а неподалік — оселю майстра-ливарника. На думку дослідників, саме ці фахівці становили своєрідний «середній клас».
У дальньому передмісті мешкали прості жителі городища, а посад заселяли найменш заможні.
У Дубенському замку завершилася археологічна експедиція — що знайшли
Як повідомлялося, одним із резонансних висновків останніх років під час дослідження стародавнього городища «Дикий Сад» у Миколаєві стало те, що його засновниками не були кіммерійці, як це припускали раніше.