Українцям пропонують право на “цифровий детокс”: жодних робочих дзвінків поза офіційним графіком
На законодавчому рівні може з’явитися гарантія для найманих працівників та осіб, які працюють за цивільно-правовими угодами, щодо права не відповідати на робочі звернення поза межами встановленого робочого часу. Ця норма, що забороняє тиск з боку роботодавців у неробочий час, знайшла своє відображення у проєкті нового Трудового кодексу України, про що повідомляє УНН.
Голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, Галина Третьякова, пояснила, що в майбутньому роботодавцям буде заборонено звертатися до підлеглих у неробочий час. Це стосується як дзвінків, так і будь-яких письмових повідомлень.
“Новий Трудовий кодекс, до речі, забороняє роботодавцю звертатися і телефонувати людині, і писати їй смс і мейли в неробочий час. А далі вже це домовленість по розміру оплати праці і по тому, як людина працює”, – зазначила народна депутатка.
Пані Третьякова також додала, що новий Трудовий кодекс містить дискусійний аспект щодо норм понаднормової роботи, обговорюючи її річний ліміт для кожної особи, аби не порушувати санітарні норми праці.
Детальний розгляд пропозицій
Варто зазначити, що ідея захисту права на інформаційний спокій громадян не нова. Проєкт нового Цивільного кодексу України вже містить відповідну статтю (№337). Цей документ було внесено до Верховної Ради 9 квітня 2026 року, а 28 квітня парламент схвалив його за основу у першому читанні. Наразі, станом на 4 серпня, триває підготовка до другого читання.
Водночас, окремий урядовий проєкт Трудового кодексу (№14386), зареєстрований 15 січня 2026 року, був відкликаний 16 липня і знятий з розгляду. Таким чином, коментарі Галини Третьякової, ймовірно, стосуються вдосконаленої версії законопроєкту або нового документа, що готується до розгляду.
Що таке “право на інформаційний спокій”?
Запропоновані норми документа надають можливість працівникам або виконавцям послуг припиняти будь-яку інформаційну взаємодію з роботодавцем чи замовником поза межами робочого дня. Це означає, що після завершення офіційного робочого часу, у вихідні дні або під час законного відпочинку, людина не зобов’язана відповідати на робочі дзвінки, повідомлення в месенджерах, електронні листи чи інші робочі звернення.
Відмова від комунікації в цей період не буде розглядатися як порушення умов трудового договору, невиконання службових обов’язків чи дисциплінарний проступок.
Заборона покарання за відсутність відповіді
Законопроєкт чітко встановлює: небажання працівника взаємодіяти з робочих питань у неробочий час не може бути підставою для будь-яких санкцій.
Це означає, що роботодавці не зможуть звільнити, позбавити премії, зменшити заробітну плату, погіршити умови праці чи застосувати інші негативні заходи до працівника через його відсутність на зв’язку після закінчення робочого дня.
Право на інформаційний спокій буде поширюватися не лише на штатних працівників, які працюють за трудовими договорами, а й на осіб, що виконують роботи або надають послуги за цивільно-правовими угодами.
Чи зможе роботодавець контактувати після роботи?
Сам законопроєкт не містить прямої заборони на дзвінки чи повідомлення працівникам у неробочий час, так само як і не передбачає автоматичних штрафів для роботодавців за кожен такий контакт.
Проте, порушення прав працівника буде мати місце, якщо роботодавець застосує покарання за відсутність відповіді, вимагатиме постійної доступності без відповідної угоди в договорі або вдасться до інших форм тиску.
Винятки з правил
Право на інформаційний спокій не є абсолютним. Законодавство передбачає випадки, коли працівник може бути зобов’язаний залишатися на зв’язку.
- Прямі домовленості: Обов’язок бути на зв’язку може бути чітко прописаний у трудовому або цивільно-правовому договорі. Це стосується таких категорій, як чергові, працівники екстрених служб, медики, співробітники критичної інфраструктури, де оперативне реагування є частиною професійних обов’язків.
- Загроза безпеці: Обмеження права на інформаційний спокій допускається у випадках загрози національній безпеці, громадському порядку, життю чи здоров’ю людей.
- Надзвичайні ситуації: Винятки можуть застосовуватися під час аварій, надзвичайних ситуацій або коли необхідно терміново запобігти небезпечним наслідкам.
- Інші законодавчі акти: Додаткові підстави для обмеження цього права можуть бути встановлені іншими законами та підзаконними актами.
Поточна ситуація в Україні
За чинним законодавством, працівники, які працюють дистанційно, вже мають право на період “відключення”. У договорі про дистанційну роботу сторони можуть визначити часові рамки, протягом яких працівник не зобов’язаний підтримувати зв’язок з роботодавцем. Відсутність відповіді в цей період не вважається порушенням.
Для інших категорій працівників діють загальні норми Кодексу законів про працю щодо тривалості робочого часу, режиму роботи та права на відпочинок. Конкретні обов’язки щодо перебування на зв’язку залежать від умов трудового договору, посадових інструкцій, графіка чергувань та специфіки діяльності підприємства.
В умовах воєнного стану можуть діяти спеціальні правила, які дозволяють збільшувати тривалість робочого часу, встановлювати особливі режими або залучати працівників до роботи у вихідні для певних категорій.
Чому нова норма викликала дискусії?
Ініціатива щодо “права на відключення” відповідає європейській практиці, спрямованій на захист працівників від постійної робочої комунікації та запобігання професійному вигоранню.
Подібні норми вже діють у багатьох європейських країнах. Їхня головна мета — чітко розмежувати робочий час і особисте життя, щоб уникнути ситуації, коли співробітник фактично стає доступним для роботодавця 24/7.
Водночас, експерти висловлюють занепокоєння щодо того, що “право на інформаційний спокій” може бути запропоновано закріпити у Цивільному кодексі як загальне немайнове право. Це може стати підґрунтям для спроб посадовців, бізнесменів чи інших публічних осіб ігнорувати запити журналістів або обмежувати важливу для суспільства комунікацію.
Нагадаємо
Профспілки підтримують модернізацію Трудового кодексу, але наполягають на збереженні та розширенні прав працівників, виступаючи проти будь-яких форм локауту чи звуження їхніх гарантій.
Порада від АіФ UA: Ця законодавча ініціатива є надзвичайно важливою для сучасних реалій, де межі між роботою та особистим життям часто розмиваються. Закріплення “права на відключення” допоможе українцям ефективніше балансувати між професійними обов’язками та особистим часом, зменшуючи стрес та ризик професійного вигорання. Слідкуйте за розвитком подій, адже прийняття цього закону може суттєво покращити умови праці.