## Авіакомпанії під ударом: БЕБ трактує лізингові платежі як роялті, викликаючи обурення експертів
Правоохоронні органи України, зокрема Бюро економічної безпеки (БЕБ), ініціювали низку кримінальних проваджень проти вітчизняних авіаперевізників. Закид полягає у нібито несплаті 15% податку на доходи нерезидентів, який, на думку БЕБ, мав нараховуватися на платежі за лізинг повітряних суден, прирівнюючи їх до роялті. Юридичні та податкові експерти одностайні: така інтерпретація є хибною, суперечить чинному законодавству, міжнародним угодам та усталеній судовій практиці.
Згідно з інформацією, щонайменше п’ять українських авіакомпаній, серед яких МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations та “Скайлайн”, стали об’єктами розслідувань. БЕБ наполягає на тому, що платежі за оренду літаків від іноземних компаній є роялті, а отже, підлягають оподаткуванню за ставкою 15%.
Суперечлива практика та попередні перевірки
Особливе занепокоєння експертів викликає той факт, що більшість авіакомпаній вже проходили детальні податкові перевірки за періоди, які зараз стали предметом кримінальних розслідувань. За даними Державної податкової служби (ДПС), ці перевірки не виявили суттєвих порушень щодо оподаткування лізингових платежів, за винятком одного випадку.
За результатами однієї перевірки по компаніях авіаційної галузі було перекваліфіковано лізингові платежі у роялті. Тільки однієї перевірки.
– зазначила заступниця директора департаменту трансферного ціноутворення ДПС України Вікторія Касьян.
Попри це, правоохоронці вдалися до нового трактування законодавства, намагаючись заднім числом, за останні сім років, стягнути додаткові 15% податку.
Міжнародні конвенції та національне законодавство
Тетяна Шевцова, сертифікований аудитор та податковий консультант, член Громадської ради при Мінфіні, наголошує, що міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування не дають підстав автоматично прирівнювати орендні платежі за літаки до роялті. Вона пояснює, що Коментарі до Модельної конвенції ОЕСР, які часто застосовуються при тлумаченні міжнародних угод, стосуються специфічних випадків передачі технологій, а не стандартного лізингу транспортних засобів.
Крім того, українське законодавство чітко розмежовує поняття роялті та орендних платежів. “Визначення роялті в українському законодавстві не передбачає оренду. Більш того, окремим видом доходів нерезидентів за українським законодавством є орендні платежі. А літаки, контейнери, вагони – вони не є обладнанням, вони є транспортними засобами”, – підкреслила Шевцова. На її думку, спроби БЕБ трактувати лізинг як користування інтелектуальною власністю є необґрунтованими.
Правова невизначеність та помилки у застосуванні
Олена Кузнечікова, керуюча партнерка LAW GUIDE та експертка з міжнародного оподаткування, підтримує цю позицію. Вона вважає, що проблема полягає не у відсутності законодавства, а у викривленні практики його застосування. За її словами, міжнародні договори можуть по-різному класифікувати операції міжнародного лізингу, і універсальне трактування їх як роялті є юридично некоректним. В умовах неоднозначності, згідно з Податковим кодексом, слід застосовувати принцип презумпції правомірності рішень платника податків.
Зміна позиції податкових органів
Експерти також звернули увагу на те, що офіційна позиція податкових органів щодо авіаційного лізингу змінилася лише у 2024 році. До цього часу, попри незмінність договорів лізингу, жодних питань щодо їх оподаткування не виникало. Публікація ДПС, що запропонувала вважати лізинг транспорту як роялті, згадала про виплату нерезидентам 13,1 мільйона гривень у вигляді лізингових платежів за період з 2017 по 2023 роки, з яких, на думку ДПС, не було сплачено 15% роялті.
До 2024 року не виникало ніяких питань у правоохоронних органів, що хтось умисно не доплачував якісь значні кошти до бюджету. Переглядають зараз і попередні періоди.
– зазначила експертка, наголошуючи на спробі нарахувати податки заднім числом.
Критика дій БЕБ та заклик до втручання держави
Експерти вважають, що відкриття кримінальних проваджень до моменту узгодження податкового зобов’язання суперечить логіці податкового законодавства. “Кримінальна справа по факту повинна починатися тільки тоді, коли виникає узгоджене податкове зобов’язання… Не раніше. Але це за законом, а не за його практикою застосування в цій країні”, – підкреслила Кузнечікова.
Ситуація створює значну правову невизначеність для авіаційної галузі, яка продовжує функціонувати в умовах війни. Якщо ця практика стане прецедентом, подібні ризики можуть виникнути й для інших секторів економіки, що працюють з міжнародними договорами. Учасники дискусії закликають державу, зокрема Міністерство фінансів, втрутитися та встановити єдине правозастосування, щоб уникнути довільного трактування конвенцій та припинити тиск на українську цивільну авіацію.
Порада від АіФ UA:
Ця новина є важливою для авіакомпаній та всіх, хто працює з міжнародними лізинговими угодами. Вона підкреслює потенційні ризики, пов’язані з неоднозначним трактуванням законодавства правоохоронними органами. Для бізнесу це означає необхідність ретельної юридичної експертизи договорів та моніторингу змін у податковій політиці, щоб уникнути подібних спорів та фінансових втрат.