Бюро економічної безпеки (БЕБ) розслідує кримінальні справи стосовно п’яти українських авіаперевізників. Причина – особливий підхід до кваліфікації платежів за міжнародний лізинг повітряних суден, який, на думку експертів, суперечить усталеній міжнародній практиці та законодавству.
Українська цивільна авіація, яка вже четвертий рік функціонує в умовах обмеженого повітряного простору, стикається з новою серйозною загрозою. Ситуація ускладнюється тим, що Бюро економічної безпеки розглядає стандартні міжнародні лізингові операції як підставу для відкриття кримінальних проваджень. Голова юридичного комітету Аерокосмічної асоціації України Руслан Мельниченко вважає, що такий підхід не відповідає загальноприйнятій міжнародній практиці оподаткування лізингу, створює значну правову невизначеність і може призвести до втрати важливих контрактів, флоту літаків та висококваліфікованих фахівців ще до моменту відновлення повноцінної діяльності в Україні. Про це повідомляє УНН.
Після початку повномасштабного вторгнення українські авіакомпанії були змушені кардинально трансформувати свою операційну діяльність. Це включало релокацію за кордон, пошук нових ринків збуту, переорієнтацію на виконання міжнародних контрактів та підтримання функціонування для збереження штату співробітників та накопиченого досвіду до відновлення польотів на території України.
Перехід від дискусії до криміналізації
За словами Руслана Мельниченка, українське законодавство стосовно оподаткування лізингових платежів, що сплачуються авіаперевізниками лізингодавцям-нерезидентам, залишалося незмінним протягом понад 30 років. Однак у травні 2024 року Державна податкова служба (ДПС) опублікувала роз’яснення, згідно з яким платежі за фінансовий та операційний лізинг повітряних суден можуть трактуватися як роялті.
Таким чином, податківці фактично почали трактувати оренду повітряного транспорту як використання об’єктів інтелектуальної власності. Важливо зазначити, що такий підхід розділяють не всі представники державних органів, і, ймовірно, не всі фахівці з міжнародного оподаткування в ДПС поділяють цю точку зору.
Проте, на думку експерта, саме така інтерпретація створила підґрунтя для переведення податкових спорів у кримінальну площину.
“На перший погляд, це могло сприйматися як дискусійна позиція або аналітичний матеріал. Однак такі інтерпретації в податковій сфері доволі швидко стають практикою: спочатку у вигляді претензій, потім – донарахувань, а далі (що є найбільш небезпечним) – як спроби перекваліфікувати спір щодо характеру операції в кримінальне правопорушення”, – зауважив Руслан Мельниченко.
На сьогодні цей підхід вже має конкретні наслідки. Як раніше повідомляв УНН, Бюро економічної безпеки веде розслідування у кримінальних провадженнях щодо низки українських авіакомпаній, серед яких: ПАТ “Авіакомпанія “Міжнародні авіалінії України” (МАУ), ПрАТ “Авіакомпанія “Константа”, ПрАТ “Міжнародна акціонерна авіаційна компанія “УРГА”, ТОВ “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та ТОВ “Авіакомпанія “Скайлайн Експрес”.
Експерт наголошує, що така практика створює для українських авіаперевізників одразу кілька критичних ризиків. Передусім, це ймовірність втрати міжнародних контрактів, погіршення умов фінансування та лізингу, а також значні репутаційні втрати у взаєминах з іноземними партнерами.
“Кожен місяць правової невизначеності призводить до прямих втрат контрактів, подорожчання фінансування, ускладнення умов лізингу та прискорення витоку українських компетенцій з ринку. Крім того, авіакомпанії зазнають репутаційних збитків: міжнародним партнерам складно зрозуміти логіку ситуації, коли стандартна для світового ринку операція стає підставою для кримінальних претензій. Компанії змушені витрачати ресурси на юридичний захист та участь у процесах, хоча й так працюють в умовах виживання через війну та закрите небо”, – підкреслив Руслан Мельниченко.
Ключова проблема: трактування лізингу
Голова юридичного комітету Аерокосмічної асоціації України пояснює, що основна складність полягає у спробі прирівняти лізингові платежі до роялті.
“Проблема зводиться до фундаментального питання класифікації: чи може платіж за користування повітряним судном у рамках лізингової угоди бути прирівняний до роялті, тобто плати за використання інтелектуальної власності. Саме тут виникають колізії не лише з логікою цивільного та податкового права, але й з принципами застосування міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування”, – зазначає Руслан Мельниченко.
Експерт роз’яснює, що в міжнародному правовому полі роялті – це винагорода за використання об’єктів інтелектуальної власності, таких як патенти, технології, авторські права, торговельні марки чи програмне забезпечення. Натомість лізинг передбачає користування матеріальним активом, у цьому випадку – повітряним судном.
“Хоча транспортні засоби та технічні системи можуть містити інноваційні інженерні рішення, це не означає, що сам транспортний засіб автоматично стає “об’єктом інтелектуальної власності” для цілей оподаткування. Лізинг, своєю чергою, є формою користування матеріальним активом: авіакомпанія отримує у користування фізичне повітряне судно, яке використовується для здійснення перевезень. Лізинговий платіж – це, по суті, плата за користування майном”, – пояснює Руслан Мельниченко.
Трактування лізингу як роялті суперечить міжнародному праву
Голова юридичного комітету Аерокосмічної асоціації України звернув увагу на те, що підхід, який застосовує БЕБ у кримінальних провадженнях щодо лізингу, прямо суперечить логіці міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування. Ці конвенції покликані забезпечувати стабільність та передбачуваність для міжнародного бізнесу.
“Розмиття меж між цими категоріями створює системний ризик, оскільки саме класифікація платежу визначає, чи має Україна право на його оподаткування, яку ставку може застосувати, і чи не виникає ситуація подвійного оподаткування”, – підкреслив експерт.
За його словами, Конвенції про уникнення подвійного оподаткування, які діють між Україною та багатьма іноземними державами, є важливим інструментом, що забезпечує передбачуваність міжнародної економічної діяльності.
“Якщо держава підписує та ратифікує такі конвенції, але потім намагається перекваліфікувати базову господарську операцію задля отримання додаткового права на оподаткування, це підриває саму суть міжнародних зобов’язань”, – вважає Руслан Мельниченко.
Підміна фіскального процесу кримінальним
Окремо юрист наголосив, що податкові спори мають вирішуватися виключно в рамках податкового законодавства – через податкові перевірки, винесення податкових повідомлень-рішень та подальше судове оскарження. Застосування кримінального переслідування в таких випадках є неприйнятним.
“Найбільш небезпечним у цій ситуації є не сам факт наявності спору, а спроба вирішити його за допомогою “неправильного інструменту”. Податкове право має власні, чітко визначені процедури: перевірка, податкове повідомлення-рішення, адміністративне та судове оскарження. Саме таким чином у правовій державі врегульовуються складні питання кваліфікації доходів”, – зазначив Руслан Мельниченко.
Юрист переконаний, що кримінальне право не повинно використовуватися для підміни податкового процесу, особливо якщо мова йде не про фіктивність операцій чи приховування доходів, а про тлумачення та застосування норм міжнародного права.
Мельниченко висловив думку, що в цій ситуації держава повинна якнайшвидше усунути наявну правову невизначеність. Це можливо шляхом діалогу між ДПС, Міністерством фінансів, профільними державними органами, парламентськими комітетами та представниками авіаційної галузі.
В результаті такого діалогу має бути сформована єдина офіційна позиція щодо класифікації лізингових платежів у міжнародних операціях, забезпечено уніфікацію правозастосовчої практики та чітке розмежування між податковими спорами та кримінальною відповідальністю.
На його думку, якщо справді мають місце зловживання, їх слід доводити на основі доказів, а не шляхом “розширення” поняття роялті до рівня, який стирає межі між майновими та ліцензійними відносинами.
“Ця ситуація підриває не лише довіру до України як до партнера, що сумлінно виконує міжнародні зобов’язання, але й здатність зберегти власну цивільну авіацію до моменту відкриття неба. Якщо ми втратимо бізнес, флот та команди фахівців зараз, то в майбутньому доведеться відновлювати не просто авіаперевезення – доведеться відтворювати цілу індустрію. Саме тому реакція держави має бути оперативною, конструктивною та базуватися на правових нормах, а не на довільних інтерпретаціях”, – наголосив юрист.
Нагадаємо
Як раніше повідомляв УНН, Бюро економічної безпеки свідомо ігнорує судову практику, яка забороняє оподатковувати лізинг транспортних засобів як роялті. У своїх рішеннях суди неодноразово наголошували, що міжнародні конвенції, ратифіковані Україною, мають пріоритет у застосуванні над національним податковим законодавством.
Такий підхід до оподаткування – це не просто помилкове трактування норм податкового права, як українського, так і міжнародного. Експерт у сферах транспорту та машинобудування, виконавчий директор Громадської спілки “Українська авіатранспортна асоціація” Микола Щербина вважає це своєрідним “податком на український прапор”, який робить українських авіаперевізників неконкурентоспроможними на глобальному ринку.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є надзвичайно важливою для українських авіакомпаній та всіх, хто працює у сфері міжнародних лізингових операцій. Розуміння потенційних ризиків, пов’язаних із трактуванням лізингових платежів як роялті, та знання про поточні розслідування БЕБ допоможе бізнесу вчасно вжити заходів для захисту своїх інтересів та уникнення правових проблем. Крім того, це актуалізує необхідність діалогу між бізнесом та державою для формування чітких та зрозумілих правил гри на ринку.