Щоб не займатися спортом, існує чимало причин та безліч приводів. Одні з основних — брак часу та дорожнеча як занять у спортклубах, так і спортінвентарю.
Про можливість повноцінної заміни клубу на домашні тренування ми говорили неодноразово. А що робити тим, кому знадобилися заняття на снарядах та тренажерах? З різних причин: одним потрібні тренування певного характеру (наприклад, силові); інші просто зациклилися на тренажерах, та ін. Не важлива причина, важливий результат: для одних це зручна відмазка, для інших – справді неможливість повноцінних тренувань.
Тим часом не всі за подібних обставин відмовляються від тренувань. Як спортзал можна замінити тренуваннями вдома або на вулиці, так і багато спортінвентарю можна зробити своїми руками. Причому як зробити капітально, по суті відтворивши тренажери промислового виробництва, «на віки» і «як для себе», так і симпровізувати нашвидкуруч з підручних матеріалів. Перший варіант набагато трудомісткіший, вимагає «прямих рук» і, як правило, дорожче; другий — набагато менш довговічний, майже напевно виглядає, як «не зрозумій що», робиться з того, що потрапило під руку, і майже нічого не варте.
Але тренуватися дозволяє не гірше!
Про це й поговоримо.
Насамперед нас цікавлять снаряди для силових вправ. Напевно, найпростіші та найпоширеніші з них — це обтяження. Класика жанру: гирі, гантелі та штанги, які і зараз нерідко віддають перевагу модним тренажерам. Їхні аналоги найпростіше спорудити з підручних матеріалів. Причому з того, що було під рукою: нашвидкуруч і максимально дешево.
Можливо, і навіть швидше за все, не дуже гарно… та взагалі не гарно. У разі головне це. Все просто: обтяження має обтяжувати належним чином. І зовсім не має значення, як воно при цьому виглядає.
З чого складається штанга? По суті, з грифа-рукоятка та обтяжувачів на його кінцях. Усі! Причому обтяжувачі — зовсім необов'язково у формі млинців. Напевно, багато хто згадає бачені у фільмах старовинні штанги з кулястими обтяжувачами?
Повторю: дизайн, взагалі зовнішній вигляд вашої штанги неактуальні в принципі. Була б вага достатня і сам снаряд більш-менш зручний. Тому прикидаємо фінансові та рукоробські можливості – і підбираємо матеріал. Наприклад візьмемо найпримітивніший і найбюджетніший варіант, що виготовляється «на коліні».
Знаходимо майбутній «гриф» — який, насправді, лише рукоятка.
Просто: палиця для утримання руками та кріплення вантажів. Вимоги: зручна товщина, відповідна довжина та достатня міцність. Використовуємо трубу, арматуру, палицю.
Найбільш бюджетними вантажами можуть бути пластикові пляшки об'ємом 1
2,5 літри. Бутлі заповнюємо піском (або, кому зручно — водою) і кріпимо на кінці ручки. Кріпимо, наприклад, міцним скотчем. Бутлі розташовуємо лежачи, вздовж ручки по колу. Втім, тут на вашу думку. Можна й зібрати заповнені пляшки у «батарею» кубічної форми. Накладаємо ручку зверху, кріпимо.
На відміну від кругового розташування, штанга вийде помітно вище — вантажі-«батареї» стоять на підлозі, рукоятка — на висоті пляшок, що стоять. Але якщо саме для ваших вправ це зручно — чому ні?
Маса снарядів регулюється використанням різних наповнювачів для ємностей (у нашому випадку – для пластикових сулій): від води до бетону.
За наявності матеріалів та деякого обладнання (наприклад, зварювального) та «прямих рук» млинці можна зробити з відповідних металевих «дисків» — наприклад, автомобільних коліс. Або чогось подібної форми і відповідних розміру/ваги.
Звичайно, є серйозний мінус — вага таких штанг не швидко відрегулюєш. Плюси – простота, гранична дешевизна. І можливість виготовлення «під себе», що буває важливим. Наприклад, можна замість двох ваг на кінцях грифа розташувати одну велику вагу по центру. Або зробити штангу несиметричною, переуважаючи один її кінець. Навіщо? Хоча б для ускладнення координації м'язів.
Як варіант «штанги» – колода із закріпленими на ширині плечей ремінними петлями-рукоятками. Або труба із привареними металевими рукоятками. Повторю: рукояті кріпимо приблизно на ширині плечей. Беремося двома руками, піднімаємо, працюємо!
«Батарея» пластикових суліїв може послужити гирею. Тільки вона незручніша за класичні гир і, відповідно, вимагає кращої координації. Вважається, що це дозволяє значно краще опрацювати м'язи.
Зручний снаряд – наповнена водою або піском каністру. У каністр і рукоять присутній, і підібрати потрібний об'єм (і відповідно вага) нескладно.
Відмінний снаряд, що жодного разу не траплявся мені у продажу, булава. Тільки не ті булави, що використовуються у художній гімнастиці, а тяжкі. Для повноцінної силової роботи міцній, тренованій людині.
Якщо є зварювальний апарат, булава просто зварюється з відповідних обрізка труби (рукоять) і якоїсь масивної болванки (наверші). Можна зробити наверши з труби більшого діаметру, приваривши з обох боків кришки та заповнивши її усередині піском.
Якщо зварювання немає… булава все одно виготовляється. Відрізаємо шийку пластикової пляшки, вставляємо ручку, заповнюємо сулію цементним розчином.
Аналогічно можна зробити гантелі. Тільки рукоятка коротша і бутлі обрізаються коротше, щоб гантелі вийшли компактніше булави. Зате на кожній гантелі по дві пляшки. Все вже знайоме: обрізаємо, заповнюємо розчином, з'єднуємо дві пляшки рукояттю, даємо застигнути.
І, напевно, останній із простих снарядів: мішок. Теж класичний снаряд, що заповнюється спочатку тирсою, потім піском, далі … за ідеєю, дробом – якщо вона у вас є в такій кількості. Ні? Тоді просто шиємо новий мішок, більше!
Мішок піднімаємо, тягаємо, вичавлюємо, кидаємо/ловимо…
