Забруднення пластиком може не лише завдавати шкоди навколишньому середовищу, але й непомітно підсилювати розповсюдження бактерій, нечутливих до антибіотиків. Такий висновок міститься у масштабному дослідженні, опублікованому в Journal of Hazardous Materials (JHM). Науковці дослідили повний життєвий цикл пластику — від видобутку сировинних матеріалів та виробництва до споживання, утилізації та переробки — й виявили численні фактори, які потенційно сприяють розвитку лікарської резистентності.
На початкових етапах — під час добування нафти й газу для виготовлення пластику — використовуються біоциди, а випадкові викиди сировини в екосистему переносять важкі метали та ароматичні сполуки. Ці хімічні елементи можуть спричиняти явище коселекції, коли мікроорганізми, адаптуючись до отрут, паралельно розвивають несприйнятливість до антибіотиків.
Під час виготовлення пластикових виробів у їх склад вводять пластифікатори, стабілізуючі компоненти та антимікробні агенти, які слабко зв’язані з полімерною основою й поступово вивільняються в довкілля. Експерименти демонструють, що такі речовини здатні активізувати горизонтальний перенос генів резистентності між бактеріальними клітинами.
Ризики зберігаються й після утилізації: на сміттєзвалищах та у фільтратах детектують резистентні штами, а у водних екосистемах утворюється специфічна «пластисфера» — мікробні колонії на поверхні пластикових фрагментів, де інтенсивно відбувається обмін генами стійкості. Процес переробки також погіршує ситуацію: у вторинних матеріалах зростає вміст металів та хімічних добавок, а миючі й дезінфікуючі реагенти з виробничих циклів потрапляють у водні ресурси, створюючи нові умови для коселекції.
Дослідники наголошують: для зменшення впливу пластику на формування резистентних інфекцій необхідні оновлені стандарти виробництва та системні програми спостереження за цим явищем.
Джерело: ukr.media
