Зустріч відбулась у Мюнхені
Фото: president.gov.ua
17 лютого президент України Володимир Зеленський, який перебуває у Німеччині й бере участь у Мюнхенській конференції з питань безпеки, зустрівся з делегацією Палати представників Конгресу США. Про це проінформувала пресслужба глави держави.
Нижню палату американського парламенту представляли як члени Республіканської партії, так і Демократичної.
Із Зеленським, зокрема, зустрілися: голова постійного спеціального комітету з питань розвідки Майк Тернер (республіканець); лідер демократичної меншості Хакім Джеффріс; почесна спікерка Палати представників Ненсі Пелосі (демократка); республіканці Джо Вілсон, Бретт Гатрі, Енн Вагнер, Ніл Данн, Браян Фіцпатрік, Клаудія Тенні; демократи Джеральд Конноллі, Адам Сміт, Грегорі Мікс, Джим Гаймс, Брендан Бойл, Дональд Норкросс, Джейсон Кроу, Майкі Шеріл, Вероніка Ескобар.
Під час зустрічі президента України з американськими конгресменами йшлося, зокрема, про фінансову підтримку з боку США, законопроєкт щодо якої зараз розглядає Конгрес.
“Ми вдячні за всебічну допомогу – військову, фінансову. Також за прихисток і тепле ставлення до наших громадян, які були змушені залишити свій рідний дім через це криваве вторгнення [президента РФ Володимира] Путіна. […] Ми розраховуємо на вас, і я сподіваюся, що в нас будуть позитивні результати. Тому що ми маємо перемогти в цій війні. І ми повинні зробити це в єдності, захистивши наші спільні цінності”, – сказав Зеленський.
Він висловив сподівання, що законопроєкт буде ухвалено Конгресом.
“Учасники зустрічі предметно обговорили ситуацію на полі бою в Україні та можливості українських Сил оборони. Окрему увагу приділили розвиткові оборонних індустрій. Президент розповів, зокрема, про прогрес у виробництві дронів. Він висловив сподівання на участь американського бізнесу в локалізації в Україні виробництва БПЛА, засобів ППО, артилерійських систем і снарядів”, – пишуть в ОП.
За даними пресслужби Зеленського, він також розповів членам Палати представників, що у 2023 році в Україні зафіксовано зростання ВВП на 5%, і “цьому, серед іншого, сприяло й посилення протиповітряної оборони завдяки допомозі США, адже більша захищеність міст спонукає українців повертатися додому з-за кордону, а це стимулює зростання економіки нашої країни”.
Серед тем, які піднімали на зустрічі, було також функціонування українського “зернового коридору” в Чорному морі.
Раніше 17 лютого Зеленський зустрічався з представниками Сенату США. Схожі питання піднімали й тоді.
Контекст
20 жовтня 2023 року Байден подав запит до Конгресу США на додаткове фінансування на суму приблизно $106 млрд. Воно, зокрема, передбачало допомогу Україні ($61,4 млрд, найбільший пакет) та Ізраїлю ($14,3 млрд), а також надання коштів на безпеку південного кордону США. Проте розгляд документа заблокували представники Республіканської партії, які наполягають на посиленні заходів контролю за міграцією на кордоні США з Мексикою. Байден назвав політичним шантажем відмову республіканців підтримати законопроєкт, зазначивши, що “ставки надто високі, а наслідки надто значні”.
Кілька місяців республіканці й демократи вели переговори щодо компромісного двопартійного законопроєкту. 5 лютого Сенат США презентував документ, у ньому загальна сума виділених коштів становила $118 млрд, із них Україні було передбачено $60 млрд. Частина республіканців назвала двопартійну угоду мертвою і заявила, що шансів ухвалити цей законопроєкт немає. Саботувати угоду республіканців закликав і експрезидент Дональд Трамп. Він сказав, що США потрібен окремий законопроєкт про кордони й імміграцію, і він не має бути прив’язаним до іноземної допомоги в жодному вигляді. Сенат не підтримав цього законопроєкту.
10 лютого Трамп закликав Сенат США не надавати допомогу Україні й іншим країнам безоплатно. Але 13 лютого законопроєкт про допомогу Україні, Ізраїлю й Тайваню без угоди про міграційну реформу і безпеку кордону на загальну суму $95,3 млрд підтримали в Сенаті США. Його має затвердити Палата представників, яка пішла на канікули до 28 лютого, не розглянувши документа.
Джерело: gordonua.com
