Глава Мінкульту висловився про ідею демонтажу пам'ятника Катерині II в Одесі

Міністр культури та інформполітики України Олександр Ткаченко вважає, що пам’ятник цариці Катерині II в Одесі “навряд чи варто залишати”, але демонтаж треба проводити на законних підставах. Про це він заявив в інтерв’ю онлайн-медіа “Свідомі”, повідомила пресслужба Мінкульту 16 серпня.

“Щодо пам’ятника Єкатерині ІІ у мене очевидна думка: навряд його потрібно залишати. Проте це першочергово має бути рішення одеських депутатів із відповідним зверненням до нас. Якщо воно надійде – не сумнівайтеся, ми дамо згоду. […] Якщо пам’ятка належить до списку місцевої культурної спадщини, то місцева влада подає до нас рішення щодо винесення її із цього списку”, – сказав міністр.

За його словами, у такому разі пам’ятник можуть перенести на якусь алею радянських пам’яток або віддати в музей.

“Тобто не обов’язково трощити. Якщо це національна пам’ятка, то вносимо пропозицію до Кабміну, де ухвалюється відповідне рішення. Ми просимо місцеві органи влади вирішувати, зважаючи на думки експертів, але також і на місцеві традиції чи історії, пов’язані з тим чи тим місцем”, – заявив він.

Ткаченко сказав, що Мінкульт підтримує декомунізацію, але не може вказувати закладам культури, що робити.

“Треба діяти відповідно до закону і не забувати, що ми толерантна європейська держава, а тому відмова від радянської спадщини має відбуватися прозоро, з обговоренням експертів та з урахуванням нюансів регіонів”, – заявив глава Мінкульту.

Контекст:

Пам’ятник Катерині II в Одесі встановлено на Катерининській площі в історичному центрі міста. Його офіційна назва – “Пам’ятник засновникам Одеси”, а неофіційна, як зазначає “Южне.City”, – “Пам’ятник Катерині та її коханцям” (біля ніг статуї імператриці стоять скульптури адмірала Хосе де Рібаса, інженера Франсуа де Волана та князів Григорія Потьомкіна і Платона Зубова).

Пам’ятник було встановлено 1900 року. Після революції 1917 року його знесли, залишки бронзових скульптур зберігали у краєзнавчому музеї міста, 2007-го під час реставрації площі монумент повернули на колишнє місце.

Протягом 15 років було подано кілька судових позовів зі спробою скасувати повернення пам’ятника. Докладніше про це – у матеріалі видання “ГОРДОН”.