Предки людини з’явилися раніше, ніж вважалося: нові докази
Скам’янілі рештки свідчать, що наші предки Homo erectus (“людина прямоходяча”) були першими гомінінами, які демонстрували адаптацію до наземного життя: їхні ноги стали довшими, а руки – коротшими.
Саме тому антропологам вкрай важливо якомога точніше визначити час появи Homo erectus. Новий аналіз скам’янілостей, проведений міжнародною командою дослідників, відсуває появу цих давніх людей приблизно на 200 тисяч років у минуле.
Масштаб перегляду датування вражає. Уявіть, якби археологи далекого майбутнього знайшли перший iPhone і з’ясували, що його створили не у 2007 році, а ще за часів неандертальців та шерстистих мамонтів. Приблизно такий зсув у часі відбувся завдяки цій роботі.
Відкриття зробили в кар’єрі Дрімолен-Мейн неподалік Йоганнесбурга, у Південній Африці. Це надзвичайно важливе місце для вивчення ранніх людей, яке входить до так званої “Колиски людства”. Крім того, дослідження містить нові дані про ще одного, віддаленішого родича сучасної людини.
“У цій статті ми описуємо нову скам’янілість дорослої особини, яку віднесли до Homo erectus і позначили як DNH 127. Вона додатково підтверджує, що цей вид уперше з’явився на півдні Африки близько двох мільйонів років тому”, – пояснює археолог Джессі Мартін з австралійського Університету Ла-Троб.
Перегляд хронології не можна назвати цілком несподіваним: фрагмент черепа під позначенням DNH 134 вже датували тим самим періодом. Проблема полягала в тому, що DNH 134 належав маленькій дитині, тому порівнювати його з рештками дорослих особин було складно.
У межах нового дослідження науковці проаналізували загалом 18 скам’янілостей. Для визначення виду вони вивчали фізичні особливості кісток, а вік решток встановлювали за допомогою геологічних методів, зокрема радіометричного датування.
Окрім єдиної скам’янілості Homo erectus – DNH 127, дослідники пов’язали ще 14 знахідок з іншим видом давніх гомінінів – Paranthropus robustus. Цей родич стоїть на еволюційному дереві далі від сучасної людини, ніж Homo erectus. Він мав масивні щелепи й великі зуби, пристосовані до пережовування твердої та жорсткої їжі.
Поки в Homo erectus збільшувався мозок, а зуби ставали меншими, у Paranthropus robustus відбувався протилежний процес: зуби збільшувалися, а жувальні м’язи міцнішали. Зрештою саме еволюційна лінія Homo erectus продовжила існування, тоді як Paranthropus robustus вимер. “Ці два види людей жили на одній території, і рештки обох збереглися в печері Дрімолен”, – розповідає Мартін.
“Ми знаємо, що зрештою успішною виявилася лінія Homo erectus, до якої належали наші предки. Проте два мільйони років тому в Дрімолені Paranthropus robustus було більш ніж удесятеро більше, ніж Homo erectus“, – пояснює науковець.
Знахідки Paranthropus robustus також підтверджують, що цей вид змінювався в процесі еволюції. Його скам’янілості, знайдені в різних місцях, свідчили про появу більших і міцніших особин – ознаку еволюційних змін усередині виду.
Нові рештки Paranthropus robustus виявили особливості будови щелеп, яких раніше не описували, а також продемонстрували кілька варіантів анатомічної мінливості. “Велика кількість скам’янілостей із Дрімолену, частину яких ми описали в цій статті, дає безпрецедентну можливість дослідити мікроеволюційні зміни, що формували наших предків”, – зазначає Мартін.
Науковці й раніше знали, що еволюція людини була складною: різні види давніх людей могли існувати одночасно й на сусідніх територіях, а не обов’язково змінювали один одного послідовно. Нове дослідження допомагає краще зрозуміти історію двох видів, які мешкали в районі Дрімолену.
Водночас варто пам’ятати, що знайдені рештки – це порівняно невеликі фрагменти. Щоб остаточно підтвердити присутність Homo erectus і Paranthropus robustus у цьому регіоні так давно, потрібні подальші дослідження. Утім, науковці мають у своєму розпорядженні чимало скам’янілостей із цієї місцевості, і цілком імовірно, що під час наступних розкопок знайдуть ще більше.
Нові відкриття можуть допомогти з’ясувати, чому еволюційна лінія Paranthropus robustus зрештою зникла, тоді як Homo erectus, імовірно, належав до лінії, що привела до появи сучасної людини. “У той період саме наші предки Homo erectus здавалися тими, хто мав найменше шансів на виживання”, – підсумовує Мартін.
Інформація підготовлена на основі матеріалів: www.obozrevatel.com