Колишній генпрокурор Руслан Кравченко, напередодні свого звільнення, не лише підписав підозри проти очільників антикорупційних органів, але й виїхав за кордон. Якщо він не повернеться після 19 вересня, коли закінчиться його відрядження, Кравченко може стати другим в історії країни генпрокурором, який втік з країни.
В історії незалежної України було 18 генеральних прокурорів. З них семеро (включно з в.о.) – за часів президента Володимира Зеленського. Жоден очільник відомства не протримався на посаді більше ніж два з половиною роки.
Про те, чим зараз займаються колишні генеральні прокурори України і хто з них перетворився на мільйонерів – читайте в матеріалі.
Чим займаються ексгенпрокурори часів Зеленського
Перший генпрокурор за часів Зеленського Руслан Рябошапка затримався на посаді лише трохи більше ніж пів року, його звільнили ще в березні 2020-го. Після відставки він створив громадську організацію “Інститут демократії та верховенства права”. Його партнерка в ГО – колишня начальниця Департаменту міжнародно-правового співробітництва та повернення активів Генпрокуратури Поліна Чиж.
Влітку Рябошапка на своїй сторінці у Facebook пропонував долучитись до “Одеського півмарафону Незламності”, а в травні на своїй сторінці в Instagram критикував рішення Зеленського запровадити санкції проти колишнього очільника ОП Андрія Богдана. Це рішення Рябошапка назвав “неправовим” і таким, що ґрунтується на особистій помсті. При цьому Рябошапка заявив, що Богдан “на порядок більш проукраїнський, ніж сам Зеленський і його друзі-мародери”, а рішення президента назвав “підставою для імпічменту”.
У листопаді 2020 року Рябошапка разом з Олександром Данилюком (колишній секретар РНБО) та Павлом Клімкіним (колишній голова МЗС, працював до 2019-го) заснували Центр національної стійкості та розвитку.
На колишнього генпрокурора не оформлено нерухомості та авто. З дружиною Світланою він розлучився, також за останні роки нове майно не з’явилось і у батьків Рябошапки. Ексочільник Офісу генпрокурора залишився вірним своєму давньому другу Андрію Богдану, однак при цьому, очевидно, вже давно не є “людиною президента”.
Після Рябошапки обов’язки генпрокурора виконував Віктор Чумак (у період із 6 до 17 березня). Його коментарі можна знайти на сторінці Рябошапки у соцмережах ще за 2016-й. OBOZ.UA вже писав про те, що зараз Чумак – пенсіонер з однією з найбільших виплат в Україні. Згідно з рішенням суду, щомісячно Пенсійний фонд має платити йому 240,9 тис. грн.
“Свою пенсію я отримую відповідно до закону “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 9.04.1992 р. в редакції 2025 року із тлумаченнями, наданими рішеннями Конституційного суду 2005, 2008, 2015 років, які розʼяснюють щодо неможливості обмеження пенсій будь-якими нормативними актами органів виконавчої влади, а також неконституційності зменшення рівня пенсії, призначеної на момент дії цього закону”, – йдеться в письмовій відповіді Чумака, яку він надав на прохання OBOZ.UA.
З березня 2020-го і до липня 2022 року посаду генеральної прокурорки обіймала Ірина Венедіктова. Після свого звільнення публічну комунікацію вона фактично припинила. Від моменту відставки й досі вона обіймає посаду посолки України у Швейцарії. Декларацію колишня генпрокурорка приховала, також у реєстрі НАЗК немає декларації і її чоловіка Дениса Колесника, який працював у Нацполіції заступником начальника департаменту кіберполіції.
Після Венедіктової 10 днів в.о. генпрокурора був Олексій Симоненко, а вже 28 липня 2022 року Верховна Рада за поданням президента призначила на цю посаду Андрія Костіна. Він працював аж до жовтня 2024-го, тобто 2 роки та 3 місяці. Що цікаво, Венедіктова протрималась на посаді 2 роки та 4 місяці. Він, як і його попередниця, після звільнення став послом. З 2024-го колишній генпрокурор працює у Нідерландах.
Сам Костін позбувся своєї посади в результаті скандалу щодо прокурорських пенсій. Тоді виявилось, що низка їх отримала інвалідність і через суд домоглась призначення ранньої пенсії, розмір якої подекуди досягав понад 100 тис. грн.
Найбільший скандал Костіна пов’язаний з його донькою Анастасією. У 2023-му на своїй сторінці в Instagram вона написала, що її “за*бала” Шотландія, Фінляндія і вона хоче “додому в МОНАКО!!!”. На цей допис звернули увагу ЗМІ, дівчина вибачилась, однак згодом видалила свою сторінку.
Особливі генпрокурори: чим ще відомі ексочільники відомства
Справжній рекордсмен серед генеральних прокурорів – Святослав Піскун. Він єдиний, хто тричі очолював відомство: у 2002-2003, 2004-2005, а потім ще й у 2007-му. Він також був радником генеральної прокурорки Ірини Венедіктової у 2020-му.
Ще у 2016-му Піскун заявляв, що його родина на той момент вже 10 років жила у містечку Ле Канне (знаходиться на Лазурному узбережжі Франції поблизу Канн). Маєток Піскуна показав колишній нардеп Сергій Лещенко.
Проте, зв’язки родини колишнього генпрокурора з Україною зберігаються. У 2021-му донька Піскуна Тетяна стала власницею новенького Audi Q7 2021 року. Тоді такий автомобіль коштував до 75 тис. доларів. Крім того, в Україні їй належить сім об’єктів нерухомості. Зокрема, будинок площею 260,9 кв. м в Ірпені та будинок у Києві площею 744,8 кв. м.
Останній об’єкт знаходиться на Оболонській набережній та може коштувати понад мільйон доларів. Це маєток з видом на Дніпро в одному з найдорожчих місць. Крім того, донька колишнього прокурора володіє будинком площею 260,9 кв. м у Яремче.
Дружина Піскуна Світлана володіє чотирма об’єктами нерухомості в Україні. Зокрема, їй належить будинок площею 109 кв. м у Яремче.
Як екс-генеральний прокурор став ФОПом із мільйонними статками
Віталій Ярема працював генеральним прокурором з червня 2014-го до лютого 2015-го. Колишній нардеп, генерал-лейтенант міліції у відставці будував кар’єру на державній службі та в політиці, але після свого звільнення став ФОПом.
Ймовірно, Ярема – дуже успішний ФОП, про це свідчать статки ексгенпрокурора. Наприклад, в його автопарку – два автомобілі та мотоцикл BMW. Він володіє:
- BMW X5 M50I 2020 року (зараз така автівка коштує близько 60 тис. доларів);
- BMW X7 2022 року (може коштувати близько 60 тис. доларів);
- мотоцикл BMW F 900R 2023 (коштує близько 10 тис. доларів).
У 2017-му Ярема став власником квартири площею 219,1 кв. м та паркомісця в ЖК на вул. Редутній, 67. Цей ЖК знаходиться поряд з “Батьківщиною-Мати” і був збудований у 2016-му. Схоже, прокурор або інвестував у будівництво квартири, або ж придбав її одразу після введення будинку в експлуатацію. На той момент житло в цьому ЖК було значно дешевшим. Зараз квартира, як у Яреми, може коштувати понад 900 тис. доларів.
Його дружина Маргарита володіє автомобілем BMW iX 2025 року, який може коштувати близько 85 тис. доларів. У доньки Ілони – BMW M4 2024 року вартістю близько 100 тис. доларів. Їй також належить сусідня з батьком квартира на вул. Редутній, 67. Також є квартира площею 113,7 кв. м у ЖК “Новопечерські Липки”.