Заур Муртазов, відомий також як Вадим Байсаров, – це “злодій у законі” та фігурант бази “Миротворець”. Маючи російський паспорт, він причетний до афер на десятки мільйонів гривень, залишивши по собі чимало потерпілих. Поки українські правоохоронці займаються справою про “кришування” кол-центрів, Муртазов, за даними журналістів, спокійно проживає в Туреччині, ймовірно, продовжуючи впливати на процеси в Україні.
Виникає питання: чому людина з таким кримінальним минулим досі не оголошена в міжнародний розшук, попри роки переслідування та внесення до бази МВС? Чому Інтерпол виявив інтерес до цього фігуранта, який залишив “сліди” в кількох країнах? І як топові організатори шахрайських схем безперешкодно переховуються за кордоном?
Хто такий Заур Муртазов і який його зв’язок із родиною російської примадонни?
Ще у 2016 році видання “Факти.ua” повідомляло, що Заур Муртазов роками діяв під вигаданим ім’ям Вадим Байсаров, видаючи себе за сина впливового російського бізнесмена Руслана Байсарова, колишнього чоловіка Крістіни Орбакайте та зятя Алли Пугачової. Ця легенда дозволяла йому здобувати довіру киян. Він пропонував вигідні угоди, зокрема квартири від “Київміськбуду” за пів ціни або партії iPhone за ціною виробника, а гроші забирав під розписку або навіть без неї.
Про масштаби шахрайських схем свідчать форумні обговорення тих років, де потерпілі шукали один одного та ділилися деталями оборудок. На одному з російських форумів ще десять років тому шукали потерпілих від “Вадима Байсарова”, пропонуючи звертатися на українську поштову скриньку, що вказує на українське походження постраждалих.
Два провадження, сім потерпілих, сотні тисяч доларів
Згідно з ухвалою Голосіївського районного суду за 2024 рік, Муртазов – уродженець Чеченської Республіки, громадянин Росії, з вищою освітою, безробітний, раніше не судимий. Йому інкримінується стаття 190 Кримінального кодексу України – шахрайство.
За даними медіа “Судовий репортер”, у 2013–2014 роках Муртазов зібрав із громадян близько 208 тисяч доларів, обіцяючи купити квартири чи товари або повернути кошти з відсотками. Постраждали щонайменше семеро киян. Фігурант двох кримінальних справ, які згодом об’єднали, був оголошений у розшук як особа, що переховується від суду, з 3 червня 2022 року.
Наразі Муртазов також є фігурантом бази “Миротворець” як особа, що переховується від суду.
Санкції РНБО і “список злодіїв у законі”: чому Муртазова немає в офіційному переліку?
У 2021 році Рада національної безпеки і оборони (РНБО) затвердила санкції щодо “злодіїв у законі”. Володимир Зеленський тоді заявив: “Тим, хто не в Україні, нема чого сюди приїжджати”.
Видання Delo.UA неофіційно називає Заура Муртазова 26-м у списку з 557 представників кримінальних угруповань. Однак, у додатку до рішення РНБО, який містить 674 фізичні особи, прізвища Муртазова немає.
Чому Муртазов зник зі списку і хто міг його “прикривати”?
За даними ймовірних потерпілих, Муртазова міг прикривати Віталій Стрижак – колишній заступник начальника Управління по боротьбі з організованою злочинністю МВС часів Януковича. Якщо ці дані підтвердяться, це може пояснити, чому особа з двома кримінальними провадженнями роками почувалася в Києві безкарною.
За інформацією ЗМІ, Заур Муртазов підтримує зв’язки з кримінальними угрупованнями Чеченської Республіки, а в Росії його називали главою ОЗУ, що діяла на ринку нерухомості. Існує припущення, що частина викрадених українцями коштів могла піти на підтримку непідконтрольних територій на сході України, але це потребує підтвердження слідством.
За наявною інсайдерською інформацією, у 2023 році Муртазов отримав посвідку на проживання в Туреччині та оселився в Стамбулі. Його російський паспорт, імовірно, досі дійсний.
Офіційного бізнесу на його ім’я ані в Україні, ані за кордоном не зафіксовано, як і нерухомості у власності. Соціальні мережі, номер телефону, актуальні заняття – усе це, найімовірніше, приховано, адже особа, яка перебуває в розшуку, рідко залишає цифрові сліди.
Чи можлива екстрадиція Муртазова?
Відсутність у відкритих джерелах згадок про міжнародний розшук Заура Муртазова (через Інтерпол чи іншим шляхом) є ключовою юридичною колізією. Усі дані про його розшук прив’язані виключно до України. Хоча, за даними журналістів, Інтерпол все ж зацікавився цим фігурантом.
Туреччина є учасницею Європейської конвенції про видачу правопорушників, і Україна має досвід співпраці з Анкарою на підставі цієї конвенції. Отже, юридичний механізм для екстрадиції Заура Муртазова у разі його затримання в Туреччині існує.
Однак, щоб цей механізм запрацював, слідству необхідно оголосити фігуранта в міжнародний розшук, чого, судячи з відкритих даних, досі не зроблено. Виникають питання: хто мав ініціювати відповідне клопотання? Чому цього не сталося за понад три роки з моменту зникнення Муртазова? Чи надсилав Офіс генерального прокурора або Національна поліція запит до Генерального секретаріату Інтерполу, і якщо ні, то чому?
СтопКор вже підготував запити відповідним відомствам, щоб отримати відповіді на ці питання.
Історія Заура Муртазова демонструє: організатори та бенефіціари шахрайських схем часто спокійно живуть за кордоном, маючи час підготуватися та, можливо, продовжувати “вести справи” дистанційно. У таких випадках кримінальне провадження без міжнародного розшуку стає лише формальністю. Допоки цей розшук не буде оголошено, такі, як Заур Муртазов, продовжать керувати своїм тіньовим “бізнесом” в Україні з безпечної відстані.