МОН пропонує: відмовтеся від контрольних після тривог – як педагогам підтримати учнів

Після нічних повітряних тривог та обстрілів, педагогам відтепер радять розпочинати шкільний день з підбадьорливих слів, а не з контрольних робіт. Міністерство освіти і науки України наголошує на важливості врахування впливу стресу на здатність дітей до концентрації та навчання, пропонуючи дотримуватися рекомендацій практичного порадника, розробленого спільно з дитячою психологинею Світланою Ройз. Цей посібник покликаний допомогти педагогам підтримувати учнів, які пережили травматичні події війни.

Після тривоги чи обстрілів ранок у школі не варто починати з контрольної - у МОН підготували рекомендації для педагогів

Рекомендації для створення травмачутливого освітнього простору

Посібник “Травмачутливість у школі” містить детальні вказівки для педагогів, які допоможуть їм ефективно розпізнавати ознаки стресу у дітей, належним чином реагувати на емоційні прояви та організовувати навчальний процес таким чином, аби він залишався максимально безпечним і доступним для учнів.

Якщо дитина під час уроку виявляє ознаки сильних емоцій, зокрема, починає плакати, педагоги мають уникати надмірної уваги з боку класу. Натомість, рекомендовано провести коротку фізичну розминку або стабілізаційну вправу для всіх учнів. Згодом, можна окремо, в делікатній формі, поспілкуватися з дитиною, щоб з’ясувати причини її стану.

Важливо пам’ятати, що тривалий стрес суттєво впливає на когнітивні функції: погіршує пам’ять, знижує концентрацію уваги та здатність засвоювати великі обсяги інформації.

З огляду на це, освітній матеріал варто подавати порційно, чергувати види навчальної діяльності, робити короткі перерви та починати заняття зі знайомих або відносно простих тем.

Особливу увагу слід приділяти навчанню після складних ночей, що супроводжуються повітряними тривогами та ворожими атаками.

У такі дні, початок уроку має бути наповнений словами підтримки, а не терміновим тестуванням чи контрольними роботами. У дітей, які пережили стрес, можуть спостерігатися як загальмованість і виснаження, так і підвищена активність, дратівливість чи навіть агресивність.

Слід розуміти, що нетипова поведінка дитини не завжди є проявом небажання навчатися чи порушення дисципліни. Наприклад, безперервний рух, погойдування на стільці чи маніпуляції з предметами можуть допомагати деяким дітям краще концентруватися.

Практики, яких варто уникати

Педагогам слід бути уважними до потенційних тригерів, які можуть викликати у дітей спогади про пережиті обстріли чи інші травматичні події.

Наприклад, без нагальної потреби не слід пропонувати вправи, що вимагають заплющити очі. Для дитини, яка зазнала травми, це може асоціюватися з втратою контролю над ситуацією.

Також варто утримуватися від несподіваних фізичних контактів. Перед тим, як обійняти дитину чи взяти її за руку, необхідно переконатися в її згоді.

Під час шкільних заходів слід уникати використання петард, хлопавок, повітряних кульок, що можуть раптово луснути, та інших ефектів, що супроводжуються різкими звуками. Якщо уникнути таких звуків неможливо, дітей слід попереджати заздалегідь.

Необережності потребують також аудіовізуальні матеріали та навчальні ресурси, присвячені війні. Педагогам рекомендується ретельно перевіряти їх на наявність кадрів із загиблими, зображень крові, звуків вибухів або сирен.

Робота з агресією та булінгом

Посібник приділяє окрему увагу питанням агресивної поведінки дітей. Педагогам пропонується не обмежуватися лише заборонами та покараннями, а намагатися з’ясувати першопричини такої поведінки та допомагати дитині відновити відчуття безпеки й соціальної взаємодії. Для цього ефективними є спільні проєкти, волонтерська діяльність, театральні постановки, музичні заняття та інші групові активності.

Документ також підкреслює, що оцінювання може стати додатковим фактором стресу. Згідно з результатами опитування “Одним словом”, проведеного за участі понад 50 тисяч учнів, оцінки були названі серед ключових стресових чинників, поряд із повітряними тривогами та вибухами.

Історія розробки та впровадження

Практичний порадник “Травмачутливість у школі” був вперше представлений Міністерством освіти і науки та Світланою Ройз у листопаді 2024 року в рамках Всеукраїнської програми ментального здоров’я “Ти як?”.

У серпні 2025 року було оновлено рекомендації щодо створення травмачутливого освітнього середовища. Зокрема, школам було запропоновано облаштовувати “куточки тиші”, мінімізувати візуальний та звуковий шум, використовувати менш різкі звукові сигнали шкільних дзвінків, а також забезпечувати учням безперешкодний доступ до води та достатній час для прийому їжі.

У липні 2026 року Кабінет Міністрів України затвердив Концепцію розвитку психологічної служби в системі освіти на період до 2030 року. Цей документ передбачає формування психологічно безпечного освітнього простору, вчасне виявлення емоційних проблем у дітей та розбудову багаторівневої системи психологічної підтримки в освітніх закладах.

Додатково

Раніше експерти з дитячої психології надавали поради щодо подолання труднощів, з якими стикаються першокласники під час адаптації до школи.

Порада від АіФ UA:

Ці рекомендації є надзвичайно актуальними для українських освітян, адже вони допомагають створити безпечне та підтримуюче середовище в школі, що є критично важливим для психічного здоров’я та успішного навчання дітей в умовах війни. Дотримання цих порад сприятиме кращій адаптації учнів та ефективнішій роботі вчителів.

Джерело

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *