22:55 сьогодні, 31 серпня 2026
Фізичні рани, емоційні переживання, боротьба за виживання та свідомий вибір співпраці з ворожим режимом, повернення з фронту та адаптація до мирного життя. Наймасштабніший конфлікт XX століття не лише докорінно змінив світовий порядок і забрав життя мільйонів, а й визначив подальший шлях для тих, хто пережив цю бурхливу епоху. Видавництво “Локальна історія” представляє добірку з трьох книжок, що розкривають тему Другої світової війни під неочікуваними кутами зору.
Анастасія-Анна Демків
журналістка
Детальніше
“Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій” Мері Луїза Робертс
Історики, досліджуючи глобальні конфлікти, зазвичай зосереджуються на причинах їх виникнення, перебігу та наслідках. Однак, існує й інший аспект війни, якому в історіографії часто бракує уваги. Американський солдат Лерой Стюарт, маршируючи Францією у 1944 році, не думав про смерть чи славу — його турбувала незручна білизна, яка постійно сповзала. Саме втома та фізичний дискомфорт, на тлі небезпеки, що чатувала повсюду, стали повсякденням для мільйонів військових під час Другої світової.
Мері Луїза Робертс, американська історикиня та професорка-емеритка Вісконсинського університету в Медісоні, застосовує в своїй праці новий підхід. Її дослідження має глибоко антропологічний характер, концентруючись на особистих переживаннях солдатів. Авторка фокусується на індивідуальному досвіді бійців, уникаючи військових досягнень та політичних угод, натомість розкриваючи людський вимір війни. Використовуючи мемуари та свідчення учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах, вона показує, як тіло солдата ставало одночасно основним інструментом війни та її найвразливішою мішенню. Воєнну реальність Робертс відтворює через відчуття бійців: смак їжі, холод та сирість передової, звуки і запахи поля бою, фізичний дискомфорт і рани — все, що складає тілесне пережиття. Це авторка називає соматичною історією фронту.
Придбати книгу “Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій” Мері Луїзи Робертс можна в онлайн-крамниці видавництва.
У форматі живого есе Робертс дає читачеві змогу поглянути на війну “очима з окопу”, стати свідком щоденної бойової рутини вояка. Ця книга є глибоким і часом приголомшливим дослідженням того, як воєнний побут сформував покоління комбатантів Другої світової та універсальний досвід, який залишається актуальним і сьогодні.
“Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни” Алан Олпорт
Мільйони британців пройшли через окопи Другої світової війни. Повернувшись на батьківщину, вони часто не впізнавали країну, за яку боролися, а побачене не завжди їм подобалося. Демобілізованим довелося заново вчитися жити в родинах, шукати роботу та долати посттравматичний синдром. Книга “Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни” розповідає про складний шлях від війни до миру.
Британський історик Алан Олпорт, відомий фахівець з історії Другої світової війни, стверджує, що війни завершуються не на полі бою, а тоді, коли військовослужбовці повертаються додому. Автор, який народився та виріс в Англії, потім переїхав до США, де здобув ступінь доктора в Пенсільванському університеті, наразі викладає військову історію та історію XIX-XXI століть у Сіракузькому університеті.
Придбати книгу “Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни” Алана Олпора можна в онлайн-крамниці видавництва.
«Я ніколи не служив в армії і протягом п’ятдесяти чотирьох років мав велику перевагу жити в мирних країнах. Тобто, особисто з війною я не знайомий. Гадаю, багато моїх українських читачів за останні кілька років, після російського вторгнення, пережили те, що мені важко навіть уявити. Було б недоречно і безглуздо стверджувати, що я можу навчити українців чогось саме про війну. Проте, сподіваюся, українські читачі знайдуть у моїй книзі щось цінне. Одного дня, вірю, незабаром, війна між Україною та Росією закінчиться, і військовослужбовці переможничої (сподіваюсь) української армії повернуться додому, як і британські солдати майже вісім десятиліть тому. Хоча обставини цих демобілізацій, безсумнівно, матимуть важливі відмінності, практичні та емоційні виклики, з якими зіткнуться ветерани та їхні родини, гадаю, будуть істотно подібними», — зазначив Алан Олпорт у передмові до українського видання “Демобілізованих”.
Базуючись на особистих щоденниках, листах, тогочасній пресі, літературі та кіно, автор описує як демобілізовані адаптувалися до мирного життя, політику держави, а також зміни, що переживало британське суспільство після Другої світової. Демобілізацію він називає окремою битвою, яку жодним чином не можна програти.
«Бридке слово на “к”. Оповідь про колабораціонізм» Пйотр М. Маєвський
«Норвежець щиро вірив, що є взірцевим патріотом, керованим виключно благом батьківщини. Тим більше він не міг припустити, що менш ніж за пів року його прізвище стане загальновизнаним символом колабораціонізму в усьому світі», — йдеться у книзі Пйотра Маєвського про главу норвезького колабораційного уряду Відкуна Квіслінґа. Поняття колабораціонізму — одна з найболючіших і найскладніших тем воєнного часу. Тож де насправді проходить межа між прагненням вижити та свідомою співпрацею з ворогом? І чому в умовах окупації одна й та сама дія для когось ставала ганьбою, а для когось — справою національного порятунку та звитяги?
Пйотр М. Маєвський вже знайомий українському читачеві як автор книжки “Коли спалахне війна”. У своїй новій праці «Бридке слово на “к”». Оповідь про колабораціонізм” польський дослідник новітньої історії простежує історію колабораціонізму від античності до Другої світової, сягаючи сучасної російсько-української війни.
Придбати книгу «Бридке слово на “к”. Оповідь про колабораціонізм» Пйотра М. Маєвського можна в онлайн-крамниці видавництва.
Ця книга здобула високе міжнародне та наукове визнання: стала лауреаткою премії Ambasador Nowej Europy 2024 від Європейського центру Solidarności у Ґданську та Колегіуму Східної Європи, у 2025 році отримала відзнаку конкурсу Academia серед найкращих наукових видань року, а також увійшла до короткого списку Міжнародної премії імені Вітольда Пілецького в категорії “Наукова історична книжка”.
Спираючись на широкий компаративний матеріал, польський історик аналізує мотиви та логіку людських рішень під час окупації: від дій режимів Філіппа Петена у Франції та Відкуна Квіслінґа у Норвегії, створення національних підрозділів у складі німецької армії — до функціонування юденратів та трагедії Голокосту. Особливе місце в праці посідає досвід народів Центрально-Східної Європи, зокрема українців, поляків та чехів в умовах нацистського та радянського режимів.
Пйотр М. Маєвський свідомо уникає ролей адвоката чи прокурора. Він показує, як оцінка дій залежить від перспективи спостерігача. Тому «Бридке слово на “к”» — це не просто опис історичного процесу, а спроба розібратися в замовчуваних і глибоких моральних дилемах. Книга дає змогу заглибитися в проблему морального вибору людини в часи окупації та спонукає читача замислитися про те, де ми перебуваємо нині — як окремі особистості, спільноти та цілі народи.
Дочитали до кінця? Підтримайте редакцію “Локальної історії” на Patreon!
- друга світова війна
- книги
Шість міфів про Шухевича, які не дають вам спокою
Детальніше
“Вмирати дозволяли мовчки”. Столітня українка – про Голодомор, заборону молитися і нацистський полон
Детальніше
Місце України в Другій світовій війні. Роман Пономаренко
Детальніше
Церква Параскеви П’ятниці у Чернігові
Детальніше
Сім міфів про підрив ДніпроГЕС
Детальніше
Українська політична еміграція | Оксана Забужко
Детальніше
Unterwalden: точка (не)повернення
Детальніше
Шість таємних пластунів. Галина Пагутяк
Детальніше
Городоцький прихисток Уласа Самчука
Детальніше
Порада від АіФ UA:
Ці три видання пропонують унікальний погляд на Другу світову війну, розкриваючи малодосліджені аспекти людського досвіду під час конфлікту та після нього. Вони стануть цінним доповненням до бібліотеки тих, хто прагне глибше зрозуміти складні історичні події та їхній вплив на особистість, а також підготуватися до викликів мирного життя після завершення бойових дій.