Авіалізинг: БЕБ розслідує справи, але мовчить про причини
Бюро економічної безпеки (БЕБ) підтвердило, що веде розслідування чотирьох кримінальних проваджень, пов’язаних з операціями авіалізингу. Однак, на запити ЗМІ щодо правових підстав такого підходу, а саме прирівнювання лізингових платежів до роялті, відомство надало відмову, посилаючись на таємницю слідства.
Розслідування щодо ключових авіаперевізників
За інформацією, раніше наданою виданням УНН, БЕБ проводить розслідування проти щонайменше п’яти українських авіакомпаній. Серед них — МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, H3Operations та “Скайлайн Експрес”. Приводом для розслідувань стало можливе несплату додаткового 15% податку з доходів нерезидентів, що виникає за договорами лізингу повітряних суден. Слідчі органів трактують лізингові платежі як роялті, а самі літаки та гелікоптери – як “обладнання”, а не транспортні засоби.
Правова невизначеність та аналітичні висновки
Ці розслідування розпочалися після публікації у 2024 році аналітичної статті від попередньої команди Державної податкової служби (ДПС). У ній пропонувалося оподатковувати лізингові операції з транспортом у нерезидентів України як роялті. Документи, які, за словами представників авіаринку, мають схожі формулювання, стали основою для кримінальних справ проти авіаперевізників.
Ігнорування міжнародних угод та податкових перевірок
Опитані юристи зазначають, що слідчі, схоже, не беруть до уваги чинні міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування, ратифіковані Верховною Радою. На їхню думку, автоматичне донарахування 15% без урахування специфіки конкретної конвенції є щонайменше сумнівним. Важливо відзначити, що, за даними ДПС, більшість авіакомпаній успішно пройшли попередні податкові перевірки, і лише в одному випадку було виявлено порушення при оподаткуванні лізингу. Решта перевірок не виявила жодних недоліків.
БЕБ підтверджує 4 кримінальні справи, але приховує деталі
УНН звернувся до Бюро економічної безпеки із запитом щодо кримінальних проваджень, пов’язаних з оподаткуванням лізингу повітряного транспорту у нерезидентів України. Редакцію цікавила кількість таких проваджень, кількість авіакомпаній, які фігурують у них, та правові підстави для їх відкриття. Окремо журналісти запитували, чи відомо БЕБ про те, що компанії, щодо яких ведеться досудове розслідування, успішно пройшли податкові перевірки, і чи не виникало у контролюючих органів питань до оподаткування лізингу. Найбільш важливим було питання щодо нормативних документів, на підставі яких БЕБ вважає авіалізинг роялті. Проте, відповіді на ці запитання редакція не отримала. БЕБ посилається на статтю 222 Кримінального процесуального кодексу України, яка регулює таємницю досудового розслідування. “Наразі надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 72025001220000026 від 22.05.2025, № 72025001220000001 від 08.01.2025, № 72024000220000003 від 06.02.2024 та № 72025001220000034 від 16.06.2025 не вбачається можливим”, – йдеться у відповіді БЕБ. Таким чином, Бюро відмовилося надавати будь-яку інформацію, навіть незважаючи на те, що редакція не запитувала відомості про конкретних фігурантів чи назви компаній. За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, у провадженні №72025001220000034 фігурують авіакомпанії “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Авіакомпанія Константа”. Кримінальна справа №72025001220000001 стосується “Скайлайн Експрес”, а №72024000220000003 – “Міжнародних авіаліній України” (МАУ). БЕБ також розслідує справу №72025001220000026 щодо “Рози Вітрів”. Щодо авіакомпанії “Урга”, то, за інформацією журналістів, БЕБ не згадало про кримінальне провадження №42025110000000326, хоча воно також перебуває на розгляді. У БЕБ вважають, що оприлюднення такої інформації може зашкодити повноті та об’єктивності розслідування, розкривши предмет, напрями, матеріали сторони обвинувачення та заплановані процесуальні дії.
БЕБ уникає пояснень щодо трактування авіалізингу
Незважаючи на це, БЕБ не надало жодних пояснень щодо того, якою нормою законодавства вони керуються, розглядаючи лізингові платежі за повітряні судна як роялті. Це викликає питання, адже податкове законодавство у сфері лізингу не змінювалося десятиліттями, а правоохоронні органи не мають повноважень самостійно змінювати його трактування. Хоча посилання на таємницю слідства може бути виправданим для захисту доказів чи інформації про учасників, воно не пояснює ширшого правового трактування, яке застосовує БЕБ і яке суттєво впливає на український авіаційний бізнес. БЕБ також не надало жодних прикладів успішної кваліфікації лізингових платежів за повітряні судна як “роялті” з 1991 року, що може свідчити про їх відсутність.
Причини виникнення проблеми з авіалізингом
Питання оподаткування авіалізингу є критично важливим для української авіаційної галузі. Більшість повітряних суден українських перевізників не є їхньою власністю, а експлуатуються на умовах лізингу. За даними Державного реєстру, 86% літаків українських авіакомпаній перебувають в оренді. Раніше Міністерство фінансів України, у відповідь на запит УНН, зазначило, що оподаткування операцій з авіалізингу здійснюється відповідно до Податкового кодексу та міжнародних договорів. Мінфін також нагадав про пункт 3.2 статті 3 Податкового кодексу, згідно з яким, якщо міжнародний договір встановлює інші правила, ніж Кодекс, застосовуються правила міжнародного договору. Міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування не передбачають можливості оподаткування авіалізингу як роялті. Міністерство також висловило готовність долучитися до розробки роз’яснень щодо оподаткування таких операцій. Наразі, поки Мінфін працює над єдиним підходом, а авіаційний бізнес закликає до усунення правової невизначеності, БЕБ продовжує розслідування, але публічно не пояснює правових підстав для свого трактування авіалізингу як роялті та вимог щодо сплати додаткового податку.
—
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є важливою для авіаперевізників та всіх, хто працює в авіаційній галузі України. Вона висвітлює потенційні ризики, пов’язані з трактуванням лізингових платежів як роялті, та підкреслює необхідність чітких правових роз’яснень від державних органів. Авіакомпаніям варто уважно стежити за розвитком подій та консультуватися з юристами для оцінки можливих наслідків.
Джерело