МОН радить університетам ущільнити навчальний процес через загрозу перебоїв з енергопостачанням. Рішення щодо суботніх занять та графіків навчальні заклади ухвалюватимуть автономно.
Міністерство освіти і науки України виступило з рекомендацією до вищих навчальних закладів розглянути можливість проведення занять у суботні дні протягом 2026/2027 навчального року. Така пропозиція покликана ущільнити освітній процес та забезпечити готовність до потенційних перебоїв з електропостачанням в осінньо-зимовий період. Про це 28 серпня повідомив заступник міністра освіти і науки України Микола Трофименко під час ефіру загальнонаціонального телемарафону, інформує УНН.
Важливо зазначити, що ця рекомендація не є обов’язковою, а конкретні навчальні графіки визначатимуться самими університетами.
Ключові аспекти
За словами Миколи Трофименка, лист Міністерства освіти і науки щодо організації освітнього процесу на 2026/2027 навчальний рік має виключно рекомендаційний характер. Він не передбачає запровадження обов’язкового шестиденного навчального тижня для українських університетів.
“Наш лист має рекомендаційний характер. Система вищої освіти в Україні є автономною, і кожен заклад самостійно визначає графіки освітнього процесу, режим навчання та методи реалізації цих графіків”, – підкреслив заступник міністра.
Йдеться про лист МОН від 20 серпня, який стосується організації освітнього процесу у вишах під час осінньо-зимового періоду 2026/2027 років. У документі міністерство закликає керівників університетів завчасно підготуватися до можливих ускладнень, пов’язаних із функціонуванням енергетичної інфраструктури, повітряними тривогами та іншими безпековими ризиками.
Одним із запропонованих варіантів є ущільнення навчального графіка. Для цього вишам рекомендується розглянути можливість проведення занять у суботу восени 2026 року та навесні 2027-го. Така гнучкість дозволить перенести частину навчального навантаження на періоди, коли ситуація з електро- та теплопостачанням може бути більш стабільною.
Варто наголосити, що документ не містить жодних вимог щодо переведення всіх вишів на шестиденний навчальний тиждень чи проведення занять кожної суботи протягом усього навчального року. Кожен університет, враховуючи власну специфіку та обставини, може самостійно вирішувати, чи доцільно проводити заняття по суботах, які саме суботи будуть навчальними, які дисципліни викладатимуться в ці дні та в якому форматі буде організовано навчальний процес.
Так само вищі навчальні заклади мають право самостійно коригувати тривалість семестрів, графіки екзаменаційних сесій, практик та інших елементів навчального процесу, дотримуючись чинного законодавства.
За необхідності, МОН також допускає можливість продовження освітнього процесу влітку 2027 року. Проте, такий підхід не рекомендується для студентів випускних курсів, для яких вчасне завершення навчання, проходження атестації та отримання документів про освіту є пріоритетними.
Альтернативні шляхи організації навчання від МОН
Проведення занять по суботах – це лише один з інструментів адаптації університетського життя до складних умов осінньо-зимового періоду. Серед інших рекомендацій Міністерства освіти і науки – ширше застосування дистанційних та асинхронних форматів навчання. Зокрема, у разі потреби вишам радять переводити в онлайн-формат лекційні заняття, індивідуальні завдання та певні форми контролю, залишаючи очні заняття переважно для тих видів робіт, які неможливо повноцінно реалізувати дистанційно.
Також закладам вищої освіти рекомендується максимально переводити навчальні матеріали в електронний вигляд. Це охоплює записи лекцій, онлайн-курси, матеріали для самостійного опрацювання, віртуальні лабораторні роботи та інструменти для самоперевірки, що дозволить студентам продовжувати навчання навіть за умови неможливості регулярного відвідування занять.
Окрему увагу у рекомендаціях МОН приділено забезпеченню енергетичної автономності університетів. Закладам освіти радять не обмежуватися використанням генераторів, а за можливості розвивати власні системи енергозабезпечення. Це може включати встановлення сонячних електростанцій, промислових акумуляторів, систем безперебійного живлення та іншого обладнання.
У випадку дефіциту енергоресурсів, університетам також пропонується концентрувати навчальний процес, роботу адміністративних служб та проживання студентів у найбільш захищених та енергоефективних будівлях. Деякі корпуси або інші приміщення можуть тимчасово не використовуватися.
Ще один важливий блок рекомендацій стосується облаштування та використання укриттів.
МОН рекомендує при плануванні графіків очних та змішаних форм навчання враховувати місткість захисних споруд. За можливості, їх слід облаштовувати так, щоб студенти могли продовжувати навчання у безпечних умовах під час тривалих повітряних тривог.
Університетам також радять створювати резервні копії критично важливих даних, користуватися захищеними хмарними сервісами та мати альтернативні варіанти зв’язку на випадок відсутності електроенергії чи інтернету.
За необхідності, вищі навчальні заклади можуть укладати угоди з місцевими органами влади, підприємствами, культурними та спортивними установами щодо тимчасового використання їхніх приміщень для організації освітнього процесу.
Окремо МОН наголошує на важливості психологічного супроводу студентів та співробітників університетів, спрямованого на профілактику емоційного виснаження та професійного вигорання.
Крім того, університетам рекомендується мати резерви пального, забезпечити стабільну роботу систем опалення та водопостачання, автономне живлення ключових об’єктів та надійні системи оповіщення.
Причини пропозицій МОН щодо коригування графіків
Основною причиною є потенційні нові атаки росії на українську енергетичну інфраструктуру, що може призвести до перебоїв з електро- та теплопостачанням. Міністерство прагне уникнути хаотичного припинення навчального процесу під час опалювального сезону.
Ущільнення графіка дозволить провести частину занять раніше, у більш сприятливий період, і, за потреби, скоротити кількість навчальних днів у найхолодніші місяці.
Приклади зміни графіків у деяких університетах
Деякі українські університети почали переглядати організацію навчального процесу ще до появи рекомендаційного листа МОН. Зокрема, Київський національний університет імені Тараса Шевченка повідомив про перенесення десяти навчальних днів з кінця листопада та початку грудня на суботи вересня, жовтня та листопада.
Частина занять, запланованих на період з 23 листопада до 4 грудня, була перенесена на визначені суботи осіннього семестру.
Суботні заняття в КНУ переважно планують проводити в першій половині дня, із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій.
Університет пояснив своє рішення необхідністю мінімізувати ризики для освітнього процесу в разі можливих перебоїв з електро- та теплопостачанням наприкінці осені та на початку зими.
У результаті, теоретичну частину першого семестру в університеті планують завершити раніше, після чого перейти до контрольних заходів.
Чи можуть університети відмовитися від суботніх занять?
Українське законодавство гарантує автономію вищих навчальних закладів в питаннях організації освітнього процесу. Університети мають право самостійно визначати форми навчання, графіки освітнього процесу, види навчальних занять та способи їх проведення.
Крім того, листи, методичні рекомендації та роз’яснення від органів виконавчої влади самі по собі не є нормативно-правовими актами і не можуть встановлювати обов’язкових правил для всіх університетів, якщо такі вимоги прямо не передбачені законодавством.
Таким чином, лист МОН від 20 серпня не означає автоматичного переходу українських студентів на шестиденний навчальний тиждень. Остаточне рішення щодо використання субот, запровадження дистанційного навчання, перенесення занять чи зміни тривалості семестру ухвалюватиме адміністрація кожного вищого навчального закладу, враховуючи безпекову та енергетичну ситуацію.
Контекст
Підготовка університетів до нового опалювального сезону відбувається не лише через коригування навчальних графіків. У 2026 році уряд виділив 600 мільйонів гривень (приблизно 15,3 мільйона доларів США) на підвищення енергетичної стійкості державних закладів вищої освіти системи МОН.
Основну частину цих коштів передбачено спрямувати на реалізацію капітальних проєктів, пов’язаних із встановленням когенераційних установок, сонячних електростанцій, систем накопичення енергії та іншого обладнання. Це має забезпечити автономну роботу навчальних корпусів, гуртожитків, лабораторій та укриттів у разі перебоїв з централізованим енергопостачанням.
Порада від АіФ UA: Ця інформація допоможе студентам та їхнім батькам зрозуміти можливі зміни у розкладі навчання в університетах на наступний навчальний рік. Знання про рекомендації МОН та автономію вишів дозволить краще підготуватися до осінньо-зимового періоду, враховуючи потенційні виклики з енергопостачанням.