Держава інвестує 100 мільйонів гривень у синергію науки та бізнесу: старт програми інновацій
У 2026 році українська держава планує виділити 100 мільйонів гривень для стимулювання спільних науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт. Ці кошти будуть спрямовані на проєкти, що поєднують потенціал наукових установ та потребу технологічного бізнесу. Державне співфінансування становитиме від 50% до 65%, а тривалість таких проєктів обмежуватиметься 18 місяцями.
Кабінет міністрів України започатковує пілотний механізм державної підтримки прикладних наукових досліджень та розробок, які виконуватимуться спільно науковими установами, університетами та представниками технологічного бізнесу. Ця ініціатива покликана посилити зв’язок між академічною наукою та промисловістю.
Про це інформує УНН, посилаючись на дані Кабінету міністрів та Міністерства освіти і науки України.
Ключові аспекти програми
У 2026 році на реалізацію цієї програми передбачено фінансування у розмірі 100 мільйонів гривень. Частка державної участі у співфінансуванні проєктів варіюватиметься від 50% до 65% загальної вартості, залежно від розміру підприємства-замовника.
Основна мета нового механізму — зблизити актуальні потреби українського технологічного сектору з науковим потенціалом державних вишів та дослідницьких інститутів. Передбачається модель, де компанія визначає конкретну технологічну, виробничу чи інженерну проблему, а наукова спільнота розробляє дієве рішення, придатне для впровадження у виробничі процеси.
Таким чином, держава планує підтримати не лише фундаментальні дослідження, але й, перш за все, прикладні проєкти, які мають чіткого потенційного замовника та перспективу практичного застосування. Очікується, що ця програма значно скоротить шлях від наукової ідеї до готової технології, продукту чи інноваційного рішення.
Особливу увагу буде приділено розробкам, що можуть бути використані для потреб оборони України, а також для модернізації ключових галузей економіки.
Виділені 100 мільйонів гривень є державним внеском, але успішна реалізація проєктів вимагатиме і залучення власних коштів бізнесу, що зацікавлений у конкретній розробці.
Рівень державного фінансування залежатиме від масштабу компанії: малий бізнес може отримати до 65% покриття вартості проєкту, середній — до 60%, а великий — до 50%. Залишок фінансування має забезпечити компанія-ініціатор, що підтверджує її реальний інтерес до результатів дослідження та готовність до подальшого впровадження.
Максимальна тривалість кожного дослідницького або дослідно-конструкторського проєкту становитиме 18 місяців.
Пріоритетні напрями розробок
Одним із ключових пріоритетів програми визначено сфери національної безпеки та оборони. Це охоплює дослідження та розробки у галузі озброєнь, військової техніки, роботизованих систем, новітніх матеріалів, інформаційних технологій та інших рішень для потреб сектору безпеки.
Водночас програма не обмежується лише оборонними проєктами. Міністерство освіти і науки також визначило пріоритетами технології транспортування енергії, підвищення енергоефективності, ресурсозбереження та розвиток альтернативних джерел енергії.
Окремо виділено напрями, пов’язані з високотехнологічним транспортом, ракетно-космічною галуззю, авіа- та суднобудуванням.
Планується підтримка досліджень у сфері створення нових матеріалів, технологій їх виробництва, обробки та з’єднання, включаючи наноматеріали та нанотехнології. Серед пріоритетів також — модернізація агропромислового комплексу, медичні технології, нове медичне обладнання, методи лікування та фармацевтичні розробки.
Крім того, програма охоплюватиме екологічно чисті виробничі технології, природоохоронні рішення, сучасні інформаційно-комунікаційні технології та робототехніку.
Формування перших конкурсних проєктів
Підготовка до запуску першого конкурсу розпочалася ще до офіційного рішення уряду. 19 серпня Міністерство освіти і науки оголосило збір технологічних та виробничих запитів від українських компаній. Бізнесу запропонували визначити технологічні виклики, які підприємства не можуть вирішити самостійно та потребують залучення наукової експертизи.
На цьому етапі компаніям не потрібно надавати повне технічне завдання чи готовий проєкт. Достатньо описати проблему, потребу у конкретній технології, продукті чи технічному рішенні. Ці запити стануть основою для визначення тем першого конкурсного відбору.
Запропонована модель передбачає чіткий ланцюжок: бізнес ідентифікує технологічну проблему, наукова команда пропонує її вирішення, а держава спільно з компанією фінансує реалізацію дослідження або розробки.
Виконавці досліджень
До реалізації проєктів залучатимуться команди державних університетів та наукових установ. Це дозволить максимально використати наявну наукову інфраструктуру, лабораторії та накопичені знання українських дослідників для вирішення прикладних завдань підприємств. Одночасно, програма створить для наукових установ додаткове джерело фінансування та стимулюватиме роботу над розробками, що мають чіткого потенційного користувача.
У проєкті порядку, який МОН раніше виносило на громадське обговорення, передбачалася можливість укладення тристороннього договору між Міністерством освіти і науки, науковою установою чи університетом та компанією-ініціатором. Цей документ визначатиме обсяги та порядок фінансування, очікувані результати, строки виконання робіт, а також питання щодо прав на створену інтелектуальну власність.
Особливо важливим є аспект розподілу прав на інтелектуальну власність, оскільки від умов використання патентів, технологій чи програмного забезпечення залежатиме можливість їх подальшої комерціалізації та серійного виробництва.
Додаткові параметри конкурсного відбору
Хоча механізм програми запущено, деякі параметри майбутнього конкурсного відбору будуть деталізовані безпосередньо у конкурсній документації. Це стосується максимального розміру державного фінансування одного проєкту, конкретного переліку допустимих витрат, процедури подання заявок та їхньої експертної оцінки.
Також будуть чітко визначені критерії оцінки технологічної перспективності проєктів, їхньої практичної цінності, можливості впровадження та потенційного економічного чи оборонного ефекту.
Важливе місце займуть правила розподілу прав на результати досліджень та інтелектуальну власність між бізнесом та науковою установою.
Історичний контекст
Розробка нового механізму співпраці науки та бізнесу розпочалася наприкінці 2025 року. У грудні Міністерство освіти і науки ініціювало громадське обговорення проєкту постанови щодо запуску спільних наукових досліджень із бізнесом.
Метою ініціативи було створення системи, за якої державні кошти спрямовуються на розробки, що відповідають актуальним технологічним потребам українських підприємств. Фінансування цієї програми було закладено у державному бюджеті на 2026 рік.
Для конкурсу, який на етапі підготовки мав робочу назву “Бізнес і наука”, було передбачено близько 100 мільйонів гривень.
Запуск цієї програми розглядається як спроба вирішити давню проблему української науки — слабкий зв’язок між науковими дослідженнями та їхнім практичним застосуванням у промисловості.
Через обмежений попит бізнесу на наукові розробки значна частина результатів досліджень залишалася нереалізованою. Новий механізм має змінити цю тенденцію: компанії безпосередньо братимуть участь у формуванні тематики досліджень, співфінансуватимуть частину робіт і будуть зацікавлені у подальшому використанні отриманих технологій.
Для держави програма має також оборонне значення, дозволяючи спрямувати науковий потенціал на вирішення технологічних завдань, необхідних українському оборонно-промисловому комплексу.
Ефективність нової програми залежатиме від швидкості проведення першого конкурсу, залучення до нього технологічного бізнесу та забезпечення реального впровадження профінансованих розробок.
Нагадування
Напередодні українські виробники озброєнь висловили занепокоєння щодо можливих перебоїв у постачанні продукції на фронт.
Порада від АіФ UA: Ця державна програма відкриває чудові можливості для українських компаній, які потребують інноваційних рішень, але не мають достатніх ресурсів для самостійних наукових розробок. Якщо ваш бізнес стикається з технологічними викликами, зверніть увагу на цю ініціативу — вона може стати ключем до розвитку та впровадження нових продуктів і технологій, що посилить вашу конкурентоспроможність.