Антигістамінні засоби під час війни: як стрес впливає на лікування алергії

27 Серпня 2026 10:30 RSS Стрічка, Алергічні захворювання, Корисно для фармацевта, Ліки, лікарські препарати та засоби. Ціни на ліки, Новини фармацевтики та фармації, Сезонні захворювання, Фармацевтика та фармація, Фармацевтичні компанії Поділитися

Українці продовжують жити в умовах постійного психоемоційного напруження, що негативно впливає на здоров’я. Тривалі повітряні тривоги, порушення сну, невизначеність та постійна адаптація до змін формують хронічне стресове навантаження. На цьому тлі алергічні захворювання також загострюються. Наукові дослідження підтверджують, що психологічний стрес не лише посилює сприйняття симптомів алергії, але й впливає на механізми алергічного запалення, зокрема через активацію тучних клітин та нейроімунні шляхи (Kempuraj D. et al., 2017; Theoharides T.C., 2020). Важливо розуміти, що стрес не вимагає окремої стратегії лікування алергічного риніту чи кропив’янки, проте може змінювати пріоритети при виборі медикаментів. Особливу увагу слід звертати на вплив препарату на центральну нервову систему (ЦНС), когнітивні функції, денну активність та здатність до концентрації. Тож, яким має бути антигістамінний препарат (АГП) для пацієнта, який одночасно бореться з алергією та переживає тривалий психоемоційний стрес?

Коли алергія та стрес взаємодіють

Зв’язок між психологічним стресом та перебігом алергічних захворювань має міцне наукове підґрунтя. Під час стресових станів активуються нейроендокринні системи, зокрема та, що відповідає за вивільнення кортикотропін-рилізинг-гормону (КРГ). Ці сигнали, через специфічні рецептори, можуть впливати на тучні клітини – ключові елементи алергічного запалення. У відповідь тучні клітини вивільняють медіатори, які беруть участь у розвитку запальної реакції. Цей процес також може бути модифікований нейроімунними сигналами, такими як нейротензин, субстанція Р та інтерлейкін-33 (Kempuraj D. et al., 2017; Theoharides T.C., 2020). Таким чином, психологічний стрес може стати фактором, що посилює алергічне запалення та ускладнює перебіг захворювання. Дослідження осіб, які тривалий час перебувають під сильним стресом, свідчать про зв’язок між хронічним стресом, змінами в імунній відповіді та запальними процесами (Groer M.W. et al., 2015). Для українців, які живуть в умовах війни, це має особливе значення. Хронічне психоемоційне навантаження може ускладнювати контроль симптомів алергії. Однак, це не означає необхідності розробки нової схеми лікування. Йдеться про більш ретельну оцінку властивостей конкретного препарату та його впливу на повсякденне життя пацієнта.

Самі алергічні захворювання суттєво знижують якість життя. Нежить, свербіж, чхання, нічні напади кропив’янки можуть спричиняти безсоння, знижувати денну активність та концентрацію уваги. У свою чергу, поганий сон посилює втому та знижує здатність протистояти стресу. Сучасні дослідження підтверджують зв’язок алергічного риніту та кропив’янки з порушеннями сну, погіршенням якості життя та повсякденного функціонування (Feng X. et al., 2026; Liu H. et al., 2026).

У пацієнтів, які одночасно переживають хронічний стрес воєнного часу та симптоми алергічного риніту чи кропив’янки, ці два навантаження накладаються. Саме тому при виборі АГП важливо враховувати не лише ефективність проти симптомів алергії, але й потенційний вплив на центральну нервову систему (ЦНС).

Чи впливає воєнний стрес на вибір АГП?

Базовий підхід до лікування алергічного риніту та кропив’янки під час війни залишається незмінним – застосування АГП. Однак, коли значна частина пацієнтів вже страждає від порушень сну, підвищеної тривожності, втоми або потребує високої концентрації уваги, важливо уникати додаткового фармакологічного навантаження на ЦНС.

АГП першого покоління мають здатність проникати через гематоенцефалічний бар’єр, що може викликати седативний ефект. Це проявляється сонливістю, зниженням концентрації, уповільненням психомоторних реакцій та погіршенням когнітивних функцій (Simons F.E. et al., 2008). У звичайних умовах ці ефекти вже можуть обмежувати активність пацієнта. В умовах хронічного стресу, недосипання або необхідності швидкої реакції, їхня значущість зростає.

Мінімальний вплив на ЦНС – ключовий критерій вибору

Одним з об’єктивних показників потенційного впливу АГП на ЦНС є ступінь зайнятості церебральних H1-рецепторів. Тому сучасні рекомендації щодо лікування алергічних захворювань віддають перевагу АГП другого покоління, які мінімально проникають у ЦНС і мають низький ризик седативного впливу (Kawauchi H. et al., 2019).

До цієї категорії належить біластин – діюча речовина препарату НІКСАР® від європейського виробника BERLIN-CHEMIE / MENARINI¹.

Одне з досліджень показало низький рівень зв’язування біластину з H1-рецепторами головного мозку порівняно з АГП першого покоління, що підтверджує його мінімальне проникнення в ЦНС.

Важливо, що низький потенціал впливу на ЦНС також підтверджено в дослідженнях, що оцінювали когнітивні та психомоторні функції. Зокрема, в експерименті зі здоровими добровольцями в умовах барокамери одноразовий прийом біластину в дозі 20 мг не призводив до погіршення пильності та когнітивної працездатності (Farré M. et al., 2014).

Це відрізняє біластин (НІКСАР®) від седативних та деяких неседативних АГП. Це має пряме клінічне значення для пацієнтів, які вже відчувають наслідки хронічного стресу: втому, порушення сну або зниження концентрації. Адже мета лікування – не лише контроль симптомів алергії, а й уникнення додаткових обмежень для повсякденної активності.

Яким має бути сучасний АГП?

Згідно з міжнародними настановами ARIA (Allergic Rhinitis and its Impact on Asthma) та EAACI (European Academy of Allergology and Clinical Immunology), концепція «ідеального» АГП передбачає високу селективність до H1-рецепторів, швидке настання ефекту, тривалу дію (до 24 годин) та відсутність седативного, антихолінергічного та кардіотоксичного впливу.

Серед сучасних антигістамінних препаратів другого покоління біластин, що є діючою речовиною препарату НІКСАР®, найповніше відповідає характеристикам «ідеального» препарату та демонструє сприятливий профіль безпеки у пацієнтів різних вікових груп (від дітей шкільного віку до літніх людей) (Ridolo E. et al., 2015; Church M.K. et al., 2020; Canonica G.W. et al., 2024).

Зауважимо, що лікарський засіб НІКСАР® – це оригінальний біластин², доступний у двох дозуваннях: 20 мг для дорослих та дітей віком від 12 років³ та, за оновленими даними, 10 мг для дітей віком 2–11 років із масою тіла не менше 15 кг⁴.

Важливо, що низький потенціал впливу на ЦНС підтверджувався і в дослідженнях, де оцінювали когнітивні та психомоторні функції. Зокрема, в дослідженні за участю здорових добровольців в умовах барокамери одноразовий прийом біластину в дозі 20 мг не спричиняв погіршення пильності та когнітивної працездатності (Valk P.J. et al., 2016). Звісно, результати такого дослідження не можуть повністю моделювати реальність повсякденного життя під час війни. Однак вони демонструють важливу фармакологічну властивість препарату – мінімальний вплив на функції, необхідні для концентрації та психомоторної активності, під час роботи, керування автомобілем чи виконання інших повсякденних завдань, особливо в умовах стресу, наприклад, під час повітряних тривог.

Важливий аспект – супутня терапія

У стані хронічного стресу частина пацієнтів може одночасно приймати кілька препаратів, зокрема седативні, анксіолітики або снодійні засоби для корекції тривожних розладів. Тому при виборі АГП важливо враховувати потенційні взаємодії між лікарськими засобами.

Біластин (НІКСАР®) не метаболізується в організмі та не взаємодіє з системою цитохрому Р450, що суттєво знижує ризик міжлікарських взаємодій. Це важливий аспект для пацієнтів, які часто приймають декілька препаратів одночасно.

Крім того, біластин відзначається швидким початком дії та тривалістю ефекту понад 24 години при однократному прийомі, що може забезпечити зручний режим дозування (Wang X.Y. et al., 2016). Це особливо актуально в умовах непередбачуваного розпорядку дня, коли пацієнт не завжди може дотримуватися чіткого графіка прийому ліків.

Клінічно значущим є той факт, що біластин (НІКСАР®) не посилює пригнічувальну дію на ЦНС у поєднанні з алкоголем або транквілізаторами, а також не потребує корекції дози для літніх пацієнтів та при нирковій чи печінковій недостатності (Church M.K. et al., 2020).

Отже, воєнний стрес не змінює принципи антигістамінної терапії, але робить профіль безпеки препарату щодо впливу на ЦНС одним з ключових критеріїв індивідуального вибору. Це посилює значення характеристик, які дозволяють ефективно контролювати симптоми алергічних розладів, таких як алергічний риніт та кропив’янка, без негативного впливу на сон, денну активність, концентрацію уваги та психомоторні функції.

Зокрема, в умовах війни та постійного стресу, оригінальний препарат НІКСАР®² на основі біластину, призначений для лікування алергічного риніту та кропив’янки^{3, 4}, є зручним та практичним вибором. Важливо, що лікарський засіб НІКСАР® (біластин) можна приймати в будь-яких умовах без корекції дози при нормальній функції нирок та печінки або з урахуванням літнього віку^{3, 4}.

Також варто відзначити спрощений режим дозування препарату НІКСАР® для полегшення симптомів алергічного ринокон’юнктивіту (сезонного та цілорічного) та кропив’янки – 1 таблетка 1 раз на добу^{3, 4}. Це є одним із ключових аспектів покращення прихильності до лікування, особливо у пацієнтів з хронічними захворюваннями, що потребують тривалої терапії.

Інна Грабова ¹ За даними Державного реєстру лікарських засобів (www.drlz.com.ua). ² За даними Переліку оригінальних (інноваційних) лікарських засобів (www.dec.gov.ua). ³ Інструкція для медичного застосування препарату НІКСАР®, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України від 20.10.2025 р. № 1594, РП UA/13866/01/01. Лікарський засіб, що відпускається без рецепта лікаря (www.drlz.com.ua). ⁴ Інструкція для медичного застосування препарату НІКСАР® 10 мг, затверджена наказом МОЗ України від 07.04.2026 р. № 477, РП UA/13866/02/01. Лікарський засіб, що відпускається за рецептом лікаря (www.drlz.com.ua).

Список використаної літератури

1. Theoharides T.C. (2020) The impact of psychological stress on mast cells. Ann. Allergy Asthma Immunol., Oct; 125(4): 388–392. doi: 10.1016/j.anai.2020.07.007. Epub 2020 Jul 17. PMID: 32687989.
2. Kempuraj D., Selvakumar G.P., Thangavel R. et al. (2017) Mast Cell Activation in Brain Injury, Stress, and Post-traumatic Stress Disorder and Alzheimer’s Disease Pathogenesis. Front Neurosci., Dec 12; 11: 703. doi: 10.3389/fnins.2017.00703. PMID: 29302258; PMCID: PMC5733004.
3. Groer M.W., Kane B., Williams S.N., Duffy A. (2015) Relationship of PTSD Symptoms With Combat Exposure, Stress, and Inflammation in American Soldiers. Biol. Res. Nurs., May; 17(3): 303–10. doi: 10.1177/1099800414544949. Epub 2014 Sep 7. PMID: 25202037.
4. Feng X., Gu Z., Wang Y. (2026) The relationship between allergic rhinitis and sleep disorders and mental health. Front Allergy, Apr 10; 7: 1806555. doi: 10.3389/falgy.2026.1806555. PMID: 42039780; PMCID: PMC13106524.
5. Liu H., Ma Y., Li X. et al. (2026) Sleep disturbances and psychological factors as mediators between gastrointestinal symptoms and disease severity in chronic spontaneous urticaria. World Allergy Organ. J., Mar 5; 19(3): 101348. doi: 10.1016/j.waojou.2026.101348. PMID: 41815952; PMCID: PMC12972525.
6. Simons F.E., Simons K.J. (2008) H1 antihistamines: current status and future directions. World Allergy Organ. J., Sep; 1(9): 145–55. doi: 10.1186/1939-4551-1-9-145. PMID: 23282578; PMCID: PMC3650962.
7. Kawauchi H., Yanai K., Wang D.Y. et al. (2019) Antihistamines for Allergic Rhinitis Treatment from the Viewpoint of Nonsedative Properties. Int. J. Mol. Sci., Jan 8; 20(1): 213. doi: 10.3390/ijms20010213. PMID: 30626077; PMCID: PMC6337346.
8. Ridolo E., Montagni M., Bonzano L. et al. (2015) Bilastine: new insight into antihistamine treatment. Clin. Mol. Allergy, Apr 15; 13(1): 1. doi: 10.1186/s12948-015-0008-x. PMID: 25878559; PMCID: PMC4397738.
9. Church M.K., Tiongco-Recto M., Ridolo E., Novák Z. (2020) Bilastine: a lifetime companion for the treatment of allergies. Current Medical Research and Opinion, 36(3): 445–454. doi.org/10.1080/03007995.2019.1681134.
10. Canonica G.W., Kuna P., Maurer M. et al.; Delphi Study Group (2024) Bilastine for the treatment of allergic rhinoconjunctivitis and urticaria: results from an international Delphi study. Drugs Context, May 1; 13: 2024–2–3. doi: 10.7573/dic.2024-2-3. PMID: 38742145; PMCID: PMC11090268.
11. Farré M., Pérez-Mañá C., Papaseit E. et al. (2014) Bilastine vs. hydroxyzine: occupation of brain histamine H1 -receptors evaluated by positron emission tomography in healthy volunteers. Br. J. Clin. Pharmacol., Nov; 78(5): 970–80. doi: 10.1111/bcp.12421. PMID: 24833043; PMCID: PMC4243871.
12. Wang X.Y., Lim-Jurado M., Prepageran N. et al. (2016) Treatment of allergic rhinitis and urticaria: a review of the newest antihistamine drug bilastine. Ther. Clin. Risk Manag., Apr 13; 12: 585–97. doi: 10.2147/TCRM.S105189. PMID: 27110120; PMCID: PMC4835134.
13. Valk P.J., Simons R., Jetten A.M. et al. (2016) Cognitive Performance Effects of Bilastine 20 mg During 6 Hours at 8000 ft Cabin Altitude. Aerosp. Med. Hum. Perform., Jul; 87(7): 622–7. doi: 10.3357/AMHP.4522.2016. PMID: 27503042.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді

Порада від АіФ UA:

Ця стаття надає цінну інформацію для пацієнтів, які страждають на алергічні захворювання, особливо в умовах тривалого стресу. Вибір антигістамінного препарату, який мінімально впливає на центральну нервову систему, може суттєво покращити якість життя, зберігаючи працездатність та концентрацію уваги. Дізнайтеся більше про препарат НІКСАР® та його переваги для вашого здоров’я.

Джерело