Лікар Віталій Русаков з клініки Odrex, якого звинувачують у медичній недбалості, намагається довести, що в США медичних працівників практично не притягують до кримінальної відповідальності за смерть пацієнтів. Проте наведені ним приклади фактично спростовують цю тезу.
У справі про загибель бізнесмена Аднана Ківана судові органи наразі досліджують докази щодо можливої медичної недбалості з боку лікарів Odrex Віталія Русакова та Марини Бєлоцерковської. Обвинувачені свою провину не визнають. Варто зазначити, що один із лікарів веде власну публічну інформаційну кампанію, пов’язану з цією справою, про що повідомляє видання УНН.
Судовий процес триває вже понад вісім місяців. Приблизно стільки ж часу хірург Віталій Русаков коментує хід справи у соціальних мережах, намагаючись переконати свою аудиторію у власній версії подій. У цих коментарях дедалі менше уваги приділяється обставинам смерті Аднана Ківана та ролі медичних працівників, а все більше уваги зосереджується на проблемах української системи правосуддя.
Лікар вибірково цитує американські прецеденти та проводить паралелі з українськими реаліями. Його основна теза звучить просто: за медичну недбалість лікар нібито не повинен нести кримінальну відповідальність, якщо немає доказів свідомих та систематичних злочинних дій.
Віталій Русаков, хірург клініки Odrex, є одним з обвинувачених у справі про смерть бізнесмена Аднана Ківана.
Приклад смерті Джоан Ріверс
Першим кейсом, який наводить Русаков, є справа про смерть відомої американської телеведучої Джоан Ріверс. Вона померла у 2014 році після медичної процедури, проведеної у приватній клініці Нью-Йорка. Русаков наголошує, що ця справа завершилася виплатою грошової компенсації, а лікарі уникнули тюремного ув’язнення.
Однак він свідомо оминає важливий аспект: смерть Ріверс була офіційно класифікована як ускладнення лікувальної процедури, а медична недбалість не була встановлена як пряма причина її загибелі. Отже, цей випадок жодним чином не підтверджує тезу, що встановлена медична недбалість, яка спричинила смерть, не може мати кримінальних наслідків у Сполучених Штатах.
Справа нейрохірурга Крістофера Данча
Другий приклад стосується нейрохірурга Крістофера Данча, який завдав серйозних травм десяткам пацієнтів і зрештою був засуджений до довічного ув’язнення. Русаков представляє цю справу як доказ того, що американського лікаря можуть ув’язнити лише тоді, коли він фактично перетворюється на “монстра”.
Крім того, Русаков стверджує, що Данч став першим лікарем у США, якого притягли до кримінальної відповідальності за дії, вчинені під час професійної діяльності. Проте, це також не відповідає дійсності. Данч справді став першим американським лікарем, який отримав довічне ув’язнення, але до кримінальної відповідальності медиків у США притягували й раніше.
Одним із найвідоміших прикладів є справа особистого лікаря Майкла Джексона, Конрада Мюррея. У 2011 році його визнали винним у ненавмисному спричиненні смерті через недбалість і засудили до чотирьох років позбавлення волі. У цій справі загинув один пацієнт.
Кейс “Берлін проти Натан”
У своєму третьому прикладі Русаков розповідає про пацієнтку, яка, за його словами, безпідставно звинуватила лікаря у недбалості, а згодом сама разом з адвокатами була покарана судом. Однак Русаков не згадує ключовий факт: Апеляційний суд пізніше скасував це рішення, дійшовши висновку, що вимоги не мали належних юридичних підстав.
Маніпулятивним виглядає не лише спосіб викладення історій Русаковим, але й його теза про те, що в Україні кримінальна справа нібито загрожує “будь-якому лікарю, який не зміг врятувати пацієнта”.
Насправді, Стаття 140 Кримінального кодексу України передбачає зовсім інше. Для притягнення до відповідальності необхідно довести неналежне виконання професійних обов’язків через недбале або несумлінне ставлення, настання тяжких наслідків для пацієнта та наявність прямого причинно-наслідкового зв’язку між цими двома факторами. Отже, сам факт смерті пацієнта не робить лікаря винним автоматично. Саме тому у справі Аднана Ківана суд зараз ретельно досліджує медичну документацію, висновки експертиз та інші докази.
Віталій Русаков, безумовно, має право не визнавати свою провину та публічно захищати свою позицію. Однак вибіркове трактування американських судових справ та спрощене зведення системи українського правосуддя до формули “не врятував пацієнта – отримав кримінальну справу” може бути спробою публічного виправдання власних помилок та формування образу жертви.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація допоможе вам краще зрозуміти, як правова система реагує на випадки медичної недбалості як в Україні, так і за кордоном. Важливо пам’ятати, що звинувачення не дорівнюють вироку, а реальна відповідальність настає лише за доведеної вини згідно із законом.