Китай висловив намір захищати свої національні інтереси у відповідь на плани Сполучених Штатів щодо розширення санкцій проти Ірану та його торговельних партнерів. Пекін є ключовим імпортером іранської нафти.
Керівництво Китайської Народної Республіки заявило про свою рішучість обстоювати власні економічні інтереси, реагуючи на оголошення Сполучених Штатів Америки про запровадження нових обмежувальних заходів проти Ірану та його країн-партнерів. Про це повідомляє УНН, посилаючись на інформацію BBC.
Ключові аспекти
Речник китайського зовнішньополітичного відомства, Лінь Цзянь, підкреслив, що Китай категорично засуджує так звані “неправомірні односторонні санкції” та має намір вжити “усіх необхідних заходів” для захисту своїх законних прав.
Ця заява прозвучала невдовзі після того, як міністр фінансів США, Скотт Бессент, анонсував нові санкційні кроки, попередивши, що будь-яка держава, яка здійснює фінансову співпрацю з Іраном, зіткнеться з міжнародною ізоляцією.
Китай залишається найбільшим покупцем іранської нафти, хоча обсяги торгівлі дещо знизилися через американську блокаду іранських портів.
За словами Лінь Цзяня, “економічне співробітництво між Китаєм та Іраном завжди відповідало нормам міжнародного права і не повинно бути об’єктом перешкоджання чи порушень”.
Бессент охарактеризував заплановані санкції як “наймасштабніший фінансовий наступ в історії” проти Ірану, висловивши побоювання, що банки та комерційні структури, які не розірвуть зв’язки з Тегераном, будуть піддані ізоляції разом з ним.
Хоча посадовець утримався від згадки конкретних країн, він зазначив, що президент США Дональд Трамп особисто звертатиметься до світових лідерів з “конкретними проханнями припинити співпрацю з цим режимом”.
Відповідаючи на запитання щодо китайських банків, Бессент чітко заявив: “Ніхто не виключений з-під дії американських санкцій”.
Ця ситуація виникає напередодні запланованих переговорів між Дональдом Трампом та лідером Китаю Сі Цзіньпіном, які мають відбутися наступного місяця. Вашингтон, імовірно, стурбований можливими контрзаходами з боку Пекіна, враховуючи домінуючу роль Китаю у переробці рідкісноземельних металів та інших критично важливих мінералів, що є основою для багатьох високотехнологічних виробництв.
Нагадаємо, що Пекін вже посилював експортний контроль над рідкісноземельними елементами під час попередніх торговельних переговорів зі Сполученими Штатами.
Реакція Китаю послідувала за заявою міністра економіки Ірану Алі Маданізаде, який висловив упевненість, що Тегеран “повністю готовий” до розширених санкцій, які, на його думку, стануть “черговою поразкою” для США.
“Уряд готовий, був готовий і має дворічний план дій на випадок таких подій”, – зазначив він в ефірі державного телебачення.
“Ми також маємо власні інструменти та розуміємо, як вести цю гру”, – додав він, підкресливши, що Тегеран “довго чекав на реалізацію цих планів”.
Сполучені Штати назвали свої останні санкційні заходи “Операцією “Економічний ізгой”” (Operation Economic Outcast) і описали їх як “економічний день “Д”” (economic D-Day) проти Ірану.
Це сталося майже через півроку після початку збройного конфлікту.
Відтоді конфлікт спричинив глобальне зростання цін на нафту, а Тегеран фактично блокує експорт через Ормузьку протоку – життєво важливий шлях для світової економіки. США також обмежили морське сполучення через власну блокаду.
Останні спроби вирішити конфлікт дипломатичним шляхом не увінчалися успіхом, а 60-денне перемир’я офіційно завершилося минулого тижня без жодних ознак врегулювання.
З оголошенням про нові санкції міністр фінансів США заявив, що Америка “більше не контролює іранську загрозу, ми її зупиняємо”.
Іран вже перебуває під потужним тиском американських санкцій, але, за словами Бессента, ці заходи є більш комплексними.
Він пояснив, що Міністерство фінансів США відстежило фінансові канали, посередників та мережі, які використовує Іран для обходу санкцій щодо торгівлі нафтою, застосувавши санкції до майже 60 організацій, фізичних осіб та суден.
Однак, ще до офіційної реакції Китаю, аналітики висловили сумніви щодо ефективності останніх кроків.
Девід Окслі, провідний економіст з питань клімату та сировинних товарів у Capital Economics, припустив для BBC, що прямий вплив на енергетичні доходи Ірану буде “незначним”.
“Ми припускаємо, що новий пакет матиме лише обмежений безпосередній вплив на потоки іранської енергії у короткостроковій перспективі”, – додав він.
Частково це пояснюється тим, що близько 90% іранської нафти надходить до Китаю, який “в минулому не визнавав санкцій США і навряд чи буде заляканий цього разу”, зазначив Окслі.
Алі Ваез, заступник директора програми “Близький Схід та Північна Африка” Міжнародної кризової групи, висловився так: “Загалом, китайці виступають проти односторонніх санкцій. Вони підтримують багатосторонні чи міжнародні санкції, але односторонні санкції, запроваджені США, вони завжди вважали нелегітимними”.
Хоча сусіди Ірану, такі як Пакистан, Туреччина та Ірак, прагнуть підтримувати добрі відносини зі США, вони “не можуть дозволити собі розірвати зв’язки з Іраном”, заявив Ваез у програмі Today на BBC Radio 4.
Він також зазначив, що економічний тиск на Тегеран “не працює”, оскільки іранський режим готовий “витримати будь-який біль” і перекласти його на народ.
Серед інших торговельних партнерів, на яких може вплинути заява США, – Індія та Росія, які ще не відреагували.
Порада від АіФ UA:
Ця новина є важливою для розуміння глобальної геополітичної та економічної ситуації, особливо для тих, хто цікавиться міжнародними відносинами, енергетичним ринком та впливом санкцій на світову торгівлю. Вона показує складність відносин між ключовими гравцями та їхню готовність захищати власні інтереси, що може мати далекосяжні наслідки для бізнесу та споживачів у різних країнах.