Близько третини усіх звернень від підприємців до Ради бізнес-омбудсмена, що стосуються правоохоронних органів, спрямовуються проти Бюро економічної безпеки (БЕБ). Така ситуація спостерігається вже другий рік поспіль. Бізнесмени найчастіше скаржаться на арешти майна та правомірність проведення слідчих дій.
Кожна третя скарга – на БЕБ
Відповідно до даних Ради бізнес-омбудсмена, звернення щодо діяльності правоохоронних органів стабільно посідають друге місце серед усіх скарг від бізнесу.
У 2025 році Рада отримала 129 звернень такого характеру, з яких 37 стосувалися БЕБ, що склало 29% від загальної кількості скарг на правоохоронців. У 2026 році ця пропорція майже не змінилася: із 83 скарг на правоохоронну тематику 24 були адресовані БЕБ – знову ж таки, 29%.
– повідомили у Раді бізнес-омбудсмена.
Для порівняння, за той самий період поточного року на Національну поліцію надійшла 31 скарга, а на Офіс Генерального прокурора – 19.
Загалом, згідно зі статистикою Ради бізнес-омбудсмена, у 2025 році 71% скарг, пов’язаних із правоохоронною діяльністю, були успішно врегульовані. У поточному році цей показник становить 52%.
На що скаржиться бізнес
Значна частина звернень від підприємців пов’язана з арештами майна та питаннями щодо законності проведення слідчих дій у рамках кримінальних проваджень.
Зокрема, суттєву частку складають скарги, що стосуються скасування арешту майна або оцінки допустимості слідчих дій, санкціонованих судом. Такі питання не входять до компетенції Ради згідно з її Регламентом.
– наголосили у Раді бізнес-омбудсмена.
Це означає, що частина проблем, із якими бізнес звертається до омбудсмена, не може бути вирішена через цей інструмент, оскільки вони стосуються процесуальних рішень та дій у межах кримінальних проваджень, оцінку яким може надавати виключно суд.
Питання використання кримінального процесу як інструменту тиску на бізнес неодноразово піднімалося підприємцями та експертами. Для компаній арешти рахунків і майна, обшуки, вилучення документів чи техніки означають ускладнення або навіть блокування роботи ще до встановлення судом факту будь-якого правопорушення.
Скандал навколо оподаткування авіалізингу
Незважаючи на те, що українське податкове законодавство, яке десятиліттями залишається незмінним щодо лізингу, та міжнародні договори чітко регламентують сплату податків за лізинг гелікоптерів і літаків, Бюро економічної безпеки вирішило змінити цей підхід на власний розсуд. БЕБ розслідує справи щонайменше п’яти авіаперевізників, зокрема МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations та “Скайлайн”, через ймовірну несплату до українського бюджету додаткових 15% податку з доходів нерезидентів за договорами лізингу повітряних суден. Слідчі прирівнюють лізингові платежі до роялті, а літаки та гелікоптери трактують не як транспортні засоби, а як “обладнання”.
Правоохоронці отримали аналітичні висновки після того, як у 2024 році попередня команда Державної податкової служби (ДПС) опублікувала статтю, у якій запропонувала оподатковувати лізингові операції з транспортом у нерезидентів України як роялті. Документи, які, за словами представників авіаринку, схожі між собою і ніби написані “під копірку”, лягли в основу кримінальних справ проти авіаперевізників.
Юристи, опитані УНН, зазначають, що слідчі ігнорують чинні міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування, ратифіковані Верховною Радою. На їхню думку, автоматичне донарахування 15% в Україні без урахування положень конкретної конвенції є щонайменше спірним.
Варто зазначити, що, за даними ДПС, авіакомпанії пройшли податкові перевірки, і лише за результатами однієї з них було встановлено порушення під час оподаткування лізингу. Решта податкових перевірок таких порушень не виявила.
За результатами однієї перевірки щодо компаній авіаційної галузі було перекваліфіковано лізингові платежі у роялті. “Тільки однієї перевірки”, – підкреслила заступниця директора департаменту трансфертного ціноутворення Державної податкової служби України Вікторія Касьян.
Проте відсутність порушень не завадила БЕБ відкрити кримінальні справи проти авіакомпаній, вважаючи, що вони не сплатили 15% роялті за останні 7 років. Водночас список авіакомпаній, до яких правоохоронці мають претензії через лізинг, може розширитися будь-якої миті, адже послугами оренди користуються близько 40 авіаперевізників. Таким чином, під ударом може опинитися вся галузь цивільної авіації.
Представники авіаційної галузі вже публічно заявили про тиск з боку Бюро економічної безпеки. На їхню думку, цивільна авіація опинилася під загрозою знищення через дії державних контролюючих органів, які можуть остаточно зруйнувати компанії, що пережили закриття неба та релокацію за кордон через повномасштабну війну. Українська авіатранспортна асоціація звернулася до комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури, а також до Громадської ради при Міністерстві фінансів із закликом напрацювати єдиний підхід до застосування податкового законодавства у сфері авіаційного лізингу.
Тенденція, за якою майже третина скарг бізнесу на правоохоронців другий рік поспіль стосується Бюро економічної безпеки, вкотре ставить питання про необхідність повного перезавантаження Бюро. Результати переатестації керівництва виявили масштабні кадрові проблеми, проте самої заміни управлінців може бути недостатньо. Для реальної реформи необхідно не тільки провести переатестацію працівників усіх рівнів, а й здійснити аудит кримінальних проваджень БЕБ, особливо тих, де підприємці заявляють про необґрунтоване переслідування, спірне трактування законодавства та використання кримінального процесу як інструменту тиску на бізнес.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація допоможе підприємцям зрозуміти, наскільки поширеними є проблеми з правоохоронними органами, зокрема з БЕБ, та які саме питання найчастіше турбують бізнес. Знання про це може стати у пригоді для підготовки звернень або для розуміння загальної ситуації з бізнес-кліматом в Україні.