Чи загрожує Києву та Чернігову новий наступ? Оцінка української розвідки
Загроза наступу російських військ на Чернігівщину та Київщину, спрямованого на створення так званої “буферної зони”, залишається актуальною. Проте, на даний момент, ознак формування ударного угруповання біля північного кордону України не спостерігається.

Про це повідомив Президент України Володимир Зеленський 23 серпня. За його словами, російська федерація потенційно може спробувати розпочати наступальні дії з Брянської області, націлені на Чернігівсько-Київському напрямку. Головною метою такої операції, ймовірно, буде створення так званої “буферної зони”. Водночас, на даний момент, біля північних кордонів України не сформовано ударне угруповання, необхідне для реалізації подібних амбіцій, передає УНН.
Потенційні сценарії та умови
За словами глави держави, подальші плани кремля щодо наступальних дій можуть залежати від розвитку подій на сході України, а також від результатів чергової хвилі мобілізації, яку росія може провести.
“Якщо там (на сході) буде в нього успіх, на який він розраховує, тоді він може розподіляти сили на інший напрямок. Наприклад, для “буферної зони”. А також може бути напрямок Чернігівщини-Київщини”, – зазначив Президент.
– додав Володимир Зеленський.
Володимир Зеленський уточнив, що йдеться про можливий наступ, який може розпочатися з території російської федерації, зокрема з Брянської області. Однак, наразі українська сторона не фіксує на цьому напрямку достатньої кількості особового складу для проведення повномасштабної наступальної операції, хоча наявність російської військової техніки поблизу кордону підтверджується.
Президент також припустив, що після завершення виборів до Державної Думи рф, російська влада може оголосити про додаткову мобілізацію близько 300 тисяч осіб. За оцінками українського керівництва, значна частина мобілізованих, ймовірно, буде спрямована на посилення наступальних дій на сході України.
Контекст та попередні оцінки
Інформація про можливі плани росії щодо активізації бойових дій на півночі України лунає протягом останніх кількох місяців.
У травні відбулося засідання Ставки Верховного Головнокомандувача під головуванням Президента, де обговорювалися можливі сценарії російських наступальних операцій на Чернігівсько-Київському напрямку. Тоді українська розвідка вже аналізувала кілька потенційних варіантів дій ворога, зокрема з території Брянської області та білорусі.
Наприкінці червня колишній головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський висловлював думку, що найбільш імовірним сценарієм може стати наступ росіян з Брянської області саме на Чернігівщину, а не безпосередньо на Київ. Він також припускав, що одним із завдань противника може бути захоплення частини прикордонної території з метою змусити Україну перекидати резерви з інших ділянок фронту.
Проте, вже у серпні українська розвідка та Державна прикордонна служба України повідомляли про відсутність формування ударного угруповання рф біля північного кордону.
Заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони Вадим Скібіцький зазначав, що для створення такого угруповання росії необхідно провести додаткову мобілізацію. За його оцінками, навіть після її проведення, підготовка достатньої кількості військ для масштабної операції може зайняти кілька місяців. Зокрема, осіння мобілізація 2026 року може мати такий ефект.
У Державній прикордонній службі України також підтверджували, що наразі не фіксують накопичення російських сил ані біля кордону з Брянською областю, ані на території білорусі. Водночас, Україна продовжує активно посилювати оборону північних областей, розбудовувати фортифікаційні споруди та вдосконалювати систему захисту кордону.
Додаткова інформація
На початку серпня речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко інформував, що існують дані про плани ворога щодо проведення вторгнення на Чернігівщині з метою відволікання сил Збройних Сил України.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є важливою для розуміння потенційних загроз та оцінки військово-політичної ситуації. Вона дозволяє українцям бути в курсі можливих планів ворога та важливості посилення оборони північних кордонів, а також нагадує про необхідність зберігати пильність та довіряти офіційним джерелам інформації.