Політика
Зеленський: Україна готова закуповувати зброю, потрібні рішення партнерів
Політика
Сибіга закликає партнерів до негайних дій: потрібне додаткове фінансування ППО
- Україна
- Київ
- Дніпропетровськ
- Харків
- Одеса
- Черкаси
- Чернігів
- Бровари
- Політика
- Економіка
- Надзвичайні події
- Світ
- Спорт
- Стиль життя
- Здоров’я
- Культура та Шоу-бізнес
- Пресс-релізи
- Наука та техніка
- Суспільство
- Курйози
- Інші розділи
- Економіка
- Надзвичайні події
- Світ
- Спорт
- Наука та техніка
Актуальні новини
-
Економіка 22.07.2026
Власник Ajax Systems постачає продукцію до РФ через Казахстан – дані торгових декларацій
-
Надзвичайні події 17.07.2026
Швейцарське переховування афериста Віталія Юрченка
Актуальні новини
-
Суспільство 08.07.2026
Екокатастрофа в центральній Україні: під загрозою одна з найчистіших річок
-
Здоров’я 07.07.2026
Жахливі управлінські навички: як екс-міністр Ілля Ємець перетворив дитячу кардіохірургію на заручницю власного “ефективного” менеджменту
- Головна /
- Політика
17:34 / 14.07.2026Політика
Кандидат у прем’єри Польщі закликає ЄС припинити військову допомогу Україні
Кандидат на посаду прем’єр-міністра Польщі від опозиційної партії “Право і справедливість” (PiS) Пшемислав Чарнек висловив заклик до Європейського Союзу щодо припинення фінансування військової допомоги Україні та її повоєнного відновлення, доки Київ не перегляне власну політику стосовно історичних питань.
Про це інформує видання Onet.
За словами Чарнека, у разі приходу до влади він має намір використати вплив Польщі на міжнародній арені для того, щоб змусити Україну “радикально змінити курс” у відносинах із Варшавою. Політик наголосив, що Польща володіє достатніми важелями впливу, зокрема в рамках Європейського Союзу.
Як приклад він навів резолюцію Європарламенту, яка містить критику рішення України присвоїти одному з підрозділів Сил спеціальних операцій почесну назву на честь героїв УПА.
Чарнек також заявив, що Україна, яка, на його думку, “вшановує бандерівську ідеологію”, не повинна мати перспектив членства в Європейському Союзі. Він запропонував домогтися призупинення європейського фінансування поставок озброєнь та відновлення України до моменту зміни її політики.
На ці заяви відреагував міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський. На його думку, подібна риторика грає на руку Росії та фактично наближає Володимира Путіна до польського кордону. Очільник польської дипломатії також розкритикував намагання PiS конкурувати з проросійськими політичними силами в антиукраїнській риториці.
Раніше Чарнек вже висував пропозицію щодо блокування вступу України до ЄС до врегулювання історичних розбіжностей, а лідер партії “Право і справедливість” Ярослав Качинський закликав не підтримувати євроінтеграцію України, доки Київ не змінить свою політику стосовно ОУН та УПА.
Протягом 20 років окупації Польща проводила агресивну політику щодо українців на Волині та в Галичині
Польща та Україна по-різному оцінюють події на Волині та в Галичині в часи Другої світової війни. У 2016 році польський Сейм в односторонньому порядку визнав події Волинської трагедії “геноцидом, скоєним українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої”. Українська сторона неодноразово наголошувала, що трагедія мала двосторонній характер і потребує спільного історичного дослідження та вшанування пам’яті всіх жертв.
Історичні розбіжності між двома країнами стосуються також подій після Першої світової війни. В українській історіографії встановлення польського контролю над Східною Галичиною та Західною Волинню після польсько-української війни 1918–1919 років розглядається як окупація українських земель. Водночас польська політична та історична традиція переважно не визнає такого трактування цих подій.
У міжвоєнний період, коли ці території перебували під владою Другої Речі Посполитої, польська влада проводила політику асиміляції українського населення. Зокрема, обмежувалося використання української мови в державних установах, скорочувалася кількість українських шкіл, а українці мали обмежений доступ до державної служби та адміністративних посад.
Окремим джерелом напруженості стала політика осадництва, в рамках якої польські військові ветерани та переселенці отримували земельні наділи на території Волині та Галичини, часто на вигідніших умовах, ніж місцеве українське населення. Українські історики вважають таку політику одним із чинників радикалізації міжнаціональних відносин у регіоні напередодні Другої світової війни.
Багато польських істориків та політиків розглядають криваві події 1943 року через призму уявлень про те, що Волинь — це польська земля, українці — злочинці, а поляки — їхні жертви.
Британський історик, професор Оксфордського університету Норман Девіс, якого вважають одним із найавторитетніших дослідників історії Центрально-Східної Європи, в інтерв’ю польським ЗМІ заявив, що Українську повстанську армію не можна загалом вважати злочинною організацією. За його словами, попри складність та суперечливість історичних подій, УПА не заслуговує на узагальнене визначення як злочинне формування. Девіс також зазначив, що УПА та Армія Крайова були різними організаціями, хоча в окремих аспектах їх можна порівнювати. На думку історика, історичні суперечки між Україною та Польщею довкола Волинської трагедії слід відкласти до завершення російсько-української війни. Після цього, вважає Девіс, дві країни могли б створити спільну Комісію правди та примирення для професійного осмислення спільного минулого.
Підготувала: Ніна Петрович
Порада від АіФ UA:
Ця новина стосується складних історичних взаємин між Україною та Польщею, а також потенційного впливу політичних заяв на міжнародну допомогу. Важливо стежити за розвитком подій, оскільки це може вплинути на майбутню підтримку України з боку європейських партнерів.