Невдача російського “Алігатора”: Ка-52 не зміг збити український дрон “Іглою”, перейшовши на гарматне озброєння
Російський ударний вертоліт Ка-52 здійснив невдалу спробу перехоплення українського далекобійного дрона FP-1, застосувавши ракету “повітря-повітря”. За повідомленнями, опублікованими 21 серпня 2026 року, інцидент зафіксовано на відео, яке свідчить про те, що пілот вертольота був змушений перейти до використання гарматного озброєння. Експерти видання Defense Express припускають, що причиною промаху могла стати низька теплова помітність безпілотника.
Деталі інциденту
Оприлюднені відеоматеріали документують спробу російського вертольота Ка-52 ліквідувати український ударний безпілотник FP-1 за допомогою ракети. Згідно з підписом до відео, було використано ракету “Игла-В”, яка є авіаційною версією радянсько-російського переносного зенітно-ракетного комплексу “Игла”. Варто зазначити, що модернізований Ка-52М також може застосовувати новішу ракету “Игла-С” за допомогою комплекту “Стрелец”.
Використання вертольотами ударного типу ракет для перехоплення безпілотних літальних апаратів не є новою тактикою. Подібні спроби фіксувалися щонайменше з 2023 року. Однак, наявне відео демонструє застосування керованої ракети, що є менш поширеним методом боротьби з українськими БПЛА.
Причини невдалого пуску ракети
Ракети сімейства “Игла” обладнані інфрачервоною системою наведення. Ця технологія призначена для виявлення та ураження теплових сигнатур повітряних цілей, таких як літаки, гелікоптери, крилаті ракети та реактивні дрони. Однак, такі системи можуть мати обмеження при роботі з цілями, які мають низьку теплову видатність.
Багато українських далекобійних БПЛА, зокрема й FP-1, належать до таких цілей. Саме знижена теплова помітність могла стати ключовим фактором, що ускладнив російському вертольоту успішне наведення ракети на український дрон.
Зображення: ПЗРК “Игла-С” на борту вертольота Ка-52
Після того, як ракетний пуск не досяг мети, екіпаж Ка-52 продовжив спроби ураження безпілотника за допомогою бортової гармати. Цей метод вимагає від пілотів значно більше часу та точності для прицілювання по малорозмірній та швидкісній повітряній цілі.
Альтернативні методи: повернення “Вихря”
Російські військові мають і інший, потенційно ефективніший, спосіб боротьби з українськими дронами. Йдеться про використання протитанкового ракетного комплексу “Вихрь”, який нещодавно був повернутий до активного застосування для протидії БПЛА.
Переваги “Вихря” у боротьбі з дронами
Для знищення повітряних цілей росіяни застосовують модернізовану версію ракети “Вихрь”, оснащену неконтактним підривником. Ракета використовує напівактивне лазерне наведення, що дозволяє екіпажу вертольота самостійно супроводжувати ціль та коригувати траєкторію польоту боєприпасу. Такий принцип наведення має вищі шанси на успішне ураження безпілотників, подібних до FP-1.
Схожий принцип роботи використовується і в британській ракеті LMM, яку застосовують українські сили протиповітряної оборони.
Зображення: Вертоліт Ка-52, оснащений різноманітним озброєнням, включаючи ПЗРК “Игла-В”, ПТКР “Вихрь-1” та “Атака”, а також блоками некерованих ракет Б-8В-20
Російський оборонно-промисловий комплекс офіційно повідомляв про початок бойового застосування оновленої версії ракети “Вихрь”. Однак, аналіз оприлюдненого відео не дозволяє однозначно ідентифікувати тип ракети, використаної Ка-52. Підпис до відео та характер польоту ракети надають підстави вважати, що це була саме “Игла-В” або “Игла-С”.
Використання ракет “Игла” може бути зумовлене їхньою наявністю в арсеналах російських військ. Натомість, нова модифікація “Вихря” вимагає окремого виробництва, а її точна вартість порівняно з наявними ракетами залишається невідомою.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація демонструє, як українські технології, зокрема далекобійні БПЛА, можуть протистояти навіть сучасним російським бойовим вертольотам. Розуміння принципів роботи систем наведення ракет та особливості теплової сигнатури дронів допомагає оцінити ефективність обох сторін конфлікту. Ці знання можуть бути корисними для розуміння тактичних переваг, які Україна здобуває завдяки інноваційним розробкам.