ВАКС виніс рішення про взяття Максима Микитася під варту, визначивши заставу у 30 мільйонів гривень, тоді як прокуратура наполягала на 200 мільйонах. Микитась висловив готовність до співпраці зі слідством.
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) 21 серпня ухвалив рішення про обрання запобіжного заходу для Максима Микитася, колишнього народного депутата та ексголови компанії “Укрбуд”. Йому призначено тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 30 мільйонів гривень, як повідомляє агенція УНН.
Ключові деталі справи
Варто зазначити, що сторона обвинувачення вимагала встановити суму застави на рівні 200 мільйонів гривень. Однак під час судового слухання пан Микитась заявив про свою готовність до співпраці зі слідчими органами. Водночас він охарактеризував кримінальне провадження проти себе як “політичну маніпуляцію”.
Захисник Микитася, у свою чергу, намагався переконати суддю в тому, що запропонована сума застави має бути “підйомною” для його підзахисного. Він наголосив, що його клієнт не володіє сумою у 200 мільйонів гривень, на якій наполягав прокурор.
Крім того, захисник обґрунтовував, чому застосування такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, не є доцільним у даному випадку. Правник запевняв суд, що Микитась не має жодних фінансових активів чи бізнес-інтересів за кордоном, а також не має близьких родичів чи знайомих поза межами України. Таким чином, відсутні будь-які підстави для його втечі з країни.
Особливу увагу адвокат приділив тому факту, що сам Микитась погодився на співпрацю зі слідством. З цього випливає, що він не має наміру переховуватися від правосуддя. Тому, на думку захисту, вибір такого суворого запобіжного заходу, як арешт, є необґрунтованим.
Однак, попри аргументи захисту, суддю не вдалося переконати.
Історичний контекст
Максим Микитась є одним з ключових фігурантів справи, яку Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) розслідують у рамках так званої спецоперації “Форест Гамп”. Згідно з версією слідства, він, разом з іншими особами, міг бути причетний до діяльності організованої злочинної групи, яка спеціалізувалася на рейдерських захопленнях підприємств та подальшій легалізації отриманих коштів.
Один з епізодів розслідування стосується 150 мільйонів гривень, які, за даними слідства, мали бути легалізовані через підконтрольні компанії. Ці кошти планувалося використати для внесення застави за одного з фігурантів іншого антикорупційного провадження – справи “Мідас”.
Матеріали слідства вказують, що в червні 2026 року учасники ймовірної злочинної організації отримали 150 мільйонів гривень готівкою. Ці кошти планувалося провести через низку компаній, щоб створити видимість їхнього законного походження. Надалі ці гроші мали бути використані як застава. За інформацією антикорупційних організацій, йшлося про заставу для колишнього міністра енергетики та юстиції Германа Галущенка.
Крім того, НАБУ та САП пов’язують діяльність цієї групи з імовірними рейдерськими захопленнями двох підприємств, які відбулися восени 2025 року. Правоохоронці оцінюють вартість активів цих підприємств приблизно у 248 мільйонів гривень. Слідство також розслідує спробу заволодіння іншою нерухомістю в Києві, вартість якої перевищує 200 мільйонів гривень.
За версією НАБУ, під час реалізації цих злочинних схем могли застосовуватися підроблені судові рішення та документи, втручання в електронні кабінети державних реєстраторів, а також оформлення корпоративних прав на номінальних власників.
Захист Максима Микитася категорично заперечує будь-який злочинний характер інкримінованих йому дій. Адвокати стверджують, що операції, пов’язані з окремими підприємствами, були спрямовані на відновлення майнових прав бізнесмена, які, за їхньою версією, були раніше порушені.
Наразі досудове розслідування триває.
Нагадаємо
Максим Микитась став одним з фігурантів спецоперації НАБУ та САП під назвою “Форест Гамп”. Про цю операцію антикорупційні органи повідомили 19 серпня.
Порада від АіФ UA:
Ця новина може бути корисною для розуміння поточного стану розслідувань щодо великих корупційних схем в Україні та механізмів роботи правоохоронних органів. Вона також демонструє, як судова система розглядає справи, пов’язані з підозрами у відмиванні грошей та рейдерстві, та як можуть варіюватися запобіжні заходи залежно від обставин справи та позиції обвинуваченого.