“Скіфське золото”: Кремль поширює викривлену історію, Україна відстояла своє
Російська Федерація розгортає альтернативну наративну кампанію, намагаючись спотворити факти щодо законного повернення колекції “скіфського золота” Україні. Важливо зазначити, що ця знакова колекція артефактів була урочисто повернута до України у листопаді 2023 року.
За даними Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України (ЦПД), кремль продовжує свою пропагандистську діяльність, прагнучи нав’язати світовій спільноті спотворену версію подій щодо “скіфського золота”.
Деталі
Зокрема, російські дипломати організували фотовиставку в приміщенні посольства РФ у Вашингтоні. Цей захід супроводжувався провокаційною назвою: “Кримське золото: „цивілізована“ Європа грабує російські скарби”.
Звинувачення з боку росії у “крадіжці” історичних цінностей є абсолютно безпідставними. Нагадаємо, що у 2023 році, після майже десятирічних судових розглядів, Верховний суд Нідерландів остаточно встановив: колекція артефактів, відома як “скіфське золото”, є невід’ємною частиною Музейного фонду України, а не власністю кримських музеїв, що перебувають під російською окупацією. У листопаді 2023 року ця безцінна колекція була офіційно та законно повернута до столиці України, Києва.
– наголошують у ЦПД.
Представники ЦПД вважають, що подібними пропагандистськими акціями кремль цілеспрямовано прагне сформувати у західної аудиторії хибне уявлення, нібито законне рішення суду про повернення “скіфського золота” Україні є фактично “грабунком”.
Зазначається, що раніше Центр вже виявляв подібні маніпулятивні виставки, організовані росіянами у москві. Тепер, як повідомляється, цей пропагандистський інструментарій кремль намагається експортувати й на Захід.
Нагадаємо
Раніше з’являлася інформація про створення окупантами на Луганщині так званої “ради”, основною метою якої є поширення пропаганди та контроль над світоглядом населення. До складу цих комісій залучалися російські військові та місцеві колаборанти.
Порада від АіФ UA:
Ця новина є важливою для розуміння російської дезінформаційної політики. Вона показує, як країна-агресор намагається маніпулювати історичними фактами та міжнародним правом для досягнення власних політичних цілей. Важливо критично оцінювати інформацію, особливо ту, що надходить з джерел, пов’язаних з країною-агресором, та спиратися на офіційні рішення міжнародних інституцій.