09:45 сьогодні, 21 серпня 2026
Напередодні 35-ї річниці відновлення Незалежності України, видавництво “Локальна історія” пропонує читачам добірку видань, що висвітлюють шлях нашої держави до утвердження суверенітету.
Анастасія-Анна Демків
журналістка
Детальніше
Сергій Біленький: “Лабораторія модерності. Україна між імперією та нацією (1772-1914)”
Новий том від видавництва “Локальна історія”, передзамовлення якого триває до середини жовтня, є глибоким науковим синтезом. Він представляє Україну не як периферію іноземних держав, а як простір зіткнення імперських інтересів і національних прагнень, традиційних цінностей та прогресивних ідей, самодержавства та прагнення до свободи.
Автор захопливо розкриває історію “довгого” ХІХ століття — від поділів Речі Посполитої до початку Першої світової війни, пояснюючи процес формування сучасної України на землях, розмежованих між двома імперіями. У його викладі українські терени постають як експериментальний майданчик модерності. Тут Російська та Габсбурзька імперії змінювали кордони, впроваджували бюрократичні структури, реформували освітні системи та намагалися підкорити стрімко мінливе суспільство. Сергій Біленький переосмислює значення Харкова як першого українського інтелектуального осередку, підносить роль Києва як символічної столиці, аналізує шлях Тараса Шевченка від кріпака до національного пророка, перетворення Галичини на “український П’ємонт”, а також розглядає індустріальний бум, масову еміграцію та політизацію культурних процесів.
Придбати книгу “Лабораторія модерності. Україна між імперією та нацією (1772–1914)” Сергія Біленького можна в онлайн-крамниці видавництва.
Мирослав Шкандрій: “Український націоналізм: Політика, ідеологія та література, 1920–1956”
Праця Мирослава Шкандрія вважається одним із найґрунтовніших досліджень українського націоналізму періоду 1920–1950-х років. Автор послідовно аналізує три аспекти цього явища: політичний (через відносини з Польщею, нацистською Німеччиною та Радянським Союзом), ідеологічний (зосереджуючись на ключових теоретикам та внутрішніх розколах) та літературний (як важливий чинник формування світогляду націоналістичного покоління).
Мирослав Шкандрій не оминає суперечливих тем, пропонуючи багатогранний аналіз руху, який поєднував визвольний запал, прагнення до модернізації, радикалізм, амбівалентність та внутрішні конфлікти. В умовах сучасної інформаційної війни, коли російська агресія знову намагається дискредитувати українське минуле, ця книга набуває особливої актуальності. Вона надає українському читачеві інструменти для об’єктивного та вдумливого осмислення історії, допомагає відокремити факти від пропаганди, відкриваючи шлях до зрілого діалогу про націоналізм без ідеалізації чи демонізації.
Придбати “Український націоналізм: Політика, ідеологія та література, 1920–1956” Мирослава Шкандрія можна в онлайн-крамниці видавництва.
Леся Бондарук: “Справа Гончарука”. Останній розстріляний повстанець
Втіленням ідей українського націоналізму стала Українська повстанська армія. 12 липня 1989 року, за два роки до відновлення незалежності України, радянська влада стратила одного з її вояків — Івана Гончарука. У віці дев’ятнадцяти років він залишив своє рідне село Грудки на Волині, пройшов табори Колими та повернувся в Україну лише у 1970-х роках. У 1987-му КДБ та прокуратура Волинської області відновили кримінальну справу, сфабрикувавши нові звинувачення на основі старих матеріалів, доносів сусідів та тиску на свідків. Показовий судовий процес у Камені-Каширському довів, що навіть в епоху “перебудови” радянська система залишалася здатною на вбивства.
Івана Гончарука посмертно реабілітували лише у 2021 році. Примітно, що організатори та судді того процесу продовжують жити в незалежній Україні, отримують значні державні пенсії і досі не понесли відповідальності.
Придбати книжку Лесі Бондарук «”Справа Гончарука”. Останній розстріляний повстанець» можна в онлайн-крамниці видавництва.
Радомир Мокрик: “Культурна колонізація. Страх, приниження та опір України в радянській імперії”
Тему придушення та протистояння продовжує у своїй праці Радомир Мокрик. Його книжка розповідає про те, як культура стала полем битви. Протягом століть російсько-радянська імперія прагнула сформувати в українців комплекс меншовартості, фальсифікувала нашу історію та нав’язувала власну мову. Ці стратегії культурної колонізації слугували імперії інструментом експансії та окупації, а також прокладали шлях до військового вторгнення.
Книга висвітлює історію боротьби шістдесятників, дисидентів та правозахисників, які усвідомлювали, що захист національної ідентичності за радянської влади — це боротьба за майбутнє. Навіть після розпаду СРСР у 1991 році, радянська імперія залишила по собі не лише назви вулиць та поширеність російської мови, але й глибоко вкорінені у свідомості мільйонів українців міфи про “братні народи” та звичку орієнтуватися на Москву.
Придбати книжку Радомира Мокрика “Культурна колонізація. Страх, приниження та опір України в радянській імперії” можна в онлайн-крамниці видавництва.
Мар’яна Буджерин: “Бомба у спадок. Розпад СРСР і ядерне роззброєння України”
Про те, з чим Україна увійшла в незалежність, розповідає книга Мар’яни Буджерин. Після розпаду Радянського Союзу наша держава успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Однак, поряд із цією військовою могутністю, українська влада постала перед складним вибором: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії безпеки, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави.
Авторка, спираючись на архівні документи, спогади учасників подій та міжнародні угоди, реконструює багатошаровий процес переговорів щодо української ядерної спадщини. Вона відновлює логіку ухвалення рішення про денуклеаризацію України та безпекові обіцянки, закріплені в Будапештському меморандумі. Після 2014 року, на тлі російської агресії, цей документ знову опинився в центрі уваги політиків, дослідників та громадськості. Чи справді в 1990-х Україна мала вибір, яким не скористалася? Які гарантії були надані їй в обмін на роззброєння? Чи могла вона зберегти ядерний статус? І якби так, чи наважилася б Росія на таку зухвалу агресію?
Придбати “Бомба у спадок. Розпад СРСР і ядерне роззброєння України” Мар’яни Буджерин можна в онлайн-крамниці видавництва.
Дочитали до кінця? Підтримайте редакцію “Локальної історії” на Patreon!
- книги
- незалежна україна
Короткий курс “Історії України” в Росії
Детальніше
Таємний суп. Уривок з книжки Юрія Скіри “Солід. Взуттєва фабрика життя”
Детальніше
“Козацький Марс”. Уривок з книжки Олексія Сокирка про державу та військо Козацького Гетьманату
Детальніше
“Кафе Європа”, “Збагнути Росію”: 10 історичних книжок 2020 року, які варто прочитати
Детальніше
“Необачно трактувати Донбас як регіон, який є ворожим до цінностей Революції Гідності”, – Гіроакі Куромія
Детальніше
Позивний “Кнопка”. Ірина Васечко
Детальніше
І знову геноцид. Уривок книжки Тімоті Ґартон Еша “Рідні землі”
Детальніше
“Культ російського імперіалізму”. Уривок із книги про Михайла Демковича-Добрянського
Детальніше
“Творчість – це наше право від народження”. Огляд книги “Кімната снів” Девіда Лінча
Детальніше
Порада від АіФ UA: Представлені видання є цінним джерелом знань про складний шлях становлення української державності та боротьбу за національну ідентичність. Ознайомлення з цими книгами допоможе глибше зрозуміти ключові події української історії, сформувати власну об’єктивну позицію щодо минулого та сучасності, а також краще протистояти інформаційним маніпуляціям.