Новини
Зеленський: Україна представила нові пропозиції для мирних перемовин
Мир
У Чехії з 5 серпня десятки українців не отримали тимчасового захисту через нові правила.
- Україна
- Київ
- Дніпропетровщина
- Харківщина
- Одещина
- Черкащина
- Чернігівщина
- Бровари
- Політика
- Економіка
- Надзвичайні події
- Світ
- Спорт
- Стиль життя
- Здоров’я
- Культура та шоу-бізнес
- Пресс-релізи
- Наука та техніка
- Суспільство
- Курйози
- Інші розділи
- Економіка
- Надзвичайні події
- Світ
- Спорт
- Наука та техніка
Актуальні новини
-
Економіка 22.07.2026
Власник Ajax Systems постачає продукцію до РФ через Казахстан — дані торгових декларацій
-
Надзвичайні події 17.07.2026
Швейцарське притулок афериста Віталія Юрченка
Важливі новини
-
Суспільство 08.07.2026
Екокатастрофа в центральному регіоні України: під загрозою одна з найчистіших річок
-
Здоров’я 07.07.2026
Жахливі менеджерські таланти: як екс-міністр Ілля Ємець перетворив дитячу кардіохірургію на заручницю власного “ефективного” менеджменту
- Головна /
- Суспільство
14:06 / 16.06.2026 Суспільство
Хімічний зашморг Кремля: як олігарх Фірташ тримає в заручниках український агросектор та суди
Український аграрний сектор традиційно вважається рушійною силою національної економіки. Проте мало хто замислюється, що цей двигун роками працює на паливі, яке постачає особа, тісно пов’язана з державою-агресором. Дмитро Фірташ та його хімічна імперія «OSTCHEM Holding», що є частиною фінансово-промислової групи «Group DF», фактично монополізували український ринок мінеральних добрив. Контролюючи постачання аміаку та інших хімічних компонентів через такі потужні підприємства, як ПрАТ «Украгро НПК», ПАТ «Азот» (м. Черкаси), ПАТ «Рівнеазот» та ПрАТ «Сєвєродонецьке об’єднання Азот», олігарх тримає під контролем увесь сільськогосподарський комплекс країни. Найтривожніше те, що нитки цього хімічного впливу ведуть безпосередньо до Москви, а прикриттям цього бізнесу слугують лояльні українські судді.
Російський слід: громадянство, капітали та фінансування агресії
Офіційним приводом для введення вичерпного пакету персональних санкцій проти Дмитра Фірташа, згідно з Указом Президента України від 24.06.2021 №266/2021 (на підставі рішення РНБО), став його титановий бізнес. Українська розвідка встановила: сировина з підприємств, підконтрольних олігарху, постачалася на заводи військово-промислового комплексу Російської Федерації. Таким чином, український титан перетворювався на компоненти російських ракет, що спрямовані на українські міста.
Крім того, згідно з матеріалами судових справ (зокрема, позиція Верховного Суду у справі № 824/183/19), група компаній Ostchem має значні фінансові зобов’язання перед державним банком країни-агресора — АТ «Газпромбанк». Схема цинічна: українські аграрії придбавають добрива у монополіста ПрАТ «Украгро НПК», компанія отримує надприбутки, які потім спрямовуються за кордон для погашення заборгованості перед російським банком. Фактично, це пряме фінансування військової агресії коштом української землі.
Коріння такої лояльності до ворога сягає родинних зв’язків. Ще у 2016 році, під час розкриття структури власності телеканалу «Інтер», було офіційно підтверджено: дружина олігарха Лада Фірташ, а також його діти Анна та Дмитро є громадянами Російської Федерації, зареєстрованими в Москві.
Згідно зі статтею 60 Сімейного кодексу України, усе майно, набуте в шлюбі з 2007 року, є спільною сумісною власністю подружжя. Це означає, що громадянка РФ Лада Фірташ (яка, до речі, у листопаді 2024 року потрапила під жорсткі санкції Великої Британії за участь у корупційних схемах чоловіка) де-юре володіє половиною всього хімічного бізнесу Фірташа в Україні, включно з акціями ПрАТ «Украгро НПК». Більше того, існують вагомі підстави вважати, що і сам Дмитро Фірташ має російський паспорт, попри його активні спроби це приховати.
Білоруський щит з московським акцентом
З 2014 року олігарх перебуває у Відні під заставою у 125 мільйонів євро, очікуючи на екстрадицію до США, де йому інкримінують масштабну корупцію та хабарництво в Індії з метою постачання титану на американський ринок. Коли дев’ятирічна судова тяганина зайшла в глухий кут для адвокатів Фірташа, з’явився новий «рятівний круг» зі специфічним політичним забарвленням.
У червні 2021 року Дмитро Фірташ несподівано отримав дипломатичну посаду — став радником постійного представництва Республіки Білорусь при міжнародних організаціях у Відні (зокрема, при UNIDO). Захист олігарха негайно вимагав зупинити екстрадицію, посилаючись на дипломатичний імунітет.
Проте, погляньмо правді в очі. У сучасних геополітичних умовах Білорусь не є самостійним гравцем — це фактично васальна територія Кремля, керована диктаторським режимом Лукашенка. Те, що Фірташ отримує дипломатичне прикриття від Мінська, є прямим доказом його роботи на Москву. Російські спецслужби через свій білоруський філіал просто рятують свого цінного агента впливу, який контролює український агроринок. Це остаточно підтверджує його «внутрішній зв’язок» із Кремлем та, ймовірно, наявність того самого триколорного паспорта в кишені віденського піджака. Зрештою, інформація про російське громадянство Фірташа вже з’являлася у медіа, включно з фото паспорта, ймовірно, наданим українськими спецслужбами.
Судова «парасолька»: як Руденко забезпечує недоторканність імперії
Попри санкції РНБО, мораторій Кабміну (Постанова №187) на виконання зобов’язань перед особами, пов’язаними з РФ, та арешти активів (частина облгазів олігарха через АРМА перейшла до «Нафтогазу»), хімічна імперія Фірташа в Україні почувається доволі комфортно. Причина? У системі господарських судів є «надійна людина».
У фокусі журналістських та правових розслідувань опинилася суддя Північного апеляційного господарського суду Руденко М.А. Аналіз судового реєстру виявляє разючу, майже магічну системність: у будь-яких процесах, де фігурують підприємства «OSTCHEM Holding», колегії за участю або під головуванням судді Руденко послідовно виносять рішення на користь олігарха.
-
Справа №910/11614/18: Суддя Руденко підтримала позов ПрАТ «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» проти «Укрзалізниці» на суму 1,44 млн грн. Згодом Верховний Суд скасував цю постанову апеляції як необґрунтовану.
-
Справа №925/2073/13: Головуюча Руденко М.А. скасовує рішення першої інстанції та ухвалює нову постанову на користь ПрАТ «Азот» (Черкаси), звільняючи підприємство олігарха від мільйонних виплат на користь «Черкасиобленерго».
-
Справа №925/1386/18: Знову ПАТ «Азот» у виграші. Суддя Руденко залишає без задоволення скарги державного виконавця та обленерго, підтверджуючи правоту структури Фірташа у справі на майже 13 мільйонів гривень.
-
Справи №920/274/18 та №910/12748/21: Сценарій той самий — рішення на користь OSTCHEM, які згодом доводиться скасовувати Верховному Суду через їхню очевидну упередженість та порушення публічного порядку.
Наразі у судах розглядається чергова справа №927/994/23, де позивачем виступає монополіст ПрАТ «Украгро НПК». І знову в колегії суддів з’являється прізвище Руденко М.А. У будь-якого неупередженого спостерігача виникають обґрунтовані сумніви: чи може суд бути об’єктивним, якщо його системна практика роками підігрує підсанкційному олігарху?
За прикладом практики Вищого антикорупційного суду (зокрема, у прецедентній справі колаборанта Сальдо), активи, зареєстровані на подружжя підсанкційних осіб, мають безкомпромісно стягуватися в дохід держави. Родина Фірташа продовжує заробляти в Україні через «Енергетичну консалтингову компанію» доньки Анни (що цинічно розташована в Києві за адресою Грушевського, 9-А, в одному будинку з квартирою Президента Володимира Зеленського), розширює бізнес у Франції та Румунії (сонячні станції Vlastvas Energy Лади Фірташ) та викачує кошти з українських фермерів під прикриттям «кишенькових» суддів.
Час розірвати це коло. Хімічна галузь та продовольча безпека України не можуть належати особі, чия родина має московську прописку, чий дипломатичний статус виписаний у Мінську, і чиї інтереси в українських судах захищаються з дивовижною послідовністю.
Порада від АіФ UA:
Ця новина розкриває складні зв’язки українського агросектору з бізнесом, що має ознаки співпраці з країною-агресором, а також вказує на можливі корупційні схеми в судовій системі. Інформація є важливою для розуміння загроз продовольчій безпеці України та стану боротьби з корупцією.