Де missão дипломатичної: Зеленському досі не вдається знайти гідного посла України в США
Пошук належного кандидата на посаду надзвичайного та повноважного посла України у Сполучених Штатах Америки триває, оскільки президент Володимир Зеленський стикається зі значними труднощами у призначенні особи, здатної ефективно взаємодіяти з адміністрацією Дональда Трампа. Навіть потенційні претенденти, серед яких розглядалася віцепрем’єрка Юлія Свириденко, виявляють небажання брати на себе цю відповідальність.
Глава держави докладає значних зусиль, аби знайти постать, що володіє достатнім авторитетом та впливом для представлення українських інтересів в адміністрації колишнього президента США, коментує видання Politico. Складність викликів, пов’язаних із війною та непередбачуваністю політичного ландшафту у Вашингтоні, змушує багатьох потенційних кандидатів відмовлятися від цієї відповідальної місії.
Високі очікування та відмови
За словами обізнаних джерел, серед яких колишні високопоставлені українські посадовці та експерти із зовнішньої політики, президент Зеленський активно шукає кандидата, який би відповідав найвищим стандартам. Повідомляється, що раніше розглядалася кандидатура віцепрем’єр-міністерки Юлії Свириденко, проте її відмова суттєво скоригувала плани глави держави.
“Не секрет, що я розраховував на Юлію Свириденко і пропонував їй посаду посла у США”,
– зізнався Зеленський під час пресконференції наприкінці липня.
Тоді ж президент наголошував на необхідності знайти кандидата високого рівня: “людину рівня заступника прем’єр-міністра, міністра або прем’єр-міністра”, яка б мала відповідну кваліфікацію.
Проте, як зазначає Politico, з того часу й інші потенційні кандидати відмовляються від цієї нелегкої задачі, посилаючись на складність роботи з “непередбачуваною адміністрацією” Трампа.
Колишня віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, Іванна Климпуш-Цинцадзе, висловила думку, що кандидати з належним авторитетом та досвідом побоюються невідповідних умов для виконання своїх обов’язків.
Вона додала, що це значно обмежує коло пошуку для Зеленського. На її переконання, ідеальним кандидатом міг би бути хтось із найближчого оточення президента, але серед них поки що немає відповідних претендентів.
Анонімне джерело з числа колишніх народних депутатів зазначило, що хоча в оточенні Зеленського є особи, які прагнуть зайняти цю посаду, “ніхто з них насправді не підходить”.
“Зображувати ситуацію так, ніби ніхто не хоче обіймати цю посаду, було б надмірним спрощенням. Звісно, є люди, які прагнуть цієї роботи, але ніхто з них насправді не підходить. Зеленському важко знайти заміну”,
– пояснив співрозмовник.
Журналісти також припускають, що Білий дім може ініціювати процес відновлення мирних переговорів.
“У цьому випадку вкрай важливо мати у Вашингтоні посла, який має політичну вагу, що дозволяє досягати згоди, повноваження говорити від імені Зеленського та вміння орієнтуватися в адміністрації, де політика може швидко змінюватися. А також лобіювати інтереси в Конгресі”,
– підкреслюється у статті.
Politico акцентує увагу на тому, що Україна може опинитися без впливового представника у Вашингтоні саме в період ухвалення ключових рішень щодо постачання озброєнь, протиповітряної оборони, логістики, обміну розвідувальними даними, а також у контексті умов для можливого відновлення мирних переговорів.
“Цілком імовірно, що Зеленський нікого не призначить до проміжних виборів у США. Важко буде судити, хто найкраще впишеться в політичну ситуацію, доки ці вибори не відбудуться”,
– припустив народний депутат Ярослав Юрчишин.
Нагадаємо
3 серпня Президент України Володимир Зеленський підписав указ про звільнення Ольги Стефанішини з посади посла в США. Відповідний указ №696/2026 був офіційно оприлюднений.
Порада від АіФ UA:
Ця інформація є важливою для розуміння поточного стану українсько-американських дипломатичних відносин. Відсутність повноцінного представництва на найвищому рівні може вплинути на оперативність вирішення ключових питань, що стосуються безпеки та підтримки України. Слідкуйте за подальшими призначеннями, адже вони можуть свідчити про зміни у стратегії зовнішньої політики України.