Перший етап атестації керівництва Бюро економічної безпеки України завершено: 74% посадовців не пройшли відбір. Експерти наполягають на проведенні ретельного аудиту кримінальних проваджень, зокрема тих, що стосуються авіакомпаній.
Процес трансформації Бюро економічної безпеки, що активно триває з моменту призначення у 2025 році нового очільника Олександра Цивінського, вже приніс перші вагомі результати. За словами керівника БЕБ, під час першого етапу атестації лише 12% керівного складу змогли підтвердити свою відповідність посадам, тоді як 74% його не подолали. Це лише підсилює суспільний запит на глибокий аналіз кримінальних справ, які перебувають у провадженні цього правоохоронного органу, що є цілком обґрунтованим, зазначає видання УНН.
«І етап атестації керівної ланки завершено. Успішно пройшли перевірку 12 осіб. Це означає, що 74% керівного складу потребують оновлення», – прокоментував пан Цивінський.
Наразі, за його даними, триває другий етап атестації. Серед 915 співробітників, прохідний бал набрали 887 правоохоронців. Після його завершення заплановано співбесіди з атестаційними комісіями.
«Паралельно ми готуємо четверту хвилю атестації, до якої плануємо залучити понад 60 нових працівників», – додав Цивінський.
Фактично, це означає, що значна частина керівників, які раніше відповідали за функціонування територіальних управлінь та центрального апарату БЕБ, не змогли довести свою професійну придатність для займаних посад.
Хоча саме по собі оновлення кадрового складу є позитивним сигналом, і пан Цивінський запевняє, що процес трансформації не буде формальністю, це викликає інше, не менш важливе запитання: якщо керівники, які приймали ключові управлінські рішення, не відповідають новим критеріям, наскільки законними та обґрунтованими були рішення, прийняті під їхнім керівництвом? І найголовніше – яка доля кримінальних справ, порушених за їхньої каденції, на які бізнес скаржиться як на інструмент тиску?
Цілком логічним кроком у цій ситуації виглядає проведення всебічного аудиту резонансних кримінальних проваджень, розпочатих та розслідуваних до початку процесу перезавантаження БЕБ.
Потрібна перевірка не лише персоналу, а й ухвалених рішень
За останні два роки Бюро економічної безпеки неодноразово ставало об’єктом суттєвої критики з боку представників бізнесу, юридичної спільноти, профільних асоціацій та експертів.
Підставами для критики були не поодинокі випадки, а системні підходи в роботі:
- Використання аналітичних довідок як єдиної підстави для ініціювання кримінального переслідування.
- Відкриття кримінальних проваджень за відсутності узгоджених податкових зобов’язань.
- Ігнорування результатів проведених документальних перевірок Державною податковою службою.
- Проведення обшуків та накладення арешту на майно ще до встановлення факту будь-якого правопорушення, що призводило до зупинки діяльності підприємств та завдавало шкоди діловій репутації компаній.
Такі дії неможливі без санкції з боку керівників слідчих груп, контроль за якими здійснювали керівники територіальних підрозділів, котрі, як виявилося, не впоралися з атестаційними випробуваннями на професійну придатність.
Тому є цілком очевидним, що зазначені справи потребують ретельного аудиту, а у разі підтвердження їхньої безпідставності – закриття через відсутність складу злочину.
Авіаційні справи як показовий приклад
Одним із найяскравіших прикладів, який міг би стати початком такого аудиту, є кримінальні провадження, відкриті проти українських авіаперевізників.
Протягом останніх місяців видання УНН детально висвітлювало перебіг цих справ, а десятки юристів, адвокатів, податкових консультантів та представників авіаційної галузі послідовно вказували на численні юридичні недоліки у позиції БЕБ.
Йдеться про кримінальні провадження, ініційовані через процедуру міжнародного лізингу повітряних суден.
Бюро економічної безпеки змінило багаторічну практику застосування податкового законодавства, почавши стверджувати, що платежі за оренду літаків нерезидентам слід класифікувати як роялті. При цьому ні податкова практика, ні міжнародні угоди про уникнення подвійного оподаткування не передбачають такого тлумачення. Офіційною підставою для початку розслідувань стали ідентичні аналітичні висновки, отримані БЕБ від податкових органів.
Саме ця зміна підходу спричинила багатомільйонні донарахування податків та відкриття кримінальних проваджень проти щонайменше п’яти українських авіакомпаній: МАУ, «Авіакомпанія Константа», «Урба», H3Operations та «Скайлайн».
Водночас експерти неодноразово наголошували на низці обставин, які ставлять під сумнів обґрунтованість цих справ.
Юристи та сертифіковані податкові фахівці, аналізуючи ці кримінальні провадження, звертали увагу на кілька принципових аспектів.
Зокрема, вони підкреслювали, що проблема виникла лише у 2024 році після нового трактування податкових норм, тоді як правила оподаткування міжнародного лізингу залишалися незмінними протягом десятиліть. Фахівці також вказували на необхідність отримання офіційного узагальнюючого податкового роз’яснення від Міністерства фінансів через відсутність єдиного підходу державних органів до застосування законодавства. Окремо наголошувалося на пріоритетності міжнародних конвенцій над нормами внутрішнього законодавства у сфері міжнародного оподаткування.
Крім того, Державна податкова служба повідомила, що авіакомпанії пройшли податкові перевірки, і порушення щодо оподаткування лізингу повітряних суден було виявлено лише в однієї авіакомпанії, тоді як решта перевізників зауважень не отримували.
На думку юристів, результати комплексних документальних перевірок ДПС мали б стати одними з ключових доказів у таких кримінальних провадженнях. Ігнорування висновків податкової служби за відсутності нових доказів або обставин ставить під сумнів обґрунтованість самого кримінального переслідування.
Окрему увагу юристи приділяють судовій практиці, яка неодноразово підтверджувала: кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків неможлива за відсутності належним чином узгодженого податкового зобов’язання. Ба більше, вже існує близько десятка судових рішень різних інстанцій, які вказують на неможливість трактування лізингу транспорту як роялті.
Попри це, розслідування тривали.
Без аудиту не буде справжнього перезавантаження
Ситуація зі справами проти авіакомпаній наочно демонструє, чому перезавантаження БЕБ не може обмежуватися лише кадровими перестановками. Якщо значна частина керівників, які ухвалювали рішення про відкриття та ведення резонансних кримінальних проваджень, не пройшла атестацію, держава зобов’язана дати відповідь і на інше запитання: чи були законними та обґрунтованими рішення, які вони приймали?
Саме тому незалежний аудит кримінальних справ БЕБ має стати наступним етапом реформи цього органу. Першочергової перевірки потребують провадження, щодо яких уже накопичено численні зауваження від юристів, існує суперечлива судова практика та наявні ознаки можливого використання кримінального процесу як інструменту тиску на бізнес. Тільки таким чином перезавантаження БЕБ перетвориться з формальної зміни керівників на реальну реформу, здатну відновити довіру бізнесу до правоохоронної системи та гарантувати, що подібні практики більше ніколи не повторяться.
Порада від АіФ UA: Ця інформація є важливою для бізнесу, особливо для тих компаній, які стикаються з кримінальними провадженнями. Оновлення керівництва БЕБ та потенційний аудит справ можуть свідчити про майбутні зміни у підходах органу, що може вплинути на умови ведення бізнесу в Україні.