№ 32/33 (1553/1554) 17 Серпня 2026 р. RSS Стрічка, Новини фармацевтики та фармації, Фармацевтика та фармація Поділитися ## Київський Board Breakfast: Україна на Перехресті Світових Трансформацій Нещодавно столиця України стала ареною важливої події для бізнес-середовища – Board Breakfast, присвяченого майбутнім сценаріям розвитку держави: її суб’єктності на світовій арені, економічному зростанню та регіональній динаміці. Захід зібрав провідних представників бізнесу для відкритого діалогу про ключові виклики та перспективи України. У затишній атмосфері учасники мали унікальну можливість безпосередньо ставити запитання експертам, отримувати цінні практичні поради та генерувати нові ідеї для розвитку. Багато хто з присутніх відзначив, що ця зустріч, організована бізнес-спільнотою «Board», стала не лише платформою для цінних ділових контактів, але й потужним джерелом натхнення для подальших звершень. ### Світ на Порозі Кардинальних Змін Початок заходу був позначений особливою атмосферою, адже перше слово було надано одній із ключових фігур, що формують траєкторії розвитку українського бізнесу. Засновником бізнес-спільноти «Board» та Advanter Group, стратегом, візіонером та розробником національних економічних стратегій України, **Андрієм Длігачем**, було урочисто відкрито конференцію. У своєму виступі пан Длігач окреслив сучасний глобальний контекст, наголосивши, що світ перебуває на зламі епох і переживає глибинну трансформацію, готуючись до входження в абсолютно нову цивілізаційну реальність. Серед визначальних чинників цього масштабного переходу він виділив: * Стрімкий розвиток штучного інтелекту. * Незворотну технологічну конвергенцію. * Глибокі соціальні зрушення, зокрема: * Масовий вихід за межі традиційних офісних просторів. * Розквіт гнучких спільнот. * Відмову від ілюзії довгострокового планування на користь динамічної філософії «тут і зараз». * Формування глобального мислення. Одночасно з цим спостерігається руйнація усталеної міжнародної політичної архітектури. Світ остаточно втратив монополію на вплив, ставши багатополярним, де щодня зростає значення нових регіональних центрів сили. За словами А. Длігача, найсерйознішою проблемою сучасного хаосу у світі є дефіцит лідерів, здатних творити нову реальність. Тому українському бізнесу настав час взяти ініціативу у власні руки та стати рушієм змін. ### Три Пріоритети для Економічного Відродження Під час обговорення сценаріїв відбудови та майбутнього України з підприємцями, журналістами та представниками громадського сектору, експертна спільнота визначила ключові орієнтири для вітчизняної економіки. Зокрема, **Анастасія Баклан**, керівниця проєкту економічного розвитку RECONOMY в Україні від організації Helvetas та експертка з розвитку підприємництва, акцентувала увагу на трьох фундаментальних пріоритетах: 1. **Підвищення продуктивності праці.** Людський капітал в Україні стає критично обмеженим ресурсом. Головним викликом для бізнесу наразі є виконання більшого обсягу завдань меншою кількістю персоналу шляхом інвестицій в автоматизацію, сучасні процеси та розвиток компетенцій. Дослідження команди проєкту підтверджують: кадрова криза в державі є надзвичайно гострою, і її подолання – це необхідна умова для збереження економіки та успішної відбудови. 2. **Диджиталізація та подолання цифрового розриву.** Цифровізація є беззаперечною “суперсилою” України на міжнародній арені. Однак всередині країни існує колосальний розрив: дослідження в логістиці показали, що поки великий бізнес повністю автоматизований, малий та мікробізнес досі користується напівавтоматизованими інструментами. Але цифровізація – це не лише зручність, а й прозорість ринків, зниження витрат, підвищення якості сервісів та зменшення рівня корупції. Малий бізнес мусить диджиталізуватися, щоб вижити. 3. **Відкритість суспільства та економіки.** Світ активно конкурує за людей, їхній досвід та фінансові ресурси. Тому відкритість і толерантність стають не просто красивими словами, а реальною економічною вигодою. Зараз перед Україною стоять два основні виклики: як повернути та повторно залучити українців, які виїхали за кордон, та чи готова країна до приїзду іноземних фахівців для роботи. Навіть за умов значного підвищення ефективності роботи, дефіцит людських ресурсів суттєво ускладнить розвиток країни. Тому питання інтеграції, толерантності та здатності працювати в багатокультурному середовищі поступово ставатимуть не лише суспільними, а й суто економічними. А. Баклан підкреслила: для забезпечення економічного зростання бізнес має ставати ефективнішим. Проте без збереження та повернення людей будь-який розвиток буде значно ускладнений. ### «Ми Вже Там», або Як Український Бізнес Інтегрується в ЄС Швидше за Політиків Розглядаючи сценарії розвитку України, неминуче постає питання нашого головного орієнтира – європейського вибору. Якщо для громадянського суспільства вступ до Європейського Союзу (ЄС) є насамперед ціннісним та стратегічним напрямком, то український бізнес бачить у цьому процесі конкретну прагматику, реальні можливості та, безумовно, певні ризики. Глибоким аналізом цієї трансформації поділився представник України при ЄС у Брюсселі, ексвіцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, **Тарас Качка**. Ключова теза спікера полягає в тому, що український бізнес фактично вже давно інтегрований до ЄС, і в цьому аспекті він навіть випереджає офіційний політичний процес вступу держави. Навіть ті компанії, які не займаються безпосереднім експортом, функціонують за європейськими стандартами: вони використовують європейське обладнання, залучають європейський капітал через дочірні банки та впроваджують прогресивні підходи до маркетингу й пакування. Звісно, ця ментальна та операційна перебудова не відбулася миттєво. Якщо спочатку більшість українських підприємців сприймали ЄС як щось недосяжне або навіть як загрозу, то подальша трансформація відбулася завдяки конкретним життєвим кейсам – коли закриття традиційних східних ринків або перші успішні виходи на європейські виставки довели конкурентоспроможність українських товарів. Однак, аналізуючи сам ринок ЄС, важливо розуміти: шлях України туди – це передусім адаптація до європейських правил гри та верховенства права. Логіка європейського ринку проста й прагматична: бізнес готовий інвестувати в інші країни та відкривати кордони лише тоді, коли правоохоронна та судова системи працюють прозоро, передбачувано та за єдиними правилами. Саме ці вимоги Брюссель нині ставить перед Україною як фундаментальні. Водночас процес інтеграції не є грою в одні ворота. Україна має власні унікальні конкурентні переваги, і наше головне завдання сьогодні – це вміло поєднати власні досягнення з системними європейськими правилами. Особливо це стосується високої відкритості суспільства до цифрових інновацій, а також виняткової гнучкості та ділової “хваткі” українських підприємців. Офіційна ж євроінтеграція стає для нас ключовим маркером безпеки, що відкриває шлях для масштабного притоку капіталу, нових технологій та перенесення виробничих потужностей в Україну. Як підкреслив Т. Качка, європейські стандарти лякають бізнес лише доти, доки ми продаємо виключно сировину. Щойно компанії переходять на виробництво продукції з доданою вартістю та орієнтуються на якість, вимоги ЄС стають звичним і зрозумілим робочим стандартом. Саме тому стратегічний шлях України та основа нашої національної експортної стратегії – це прагматичний пошук ніш, глибока переробка, технологічність та гнучкість. Адже створення високої доданої вартості є тим інструментом, який дозволить українському бізнесу будувати довгострокові зв’язки та максимізувати прибутки як для себе, так і для держави. Після виступів експертів дискусія переросла у формат живого обговорення з аудиторією, де прозвучали актуальні та практичні запитання щодо реального функціонування механізмів євроінтеграції на рівні бізнесу. Зокрема, учасники обговорення наголосили, що особливої унікальності українській економічній моделі додає контекст війни, яка стала потужним каталізатором інновацій. Те, що нині відбувається у приватному секторі вітчизняного оборонно-промислового комплексу, не має аналогів у світі: саме в цій сфері гартуються надпотужні технологічні бренди, здатні визначати майбутнє економіки. На цій оптимістичній ноті організатори висловили подяку учасникам, а офіційна частина заходу плавно перейшла у неформальне спілкування. Живий діалог із безпосередніми учасниками процесу та можливість поставити відверті запитання довели головне: це вже давно не абстрактна політична перспектива, а беззаперечна реальність щоденної бізнес-практики, яку залишилося лише юридично формалізувати. ### Ключові Висновки Зустрічі * Поки глобальна політична архітектура переживає трансформацію, українські підприємці активно вибудовують нові горизонтальні зв’язки та беруть на себе роль лідерів в умовах невизначеності. * Подолання кадрової кризи можливе виключно через інвестиції в автоматизацію, комплексну диджиталізацію малого бізнесу та постійне підвищення продуктивності праці. * Майбутнє українського експорту – це виробництво продукції з високою доданою вартістю, освоєння технологічних ніш та готовність працювати за прозорими європейськими правилами. Інна Грабова **Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?** Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!
**Порада від АіФ UA:** Цей матеріал надає цінну інформацію про стратегічні напрямки розвитку української економіки та бізнесу в контексті глобальних викликів. Він буде корисний підприємцям, менеджерам та всім, хто цікавиться перспективами України та шляхами її інтеграції у світовий ринок.
Джерело