Перша допомога у вашій аптеці: як врятувати життя відвідувачу, що втратив свідомість

№ 32/33 (1553/1554) 17 Серпня 2026 р. RSS Стрічка, Актуально, Новини фармацевтики та фармації, Фармацевтика та фармація Поділитися ## Аптека як пункт першої допомоги: алгоритми дій при невідкладних станах Аптека є одним із найдоступніших закладів охорони здоров’я, де фармацевт нерідко стає першою людиною, здатною надати допомогу в критичних ситуаціях. У цій статті розглянемо, за яких обставин відвідувач може втратити свідомість та як надати кваліфіковану допомогу, керуючись принципами доказової медицини, аби не завдати шкоди.

Щодня тисячі людей звертаються до аптек з різноманітними потребами. Враховуючи, що аптеки часто є першою точкою контакту в екстрених випадках (Ng R. et al., 2023) і можуть розташовуватися далеко від медичних закладів, фармацевти стають ключовими фахівцями при наданні допомоги у невідкладних станах — раптовому погіршенні фізичного чи психічного здоров’я, що становить пряму та невідворотну загрозу життю чи здоров’ю людини або оточуючих¹. Законодавство¹ зобов’язує фармацевтів надавати невідкладну домедичну допомогу та передбачає дисциплінарну, адміністративну, кримінальну та цивільно-правову відповідальність за її ненадання без поважних причин або необґрунтовану відмову.

Серед таких станів важливе місце посідає синкопе.

Основні аспекти синкопе

Синкопе, або непритомність, – це тимчасова втрата свідомості, спричинена недостатнім кровопостачанням мозку, що призводить до типового падіння пацієнта (da Silva R.M., 2014). Це досить поширений клінічний синдром: близько 3–3,5% дорослого населення стикаються з ним протягом життя, а це приблизно 1% усіх звернень до відділень невідкладної допомоги (Cho B.-H., 2024).

Майже 50% випадків тимчасової втрати свідомості припадає на звичайне (нейрокардіогенне) синкопе. Воно зазвичай виникає під впливом певних тригерів: тривале перебування у вертикальному положенні (ортостаз), перебування у задушливих приміщеннях чи місцях масового скупчення людей, спека, сильний біль, надмірна втома або психоемоційний стрес. Ці чинники запускають рефлекторну реакцію, що призводить до раптового зниження тонусу симпатичної нервової системи (спричиняючи вазодилатацію – розширення судин) та одночасної активації парасимпатичної системи (що викликає брадикардію – сповільнення серцевого ритму) (Grossman S.A. et al., 2026).

Патофізіологія синкопе полягає в критичному зниженні мозкового кровотоку, що є «кінцевим спільним шляхом» розвитку непритомності. Це відбувається при раптовій перерві церебральної перфузії на 6–8 секунд або при падінні систолічного артеріального тиску нижче 60 мм рт.ст. Оскільки артеріальний тиск залежить від серцевого викиду та загального периферичного судинного опору, порушення їхньої регуляції визначає механізм розвитку нападу (Cho B.-H., 2024).

Часто синкопе передує продромальний період (пресинкопе), який триває від кількох секунд до кількох хвилин і проявляється запамороченням, нудотою, підвищеним потовиділенням, блідістю, слабкістю та порушенням зору.

Безпосередньо під час епізоду синкопе спостерігаються: розслаблення скелетних м’язів при збереженому контролі сфінктерів, розширення зіниць, сповільнення пульсу, зниження систолічного артеріального тиску <60 мм рт.ст. та поверхневе дихання. У горизонтальному положенні кровообіг швидко відновлюється, нормалізуються частота пульсу та колір шкіри. Однак, якщо непритомність триває понад 15–20 секунд, можуть виникнути тоніко-клонічні посмикування або мімічні скорочення (Cho B.-H., 2024; Grossman S.A. et al., 2026).

Як відрізнити непритомність від інших станів?

Першочергова та критично важлива навичка для фармацевта — вміння відрізняти непритомність від станів, які її імітують, для надання належної допомоги.

На відміну від пацієнтів з епілептичними нападами, особи зі звичайним синкопе, як правило, зберігають контроль над сфінктерами, рідко демонструють тоніко-клонічну активність і не відчувають сплутаності свідомості після відновлення. Натомість, епілептичний напад часто супроводжується тривалими тоніко-клонічними судомами, прикушуванням язика, мимовільним сечовипусканням, а після відновлення свідомості – вираженою постіктальною (післянападовою) сплутаністю та дезорієнтацією, що може тривати від кількох хвилин до кількох годин.

Крім того, при епілепсії або гострих судинно-мозкових розладах часто спостерігаються вогнищеві неврологічні симптоми, такі як асиметрія обличчя, однобічний парез або порушення мовлення.

Окремо варто диференціювати гіпоглікемію (особливо актуальну для пацієнтів із цукровим діабетом), яка проявляється холодним липким потом, тремором, гострим відчуттям голоду та агресивністю, що без допомоги може призвести до коми (Stafstrom C.E. et al., 2015; Cho B.-H., 2024; Abood W. et al., 2026; Mathew P. et al., 2026; Grossman S.A. et al., 2026).

Відвідувач аптеки знепритомнів: алгоритм дій фармацевта

Перші хвилини після втрати свідомості відвідувачем є найвідповідальнішими для фармацевта.

Якщо безпосередньої загрози для фармацевта та постраждалого немає, слід обережно потрясти людину за плечі та голосно запитати про самопочуття і потребу в допомозі. Якщо постраждалий реагує та приходить до тями, його слід залишити в початковому положенні або надати зручну позу, з’ясувати обставини події, викликати екстрену медичну допомогу та постійно спостерігати за станом до прибуття медиків.

Однак, якщо постраждалий не реагує, необхідно негайно залучити помічників з числа колег або відвідувачів. Якщо людина лежить на животі, її обережно перевертають на спину. При підозрі на травму хребта слід максимально обмежити рухи в шийному відділі.

Далі проводиться перевірка дихання за методом «чути, бачити, відчувати» протягом 10 секунд.

Якщо людина без свідомості, але дихає нормально, її переводять у стабільне бокове положення, щоб запобігти западання язика та аспірації блювотними масами. За наявності підозри на травму шиї повороти заборонені, тому прохідність дихальних шляхів підтримують виключно висуванням нижньої щелепи вперед, контролюючи дихання кожні 3–5 хвилин.

При будь-яких сумнівах або наявності агональних хрипів стан розцінюється як відсутність дихання. У такому разі необхідно негайно викликати швидку медичну допомогу та розпочати серцево-легеневу реанімацію: 30 компресій на середину грудної клітки прямими руками на глибину 5–6 см з частотою 100–120 натискань на хвилину, після чого, за наявності маски-клапана, зробити 2 штучних вдихи (загалом не більше 5 секунд).

Важливо: за відсутності захисних бар’єрних засобів штучне дихання не проводиться. Реанімація продовжується виключно безперервними компресіями, при цьому паузи в натисканнях не повинні перевищувати 10 секунд.

Для підтримки якості масажу серця рятувальники мають змінювати один одного кожні 2 хвилини або раніше, якщо відчувають фізичне виснаження.

Якщо в аптеці є автоматичний зовнішній дефібрилятор (АЗД), його вмикають одразу після доставки. Якщо допомогу надають декілька осіб, процес увімкнення АЗД та приклеювання електродів до оголених грудей пацієнта здійснюється паралельно з компресіями.

Під час аналізу ритму та проведення дефібриляції категорично заборонено торкатися тіла постраждалого. Одразу після розряду натискання на грудну клітку відновлюються.

Важливо: якщо пацієнт почав дихати до приїзду медиків, електроди АЗД залишають на тілі, а сам прилад не вимикають.

Реанімаційні заходи припиняються лише після прибуття бригади швидкої допомоги, появи явних ознак життя (відкривання очей, відновлення нормального дихання чи свідомого руху), виникнення прямої загрози життю рятувальника або його повного фізичного виснаження².

Окремі клінічні ситуації, актуальні для аптеки

Окрему увагу в аптечній практиці потребує допомога непритомним вагітним у II та III триместрах. Якщо для більшості людей базовим є положення на спині, то для вагітної це небезпечно: збільшена матка стискає нижню порожнисту вену та аорту (синдром аортокавальної компресії), блокуючи венозне повернення крові до серця та критично погіршуючи перфузію мозку, що заважає відновленню свідомості (Krywko D.M. et al., 2026). Тому, якщо непритомна вагітна самостійно дихає, її слід негайно та обережно повернути на лівий бік для відновлення системного кровообігу³.

Якщо непритомність виникла у пацієнта з цукровим діабетом і є підозра на гіпоглікемію (Lowe R.N. et al., 2022), алгоритм дій залежить від контакту з пацієнтом. Якщо людина при свідомості або щойно її відновила і може ковтати, їй слід запропонувати таблетку глюкози чи декстрози (15–20 г) або, за їх відсутності, продукти з еквівалентним вмістом глюкози (цукерки, кубик цукру, пів склянки солодкого теплого чаю чи соку тощо)². Однак, непритомній людині категорично заборонено давати будь-які рідини чи їжу перорально через високий ризик аспірації та перекриття дихальних шляхів.

У випадках, коли втрата свідомості супроводжується гострими алергічними проявами (кропив’янка, ангіоневротичний набряк обличчя чи губ, бронхоспазм, гучне свистяче дихання), слід запідозрити анафілаксію – потенційно небезпечну для життя алергічну реакцію (Dribin T.E. et al., 2022). Основним засобом невідкладної допомоги є внутрішньом’язове введення епінефрину. Паралельно, за умови збереженого дихання, людину укладають горизонтально на спину з піднятими ногами для покращення венозного повернення крові, негайно викликають швидку допомогу, а в разі зупинки серця чи дихання – проводять серцево-легеневу реанімацію².

Особливу настороженість має викликати непритомність у літніх відвідувачів, які часто мають супутню серцево-судинну патологію та приймають декілька груп препаратів (антигіпертензивні, діуретики, антиаритмічні), що може значно підвищувати ризик ортостатичної гіпотензії (Rivasi G. et al., 2020). Ця група пацієнтів, навіть після швидкого та видимого відновлення свідомості в аптеці, потребує обов’язкового транспортування бригадою екстреної медичної допомоги до лікарні (O`Brien H. et al., 2014; Furlan L. et al., 2024).

Отже, непритомність відвідувача в аптеці – це не просто екстрений випадок, а серйозний професійний виклик, до якого має бути готовий кожен фармацевт.

Поширені запитання

• Що таке синкопе? – Синкопе – це тимчасова втрата свідомості, спричинена недостатнім мозковим кровообігом, яка зазвичай супроводжується падінням людини.
• Як відрізнити непритомність від епілептичного нападу? – Для непритомності характерне швидке відновлення свідомості без тривалої сплутаності, тоді як при епілепсії часто виникають судоми, прикушування язика та виражений постіктальний період.
• Що робити, якщо непритомний відвідувач не дихає? – Необхідно негайно викликати екстрену медичну допомогу та розпочати серцево-легеневу реанімацію відповідно до чинних алгоритмів домедичної допомоги.
• Чи можна давати воду або солодкий чай непритомній людині? – Ні. Людині без свідомості не можна давати їжу чи рідину через ризик аспірації та перекриття дихальних шляхів.
• Чому вагітну при непритомності рекомендують укладати на лівий бік? – Таке положення допомагає зменшити вираженість аортокавальної компресії та покращити кровообіг, що сприяє відновленню перфузії життєво важливих органів.
• Що важливо знати про непритомність в аптечній практиці? – Синкопе є тимчасовою втратою свідомості, яка виникає внаслідок короткочасного зменшення мозкового кровообігу. У більшості випадків непритомність має доброякісний характер, однак іноді може бути проявом серйозної патології або супроводжуватися станами, що потребують невідкладного втручання.

Коротко: головне

• Синкопе є одним із найпоширеніших невідкладних станів, з якими може зіткнутися фармацевт в аптеці.
• Перед непритомністю часто виникають запаморочення, слабкість, підвищене потовиділення, нудота та порушення зору.
• Під час оцінки стану постраждалого першочергово необхідно перевірити наявність свідомості та дихання.
• За відсутності нормального дихання слід негайно викликати екстрену медичну допомогу та розпочати серцево-легеневу реанімацію.
• Особливого підходу потребують вагітні, пацієнти із цукровим діабетом, підозрою на анафілаксію та особи літнього віку.

Інна Грабова 1 Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» (редакція від 11.02.2026 р.). 2 Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 9.03.2022 р. № 441 «Про затвердження порядків надання домедичної допомоги особам при невідкладних станах». 3 За даними aemc.org.ua. Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

—

Порада від АіФ UA:

Ця стаття надає надзвичайно цінну інформацію для фармацевтів та всіх, хто працює в аптечних закладах. Вона детально описує, як розпізнати непритомність (синкопе), відрізнити її від інших небезпечних станів, та головне – як правильно діяти в критичній ситуації, щоб надати першу домедичну допомогу. Знання цих алгоритмів може врятувати життя або запобігти ускладненням.

Джерело